Internet meme and its hedonistic function in the situation of uncertainty and risks of contemporary human everyday life
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(87).2020.76-85Ключові слова:
Інтернет-мем, символічне виробництво та обмін, повсякденність, художні практики, урбанізований простір, міфізація, постіндустріальне суспільство, країни Східної і Центральної Європи, візуальна антропологія.Анотація
Об’єктом даного дослідження виступила особлива група Інтернет-мемів, а саме меми, створені завдяки використанню і модифікації художніх образів (фотографії скульптур, живописних полотен, фрагменти анімаційних чи художніх фільмів та ін.). Вони, використовуючи естетичні запити сучасників, насамперед прагнення зустрічі із комічним, займають особливе місце у сучасному символічному виробництві й обміні суспільства. Як гіпотезу нами припущено про зв'язок значного інтересу публіки до мемів із феноменом "сенсорного голоду на позитив": пошуку розваг і веселощів, щоб зняти чи пом’якшити напругу від одноманітності, складностей, потенційної невизначеності у повсякденному житті. Для цього дослідження мали значення наступні методи: герменевтичний та семіотичного аналізу візуального об’єкта. Методологічно важливим для дослідження є принцип "неповного осягнення об’єкта", оскільки здійснюється розгляд людської чуттєвості при аналізі особливого інформаційного продукту ХХІ століття, а саме: медійного об’єкта, що має найчастіше анонімне походження, "вірусне поширення" завдяки Інтернет-ресурсу та значну популярність.
Досліджено причини популярної в країнах Східної і Центральної Європи мему Ждун (Почекун), який виник через видозміну художнього образу, а саме завдяки модифікаціям фотографії скульптури Homunculus loxodontus, створеної у 2016 році нідерландською миткинею Маргріт ван Бреворт. У статті стверджується, що головною причиною популярності мемів є складнощі життя в урбанізованому просторі, адже сучасна людина, особливо мешканці мегаполісів, перевантажені інформаційними потоками, проте більшість із них викликають внутрішній неспокій та дискомфорт. Нами розкрито гедоністичну функцію мемів як специфічного квазіестетичного явища та продукту сучасних художніх практик, що все активніше використовується як спосіб непрямої реклами об’єкта.Посилання
Cannizzaro, S. (2016). Internet memes as internetsigns: A semiotic view of digitalculture. Sign Systems Studies, 44(4), 562–586. DOI: https://doi.org/10.12697/SSS.2016.44.4.05
Lukyanchikova, M. V., Berdnikova, E. N. Spetsifika ispolzovaniya Internet-memov v marketingovyih tselyah [The specifics of using Internet memes for marketing purposes]. DOI 10/17238/issn1998-5320.2017.30.53. E-resource. Access mode: https://cyberleninka.ru/article/n/spetsifika-ispolzovaniya-internet-memov-v-marketingovyh-tselyah/viewer (Last accessed: 3.05.2020) (in Russian).
Castaño, D., C.M. (2013). Defining and characterizing the concept of Internet Meme. Revista CES Psicología, 6 (2),82-104.
Lukavoe upravlenie brendom, primeryi ot CDLand Sly brand management, examples by CDLand. E-resource. Access mode: https://digitalsharks.ru/blog/lukavoe-upravlenie-brendom-primeryi-ot-cd-land/ (Last accessed: 3.05.2020) (in Russian).
Najsmishnishi memy `ty`zhnya: speczagent Gordon, Bogucz` kanasty`li, cy`vilizaciya bez kanalizaciyi Putina, 24 travnya 2020, 19:00 [The funniest memes of the week: Special Agent Gordon, Bogutskaya in style, civilization without Putin's sewer, May 24, 2020]. E-resource. Access mode: https://24tv.ua/naysmishnishi-memi-tizhnya-spetsagent-gordon-bogutska-stili-tsivilizatsiya_n1348834 (Last accessed: 24.05.2020) (in Ukrainian).
Memy` ukrayins`koyu: Pro shho, krim koronavirusu, zhartuyut` u merezhi, 24 travnya 2020, 19:00 [Memes in Ukrainian: What, apart from the coronavirus, is being joked about online, May 24, 2020]. E-resource. Access mode: https://www.depo.ua/ukr/life/memi-ukrainskoyu-pro-shcho-krim-koronavirusu-zhartuyut-u-merezhi-202005231164313 (Last accessed: 24.05.2020) (in Ukrainian).
Slyusar, V. M. (2007). Vply`v social`no- kul`turnoyi kry`zy` na samorealizaciyu osoby`stosti [The impact of socio-cultural crisis on self-realization of the individual ],Visny`k Zhy`tomy`rs`kogo derzhavnogo universy`tetu imeni Ivana Franka [Zhytomyr Ivan Franko State University Journal], 32, 20 – 24 (in Ukrainian).
Vries L., de. Victorian Advertisements. London: William Clowes and Sons Limited,1968. 136 s.
Lozova, O. M. (2010). Mify ak pervy`nna metamova suspil`noyi svidomosti: oglyad problematy`ky`[Myth as the primary metalanguage of public consciousness: a review of the issue], Pedagogichna osvita: teoriya i prakty`ka. Pedagogika. Psy`xologiya [Pedagogical education: theory and practice. Pedagogy. Psychology], 1, 18 – 21 (in Ukrainian).
Poly`sayev, O. P. (2008). Arxitektonika suchasnogo mifu [Architectonics of modern myth]. Ternopil`: Aston. 336 s. (in Ukrainian).
Polishchuk, О. (2015). Mythopoesis і mitologizacja jako fenomeny wspotczesnej kultury [Mythopoiesis and mythologizing as phenomena of popular culture], Mitoiogizacja kultury w polskiej і iberyjskiej tworczosci artystycznej [Mythologizing of culture at the Iberian and Polish artistic creation]. [Eds. Wojciech Charchalis, Bogdan Trocha], Zielona Góra: Uniwersytet Zielogórski, 33 – 42 (in Poland).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. P. Polishchuk, M. V. Sljusar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).