Своєрідність естетичного у філософсько-антропологічних пошуках Дьйордя Лукача
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.85-94Ключові слова:
Дьйордь Лукач, особливе, чуттєвий досвід, естетичний досвід, художнє пізнання, художні практики, естетична антропологія, повсякденність, інтуїціяАнотація
Об’єктом нашого дослідження виступили праці угорського філософа ХХ століття Д. Лукача. У статті досліджується трактування феномена особливого в естетичній концепції угорського мислителя. Це предмет розгляду цієї статті. Ужиток поняття "особливе" в сучасній естетичній теорії, з точки зору Лукача, визначає своєрідність естетичного пізнання. У якості гіпотези ми припускаємо його евристичну та методологічну цінність для розвитку сучасної естетики, адже воно дає змогу зрозуміти й відмінність естетичного досвіду від власне чуттєвого, як одиничного, та абстрактно-теоретичного, як загального. Як результат, нами з’ясовано, що світоглядно-засадничим принципом творчої спадщини угорського мислителя виступає гуманізм. Саме на його основі й розроблялася його естетична концепція загалом і вчення про особливе й чуттєвий досвід людини зокрема. Зазначено, що сучасна естетика спирається на весь попередній розвиток естетичної думки, проте не становить собою простого продовження традицій. Одним із перспективних напрямів розвитку її проблематики постає естетична антропологія. Тому естетичні напрацювання Д. Лукача розширюють поле некласичного розуміння значення мистецтва в соціумі, дають змогу досліджувати специфіку естетичного, художнього досвіду та мистецьких практик сучасності в антропологічному сенсі. Нами вказано на необхідність більш поглибленого звернення до праць цього ученого при аналізі сучасного суспільства та його прагнень до формотворчих інновацій, зокрема існує потреба подальшого вивчення його ранніх творів. Це вважаємо перспективою подальших досліджень у філософській та естетичній спадщині Д. Лукача. Крім того, видається необхідним дослідити вплив ідей Лукача на ідейні пошуки мислителів Центральної та Східної Європи, коли йдеться про естетико-антропологічну проблематику. Вважаємо важливим це зробити на основі розгляду праць Київської філософсько-естетичної школи, адже її представники вивчають роль естетичного компоненту в повсякденному житті людини, особливості естетичного досвіду у сучасній мистецькій практиці, естетичні й художні засоби гармонізації міського середовища та ін.
Посилання
Skalska, D. M. Vizualne mislennya u vidoviy spetsifItsI mistetstv [The Visual Thinking is in the Specific Specific of arts]. MizhvuzIvskiy zbіrnik naukovih prats molodih vchenih Drogobitskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu ImenI Ivana Franka. AktualnI pitannya gumanItarnih nauk, 2019, Vipusk 24, Tom 2, 40-46 (in Ukrainian).
Ilenkov, E. V. (1984). Iskusstvo i kommunisticheskiy ideal [Art and communist ideal]. Moskva: Iskusstvo. (in Russian).
Kanarskiy, A. S. (1979). Dialektika esteticheskogo protsessa. Dialektika esteticheskogo kak teoriya chuvstvennogo poznaniya. [Dialectics of Aesthetic Process Dialectics Aesthetic as a Theory of Perceptible Cognition]. Kiev: Vischa shkola (in Russian).
Lukach, G. (1987). Svoeobrazie esteticheskogo [Originality aesthetic]: V 4 t. Moskva: Progress, Tom 3 (in Russian).
Kiralyfalvi B. (1975). The Aesthetics of Gyorgy Lukacs. Princeton; London.
Lukàcs, Georg: Kunst als Selbstbewußtsein der Menschheitsent-wicklung (1955). Revolutionäres Denken: Georg Lukàcs: einf. In Leben u. Werk/hrsg. u. eingeleitet von Frank Benseler. Darmstadt; Neuwied: Luchterhand, 1984, 250-266.
Skalska, D. M. Philosophical and anthropological ground softeaching of humanities for oil and gas engineering specialists Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, VI (31), Issue: 185, 2018 Dec., 29-32.
Skalska, D. M. & Skalska, M. L. Art as self-consciousness of mankind: territory of beauty. Norwegian Journal of development of the Internationa lScience. ISSN 3453=9875 VOL.3 № 28/ 2019, 7-10.
Gusev, Yu. Kazus Lukacha [Lukach’s Incident]. Voprosyi literaturyi, 2009, № 1, 5-8 (in Russian).
Polishchuk, O. Artistic Myth and its Interpretations of Cultural Heritage of the Eastern European Countries in the Popular Animated Films of the Post-Soviet Period. Future Human Image, Volume 10, 2018: 62-69. E-resource. Access mode: DOI: 10.29202/fhi/10/6
Polishchuk, O. Artistic Thinking as the Phenomenon of Human’s Existence and Culture: Post-non-classical Discourse. Artistic Thinking within the Arts. The Polish Journal of Aesthetics, Vol. 34 (3/2014): 91-100.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 D. M. Skalska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).