Симулякр, естетичний досвід і художні практики сучасності в контексті принципу "неповного осягнення об’єкта"
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.76-84Ключові слова:
символічне виробництво та обмін, повсякденність, інтелектуальні практики, сучасне мистецтво, стріт арт, урбанізований простір, візуальна антропологія, постіндустріальне суспільствоАнотація
Об’єктом даного дослідження виступили естетичний і художній досвід сучасників у процесах символічного виробництва та обміну; до того ж ми цікавилися досвідом мешканців міст, сформованим під впливом публічного простору повсякденного життя. Нами припущено, як гіпотезу, про зв'язок ступеня естетичного досвіду, художніх смаків людини, а також значним інтересом публіки до квазіестетичного (чи "естезі") із феноменом "сенсорного голоду". Методологічно важливим для дослідження став принцип "неповного осягнення об’єкта", оскільки ми здійснюємо аналіз людської чуттєвості через розгляд специфічного продукту соціальної активності людини. Ним виступають, як макрорівень аналізу, результати сучасних художніх практик, зокрема візуального мистецтва, стріт-арту та ін. Також нами враховується соціальний запит сучасників на пошук художніх інновацій не лише завдяки виставкам, вернісажам, музейним експозиціям та ін. Враховуємо, що задоволення/незадоволення від результатів теперішніх художніх практик багато сучасників знаходять завдяки мас-медіа, індивідуально звертаючи увагу на колір, силует, контур, композицію, тематику зображення (мікрорівень аналізу). Для цього дослідження мали значення метод семіотичного аналізу візуального об’єкта та герменевтичний метод. Нами здійснено аналіз специфічного квазіестетичного явища, а саме симулякра. Роль симулякрів у інформаційній взаємодії людини постіндустріального суспільства досліджено в цій статті, а також з’ясовано типові та особливі ознаки цього соціально-культурного явища. Розглянуто такий їх різновид як симулякри із візуальною формою презентації. Нами стверджується, що в духовному житті сучасної людини та суспільства естетичний і художній компоненти вже більше не мають родовидового підпорядкування. Причина цього полягає в тому, що гармонія, вдосконалення смаків людини у "сфері чуттєвих явищ" більше не є обов’язковою вимогою з боку суспільства до художніх практик, зокрема сучасного мистецтва.
Посилання
Baudrillard, Zhan. (2013). Simulyakry` i simulyacziya [Simulacra and simulation]: per. s fr. Tula : Tul`skij poligrafist (in Russian).
Estetyka v Ukraini : sohodennia i maibutnie : materialy kruhloho stolu chasopysu "Filosofska dumka" (2009). [Aesthetics in Ukraine: Present and Future: Philosophical Thought Magazine Roundtables] (25 veres. 2009 r.). Filosofska dumka. Philosophical Thought, 6. E-resource. Access mode: https:// journal.philosophy.ua/sites/default/files/filefield_paths/2009_6-22-39.pdf (Last accessed: 20.03.2019) (in Ukrainian).
Zinchenko, N. O. (2011). Teoriia symuliakra Zh. Baudrillard: istoryko-filosofskyi aspekt [Theory simulacra by J. Baudrillard: historical and philosophical aspects]: avtoref. dys. ... kand. filos. nauk : spets. 09.00.05. Kyiv (in Ukrainian).
Lebedev, S. A. (2008). Simulyakr [Simulacrum]//S. A. Lebedev. Filosofiya nauki : (osnovny`e napravleniya, konczepczii, kategorii) [Philosophy of science: (main directions, concepts, categories)], Moskva, 532-533 (in Russian).
Man`kovskaya, N. B. (2000). E`stetika postmodernizma [Aesthetics of postmodernism]. SPb : Aletejya (in Russian).
Polishchuk, O. (2016). Khudozhest-venno-ekspressyvnoe myshlenye y sovremennoe khudozhestvennoe prostranstvo Ukrainy [Artistic-expressive thinking and modern art space of Ukraine]. Literatura i kultura popularna, Wrocław, XXII, 7-21. E-resource. Access mode: https:// doi.org/ 10.19195/0867-7441.22.1 (Last accessed: 20.03.2019) (in Poland).
Skalatska, O. V. (2013). Kontsept "symuliakr" u filosofskomu dyskursi Zh. Bodriiiara [The concept of "simulacrum" in J. Baudrillard's philosophical discourse]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho peda-hohichnoho universytetu. Seriia "Filosofiia". Kharkiv National Pedagogical University Bulletin. Philosophy Series, 2 (41). E-resource. Access mode: file:///C:/Users/Admin/Downloads/2237-4479-1-SM.pdf (Date of the application: 20.03.2019) (in Ukrainian).
Ferroni, V. V. (2001). Teoriya "simulyakrov" Zh. Bodrijyara : "Nostal`giya po nastoyashhemu" [J. Baudrillard's theory of "simulacra": "Nostalgia for the present"]. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya. Gumanitarny`e nauki. Voronezh State University Bulletin. The series. Humanities, 2, 223-235 (in Russian).
O’Connor, C. (2019). Games and Kinds, British Journal for the Philosophy of Science, 70, 719–745.
Nemirovsky, P. (1999). Aesthetic Forms of Expression as Information Delivery. UnitsMassachusetts Institute of Technology.
Polishchuk, O. (2016). Fenomen "innej logiki" jako podsstawa mythopoesis i aesthesis w współczesnej literaturze i kulturze. Mitologizacja człowieka w kulturze i literaturze iberyjskiej i polskie [The phenomenon of a-logic as the basis of mythopoesis and aesthesis in popular literature and culture. Mythologizing of man at the Iberian and Polish popular culture and literature] [Eds. Wojciech Charchalis, Bogdan Trocha], Zielona Góra: Uniwersytet Zielogórski, 37-50 (in Poland).
Polishchuk, O. (2014). Artistic Thinking as the Phenomenon of Human’s Existence and Culture : Post-non-classical Discourse. Artistic Thinking within the Arts. The Polish Journal of Aesthetics, 34 (3), 91-100.
Polishchuk, O. (2018). Artistic Myth and its Interpretations of Cultural Heritage of the Eastern European Countries in the Popular Animated Films of the Post-Soviet Period, Future Human Image, 10, 62-69. E-resource. Access mode: https://doi.org/10.29202/fhi/10/6 (Last accessed: 20.03.2019).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 O. P. Polishchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
