Спортивна та фізична активність в контексті способу життя сучасної людини
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(86).2019.61-70Ключові слова:
людський капітал, здоровий спосіб життя, воля, фітнес-культура, соціальна активність, спортивна діяльність, цілеспрямованість, повсякденністьАнотація
Стаття присвячена розгляду фізичної активності та спортивної діяльності як специфічних соціально-культурних явищ. Розглянуто їх роль в повсякденному житті сучасної людини у їх зв’язку із здоровим способом життя та фітнес-культурою. Досліджено цінності та соціальні орієнтири, які стимулюють особистість до позитивного розвитку й фізичного вдосконалення, насамперед, своєї тілесності через цілеспрямоване використання волі. Зокрема нами звернуто увагу на такі стимули, як внутрішні стани й переживання людини, а ще сімейний чи родинний досвід, національна-культурна традиція. Соціально-культурні стандарти поведінки можуть заохочувати до фізичної активності, спортивної активності чи діяльності, щоб стимулювати розвиток агресії, грубості та ін. Але в інших спільнотах спортивна активність людей покликана, навпаки, запобігати останнім через змагання, ігри, гімнастичні вправи та подібне. Здійснено аналіз поглядів Конфуція та Лао-цзи про місце і роль бойових мистецтв як різновиду соціальної активності людини та її значення у суспільному житті Стародавнього Китаю. Доведено, що в епоху Античності Платон та Аристотель теж розглядали регулярне заняття спортом як умову удосконалення особистості. Зазначено, що якщо в часи Середньовіччя було накладено табу на тіло та тілесність як нижчі якості людини, то в епоху Відродження та Нового часу у філософських напрацюваннях Дж. Бруно, Дж. Локка, Жан-Ж. Руссо та ін. розглядаються питання спорідненості духовного і тілесного начал людського буття, ролі здоров’я й фізичних вправ та ігор в його зміцненні та примноженні. Ґрунтуючись на ідеях Х. Ортеги-і-Гассета та Й. Хейзінга в розумінні соціокультурного змісту спорту як різновиду ігрової діяльності, наголошено, що, починаючи з другої половини ХIХ століття, посилену фізичну активність й спортивну діяльність доцільно досліджувати як явища, характерні насамперед для культурної традиції Європи, а з другої половини минулого століття - як загальнолюдський феномен, якому властивий яскраво виражений не лише змагальний зміст, а й прагнення до раціонального або здорового способу життя.
Посилання
Adorno T. Erziehung zur Mündigkeit / T. Adornoю. Frankfurt / M.: Suhrkamp, 1970. 156 s.
Шинкарук В. Проблема смысла человеческого бытия / Володимир Шинкарук // Жизнь как творчество. Київ : Наукова думка, 1985. 302 с.
Sterelny Kim. Cooperation, Culture, and Conflict /Kim Sterelny// British Jornal Philophy of Science. 67 (2016). S. 31–58.
Гуань Инь-Цзы. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни и бессмертии Древний мир – епоха Просвещения / Ред. кол.: И. Т. Фролов и др.; Сост. П. С. Гуревич/ Инь-Цзы Гуань. Москва: Политиздат, 1991. 464 с.
Платон. Государство / Платон. // Сочинения в четырех томах. Т. 3. Ч. 1 / Под. общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса; Пер. с древнегреч. СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та; "Изд-во Олега Абышко", 2007. 752 с.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов: пер. греч. / Лаэртский Диоген. Москва: Мысль, 1986. 576 с.
Thomas C. E. Sport in a Philosophic Context / C. E. Thomas. Philadelphia, 1983. 228 p.
Тертуллиан. О зрелищах/ Квинт Септимий Флорент Тертуллиан; пер. с лат. // Избранные сочинения. Москва: Прогресс; Культура, 1994. С. 277–293.
Столбов В. В. История и организация физической культуры и спорта / В. В. Столбов. Москва: Просвещение, 1982. 286 с.
Петрова І. В. Дозвілля у працях ранньохристиянських апологетів / І. В. Петрова // Вісник Національної Академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2014. № 3. С. 63–67.
Бруно Д. О героическом энтузиазме / Пер. с итал. Я. Емельянова (прозаический текст), Ю. Верховского и А. Эфроса (стихотворения)/ Д. О. Бруно. Москва: Госхудлит, 1953. 212 с.
Локк Дж. Мысли о воспитании / Дж. Локк. Москва: Педагогика, 1968. 296 с.
Руссо Ж.-Ж. Педагогические сочинения в 2-х т. Том. 1. Эмиль, или О воспитании / Под ред. Г. Н. Джибладзе: сост. А. Н. Джуринский. Москва: Педагогика, 1981. 656 с.
Сковорода Г. Сродность к богословіи / Г. Сковорода. Повне зібрання творів: У 2 т. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1973. 532 с.
Гегель Г. Соч. в 14 томах. Том 12. Лекции по эстетике. Книга первая. Перевод Б. Г. Столпнера. Москва: Государственное социально-экономическое издательство "Полиграфкнига", 1938. 494 с.
Ortega Y. El tema de nuestro tiempo / Ortega Y. Gasset J. // Obrass completas. Madrid, 1950. T. 3. Cap. 10. P. 192 – 196.
Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня/Й. Хейзинга. Москва: Прогресс-Традиция, 1992. 464 с.
Фитнес центры. Житомир. Электронный ресурс. Режим доступа: https://20.ua/ru/zh/kruzhki-sportivnyie-sektsii/sportzalyi-sportklubyi.html (дата обращения: 12.06.2019).
Світ у цифрах 2013 року. Pocket World in Figure 2013. Київ: Тиждень; The Economist, 2013. 256 c.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 І. Я. Олексин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).