Естетика українського авангарду: енерго-інформаційний вимір
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.103-110Ключові слова:
К. Малевич, О. Богомазов, художні практики, енерго-інформаційна естетика (еніоестетика), ісихазм, символ, авангардизм у мистецтві, модерн (сецесія)Анотація
Як об’єкт, сутність і художні форми українського авангардизму першої третини ХХ століття розглядаються у цьому дослідженні на основі аналізу ідей енерго-інформаційної естетики. Це визначає специфіку теоретико-методологічної основи цієї статті, відтак важливими методами нашого дослідження став герменевтичний метод, а також метод семіотичного аналізу при розгляді творів всесвітньо відомих українських митців-авангардистів. Нами опрацьовувалась гіпотеза про зв’язок енерго-інформаційних пошуків естетики авангарду з духовними практиками ісихазму в мистецтві. Крім того, ми прагнули виявити чи заперечити її "ідейні містки" з традиціями вітчизняної іконографії, символізму, а також з світоглядними ідеями й цінностями модерну. У дослідженні з’ясовані енерго-інформаційні ідеї як спонуки в творчості К. Малевича, О. Богомазова, В. Єрмилова, В. Татліна та інших українських авангардистів. Еніоестетика авангардизму випливає з його прозрінь (інсайтів) у трансцендентну сферу сакральних, "кармічних", енерго-інформаційних взаємодій. Вона пов’язана з виявленням зв’язку макрокосму та мікрокосму, вселюдського універсалізму ноосфери та кожної окремої людської "монади", сукупним інформаційним впливом їхньої синергії. Розглянуто світоглядні пошуки українського живописного авангарду, із його тяжінням до складного символізму, гуманізму та ін. Також з’ясовано, у їхньому досвіді на перший план висуваються інформаційні потенціали художньої образності, які виявляються через специфічний мистецький дискурс, оновлену знаково-символічну мову. Вирішальне значення в їхніх творах набуває "енергейя" виразної форми, що конституює не тільки "синему" образо-знаку, а й його "фонему", аудіо- чи візуальну семіотику. Іншими словами, вона у сприйнятті постає як своєрідне "енерго-інформаційне звучання" твору та як спонука для глядача до певної дії. Зроблено висновок про значущість енерго-інформаційного підходу для розуміння не лише світоглядних спонук "історичного" авангарду початку минулого століття, а й сучасного пост- і трансавангарду в мистецтві. Указано, що здійсненний аналіз авангардизму видається цінним для кращого розуміння витоків тих змін, які відбуваються зараз у художніх практиках зокрема та символічному виробництві й обміні суспільства загалом.
Посилання
Lychkovakh, V.A. (2018). Semiotyka ukrainskoho ta polskoho avanhardu v svitli idei Lvovsko-Varshavskoi filosofskoi shkoly [A semiotics of the Ukrainian and Polish advance-guard is in the context of ideas of Lvovsko-Varshavskoi philosophical school]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 1, 30-36 (in Ukrainian).
Synerhyia: Problem asketyky y mystyky pravoslavyia [Synergy: Problems of ascetic and mystics of Orthodoxy] (1995). Nauch. Sb. pod red. S.S.Khoruzheho (in Russian).
Nauchnye osnovy enerho ynformatsyonnykh vzaymodeistvyi v pryrode [Scientific bases of energyinformative cooperations are in the wild] (1997). Mezhdunar. konhr. "Ynter ENYO-97". Symferopol, 1997 (in Russian).
Lychkovakh, V. (2013). Enioestetyka media-artu v ukrainskomu postmodernizmi [Enioestetyka media-artu in Ukrainian post-modernism]. Transformatsiini protsesy v osviti i kulturi. Odesa. Kyiv-Varshava, 14-19 (in Ukrainian).
Fedoruk, O. (2006). Ukrainskyi avanhard [Ukrainian advance-guard]. Narysy z istorii obrazotvorchoho mystetstva Ukrainy 20 st. Kn.1. Kyiv: AMU, 162-222 (in Ukrainian).
Lahutenko, O. (2006). Ukrainska hrafika pershoi tretyny 20 stolittia [Ukrainian graphic arts of first one third of ХХ ofcentury]. Narysy z istorii obrazotvorchoho mystetstva Ukrainy 20 st. Kn.1. Kyiv: AMU, 223-291 (in Ukrainian).
Bowlt, John E. (1991). Ortodoxy and Avant-Garde / John E.Bowlt. Christianity and the Arts in Russia. Cambridge, 145-150.
Hryhoreva, T. (1997). Synerhetyka y Vostok [Synergetics and East] / T. P. Hryhoreva. Voprosy fylosofyy, 3, 90-102 (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. A. Lychkovakh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
