DOI: https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.25-35

Інформаційне насилля у символічному обміні та сучасна медіа реальність: модусний вимір

V. M. Slyusar

Анотація


У статті проаналізовано інформаційне насилля як складову соціального насилля. У контексті визначення форм насилля, зокрема при класифікації його за суб’єктом і спрямованістю (самоспрямоване, міжособистісне та колективне) акцентовано увагу, що воно виражається у соціально-політичній, соціально-економічній та соціально-культурній формах. Складовою його реалізації є поширення надмірної чи неправдивої інформації. Це пояснюється тим, що його здійснення потребує створення соціокультурного продукту, яким є специфічно підібраний відеоряд новин, особливий порядок і форма подачі цих новин (порушення в них принципів об’єктивності, висвітлення позицій лише однієї сторін конфлікту, апелювання до примітивних бажань в телепередачах), агресивна реклама і т. д. Але перші із них використовують елементи інформаційного насилля у прихованій формі. Наголошено, що поняття "інформаційне насилля" позначає не роль інформації при здійсненні насильницьких актів, а інструментальне призначення новітніх засобів масової інформації (через фільми, телепередачі, відеоролики, компʼютерні ігри і т.д.) у продукуванні насилля, специфіку трансформації насилля в інформаційному суспільстві загалом. Крім того, виокремлено такий різновид інформаційного насилля як "потокове насилля" (соціально-культурне насилля, яке здійснюється у латентній формі на основі репрезентації недостовірної картини світу через введення дезінформації і збільшення обсягів інформації водночас). Різновидом інформаційного насилля є "фікціональне насилля" як продукування художніми засобами образів та символів насилля і поширення їх через медіа сферу. На відміну від документального фіксування актів насилля, які транслюються у репортажах чи спеціалізованих хроніках, фікційне насилля має місце у художніх фільмах, компʼютерних іграх, літературі та ін. Останнім часом поширеним став тролінг як різновид інформаційного насилля. Він часто має цілеспрямований характер і є інструментом впливу на соціальні процеси. Тролінг може здійснюватися спеціальними організаціями ("ботофермами") і формувати громадську думку на замовлення (стосовно конкретних осіб чи подій). Різновидом інформаційного насилля є рекламне насилля, що здійснюється через неправдиву рекламу чи перенасичення рекламними поданнями міського простору.

 


Ключові слова


символічне виробництво та обмін; повсякденність; інтелектуальні практики; сучасне мистецтво; урбанізований простір; візуальна антропологія; постіндустріальне суспільство

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Boiko, D. Symbolic Violence as the Object of Sociological Research: Inter Bourdieu and Zizek. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 2016, № 36, 57-61.

Christchurchshootings: 49 deadin New Zealand mosqueattacks (15 March 2019). E-resource. Access mode: https://www.bbc.com/news/world-asia-47578798 (Last accessed: 20.06.2019).

Eisermann, J. (2001). Mediengewalt. Die gesellschafliche Kontrolle von Gewaltdarstellungen im Fernsehen. [Mediaviolence. The social control of violence on television]. Wiesbaden: Westdeutscher Verlag GmbH (in Germany).

Galtung, J. Violence, Peace, and Peace Research. Journal of Peace Research, 1969, Vol. 6, No. 3, 167-191.

Galtung, J. (1998). Friedenmitfriedlichen Mitteln: Friede und Konflikt, Entwicklung und Kultur [Peace through peace fulmeans: peace and conflict, development and culture]. Opladen: Leske + Budrich (in Germany).

Jaeger, F. (2005). Der Mensch und die Gewalt. Perspektiven der historischen Forschung [Man and violence. Perspectives of historical research] In Jürgen Straub (Hg.). Wasist der Mensch, was Geschichte? Annäherungenaneine kultur wissens chaftliche Anthropologie [Whatisman, whatishistory? Approaches to a cultural anthropology]. Bielefeld: Transcript (in Germany).

Luhmann, N. (2012). Macht [Power]. Stuttgart: UTB GmbH (in Germany).

Nolting, H.-P. (2004) Psychologie politischer Gewalt: drei Ebenen [Psychology of political violence: threelevels]. In Gert Sommer, Albert Fuchs (Hrsg.) Krieg und Frieden. Handbuch der Konflikt- und Friedenspsychologie [Warandpeace. Handbook of Conflictand Peace Psychology]. Weinheim, Basel, Berlin: Beltz Verlag, 18-30 (in Germany).

Plante, C.N., Anderson, C.A. (2017). Media, Violence, Aggression, and Antisocial Behavior: Is the Link Causal? in Sturmey P. The Wiley Handbook of Violence and Aggression. New Jersey: Wiley-Blackwell.

Senghaas, D. (1974). Gewalt – Konflikt – Frieden. Essayszur Friedensforschung [Violence – Conflict – Peace. Essayson peace research]. Hamburg: Hoffmann&Campe Verlag (in Germany).

Sorel, G. (2004). Reflectionson Violence (edited by Jeremy Jennings). Cambridge: Cambridge University Press.

Waldmann, P. (1992). Politik und Gewalt [Politics and violence]. In Dieter Nohlen (herausgegeben) Lexikon der Politik. Gesamtwerk [Dictionary of Politics. Completeworks], Bd. 1-7. (Band I Politische Theorien München: Verlag C. H. Beck, 430-435) (in Germany).

Beker, D. (1994). Ponyatie sistemnogo nasiliya [The concept of systemic violence]. V Problemy teoreticheskoj sociologii. Sankt-Peterburg: "Petropolis", 55-72 (in Russian).

Burde, P. (2007). O simvolicheskoj vlasti [On the symbolic power]. V Burde P. Sociologiya socialnogo prostranstva. Moskva: Institut eksperimentalnoj sociologii ; Sankt Peterburg: Aletejya, 87-96 (in Russian).

Burde, P. Passron, Zh.-K. (2007). Vosproizvodstvo: elementy teorii sistemy obrazovaniya [Reproduction: Elements of the Theory of Education System. On Symbolic Power]. Moskva: Prosveshenie (in Russian).

Dzoban, O. P., Pylypchuk, V. H. (2011). Informatsiine nasylstvo ta bezpeka: svitohliadno-pravovi aspekty : monohrafiia [Media violence and security: legal aspects: a monograph]. Kharkiv (in Ukrainian).

Dzoban, O. P., Panfilov, O. & Sobolieva, S. M. Informatsiine nasylstvo: zmistovnyi aspekt [Mediaviolence: a meaningful aspect]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho". Seriia: Filosofiia, 2016, № 1, 136-151 (in Ukrainian).

Zhizhek, S. (2010). O nasilii [About violence]. Moskva: Evropa (in Russian).

Metilka, D. V. Nasyllia v infor-matsiinomu suspilstvi [Violence in the Information Society]. Hileia, 2009, Vyp. 209, 209-215 (in Ukrainian).

Nort, D. Uollis, Dzh., Vajngast, B. (2011). Nasilie i socialnye poryadki. Konceptualnye ramki dlya interpretacii pismennoj istorii chelovechestva [Violence and Social Orders: A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History]. Moskva: Izd. Instituta Gajdara (in Russian).

Ostroukhov, V. V. (zah. red.). (2016). Informatsiina bezpeka derzhavy [Information security of the state]. Kyiv. DNU "Knyzhkova palata Ukrainy" (in Ukrainian).

Skoryk, A. Nasyllia i subiekt v suchasnii audiovizualnii kulturi [Violence and subjectin to day's audio visual culture]. Muzychnemystetstvo i kultura. 2014, 20, 327-337 (in Ukrainian).

Slyusar, V. M. Sotsialnenasyllia: zmist i formyrealizatsii u transformatsiinykh protsesakh [Social Violence: The Content and Forms of Implementationin Transformational Processes]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. 2016, Vyp. 1 (82) "Filosofskinauky", 127-132 (in Ukrainian).

Slyusar, V. M. (2017) Nasyllia: sotsialno-filosofska pryroda [Violence: socio-philosophical nature [monograph]. Zhytomyr: Vyd. Yevenok O.O. (in Ukrainian).

Shipunova, T. V. Sistemnoe nasilie v kontekste socialnogo kontrolya deviantnosti [Systemic violence in the context of social control of deviance]. Rossijskij kriminologicheskij vzglyad. (2010, № 3, 313-320 (in Russian).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2663-7650 (Print)