Символічний обмін і реклама в інформаційному суспільстві

Анотація

Розглянуто основні теоретичні підходи до аналізу сучасної реклами в умовах інформаційного суспільства у якості об’єкта дослідження. Ми визначили їх основні відмінності з урахуванням можливостей впливу на розвиток та формування свідомості людини. Як гіпотеза нами припущено, що реклама як різновид соціальної активності людини потребує поглибленого і комплексного вивчення в світоглядно-ціннісному, морально-етичному й прагматичному аспектах. Також нами зазначено актуальність вивчення реклами як одного з найбільш дієвих засобів виникнення та закріплення соціальних змін у нинішньому інформаційному суспільстві та обґрунтовано важливість соціально-філософського дослідження реклами з погляду форми символічного освоєння світу сучасним суспільством та одного із способів формування світосприйняття і світорозуміння у сучасників. Крім того, доведено, що на рекламу як один із основних способів впливу на громадську думку покладається важливе завдання формувати національну ідентичність, свідомість молодого покоління. На наш погляд, це не можливо здійснити без дослідження теоретичних підходів до реклами в сучасному інформаційному просторі, відтак нами виокремлено такі: прагматичний, аксіологічний, системний, морально-етичний та ін. Наголошено, що реклама включає в себе інтегруючу функцію, оскільки має змогу доносити інформацію до свідомості людини, незалежно від її національної та культурної приналежності, і є сутнісною характеристикою сучасної глобалізації суспільства. Зроблено висновок, що реклама є багатогранним процесом, який перебуває в постійному русі, вона є  ефективним механізмом впливу на самовизначення людини на нинішньому етапі розвитку суспільства, що під дією сучасних соціокультурних та інших умов пропонує різні моделі й стилі життя, передає ціннісні орієнтації, формує стандарти поведінки в повсякденному житті. Реклама може безпосередньо впливати на формування особистості, а тому є надзвичайно важливим чинником у формуванні національної свідомості особистості й у створенні громадської думки.