Світоглядний імператив мистецтва Ієроніма Босха в контексті символічного виробництва та художніх практик сучасності
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.66-75Ключові слова:
Ієронім Босх, світоглядний імператив, символічне виробництво та обмін, культурна спадщина, естетичний досвід, художнє мислення, діалогічне моделювання, символ, повсякденністьАнотація
У статті розглянуто світоглядний імператив творчості відомого нідерландського художника І. Босха, що полягає у сталому духовному розвитку людини як необхідної умови її подальшого існування, розкрито його актуальність у викликах й загрозах існування сьогоднішнього суспільства. Вказано, що І. Босх був не лише видатним митцем періоду Відродження, але й незвичним есхатологічним мислителем, який не поділяв пантеїстичний світогляд більшості інтелектуальної еліти того часу. Художнє мислення цього митця має есхатологічну спрямованість, апелює до інтуїції та розвинутої уяви глядача. Така світоглядна позиція робить творчу спадщину митця особливою у тогочасному символічному виробництві соціуму та забезпечує його окремішність, неповторність у культурній спадщині людства. Також розглянуто вектори діалогічного моделювання в мистецтві та обґрунтовано наявність такого феномена у художній творчості Босха. Вказано, що підстава появи світоглядного імперативу випливає насамперед з діалогічності у творчості митця, коли пропонується дуалістичний вибір моральних цінностей, ідеалів і вчинків в повсякденному житті людини. При цьому його мистецтво носить пізнавальний і виховний, а не гедонічний характер, що вирізняє створені ним картини. Босх не є прихильником прекрасного, цим він відмінний від інших митців свого часу. Зазначено, що він неначе відсторонений від естетичного досвіду й культурної спадщини Відродження. У зв’язку з цим, нами указано на важливість дослідження витоків його творчості при аналізі популярності ідеалів потворного та низького в теперішніх художніх практиках та інтересу до цих явищ багатьох наших сучасників. Нами наголошено, що одна із причин цього може полягати у прагненні до таємниці, фантастичного, сприймаючись як гра. Ще одна можлива причина ґрунтована на розмиванні ідеалів, смаків, цінностей, втраті інтересу до вимог християнської моралі та своєї традиції. Таке відбувається в моменти суспільних потрясінь, світоглядної кризи й значних викликів, що є притаманними як суспільному життю Європи у часи Відродження, так й в нас час. Тому аналіз художнього мислення Босха дає змогу краще зрозуміти процеси духовного життя людини кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Посилання
Абсентис Д. Мир Босха. Пылающие мельницы / Д. Абсентис [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://old.absentis.org/abs/lsd_07a_europe_bosch.htm (дата звернення: 25.08.2019).
Барт Р. Воображение знака / Р. Барт. Избранные работы. Семиотика. Поэтика; [пер. с фр., сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. Москва: Прогресс, 1989. 616 с.
Блинова О. В. Алхимия и ее символика в творчестве Иеронима Босха / О. В. Блинова [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.latebra.narod.ru/bosx.html (дата звернення: 25.08.2019).
Бютнер Н. Ієронім Босх. Видіння і кошмари. Харків: Фабула, 2019. 192 с.
Данилин А. Иероним Босх / А. Данилин [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://serebniti.ru/airs/2016-11-22/(дата звернення: 25.08.2019).
Жабцев В. М. Хиеронимус Босх / В. М. Жабцев. Минск: Харвест, 2011. 128с.
Кліпінгер Д. Знак/означник/ означуване ; [пер. з англ. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко, за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора] / Д. Кліпінгер. Енциклопедія постмодернізму. Київ: Основи, 2003. С.166-167.
Левинас Э. Время и Другой. Гуманизм Другого человека. СПб., 1998. 266 с.
Мордовцева Т. В. Идея смерти в культурфилософской ретроспективе. Таганрог: Изд-во ТИУиЭ, 2001. 120 с.
Поліщук О. П. Художнє мислення: естетико-культурологічний дискурс : Монографія. Київ: ПАРАПАН, 2007. 208 с.
Стоян С. П. Культурно-історичні метаморфози символізму в європейському образотворчому мистецтві. Київ: Міленіум, 2014. 358 с.
Dequeker Jan, Fabry Guy, Vanopdenbosch Ludo. Hieronymus Bosch (1450-1516): Paleopathology of the Medieval Disabled. IMAJ 2001: 3: November. P. 864-871.
Dixon, L.S., Bosch's 'St. Anthony Triptych ‒ An Apothecary's Apotheosis. Art Journal, Vol. 44, No. 2, Summer 1984, P. 119-131.
Lienhard, J.H. Bosch's demons. The Engines of Our Ingenuity, N 258, 1997. E-resource. Access mode: https://www.uh.edu/engines/epi258.htm (Last accessed: 25.08.2019).
Polishchuk, O. Artistic Myth and its Interpretations of Cultural Heritage of the Eastern European Countries in the Popular Animated Films of the Post-Soviet Period. Future Human Image, Vol. 10, 2018: 62-69. E-resource. Access mode: https://doi.org/10.29202/fhi/10/6 (Last accessed: 25.08.2019).
Will, Ch. Jèrôme Bosch, Entre Ciel et Enfer. Amsterdam: Éditions Stokerkade, 2012. 119 р.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 В. А. Федь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).