СУЧАСНА ПРАВОСЛАВНА ЄВХАРИСТІЙНА ТЕОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ ОЛЕКСАНДРА ФІЛОНЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.134-144Ключові слова:
теологія, теологічна парадигма, євхаристійна теологія спілкування, постметафізична теологія, неопатристика, постнеопатристикаАнотація
Стаття присвячена аналізу євхаристійної теології спілкування О. Філоненка. Одним з перших в українській теології, він розвиває євхаристійну теологію спілкування, яку він бачить як альтернативу до існуючих у православному богослов’ї парадигм софіології та неопатристики. Метою статті є дослідження парадигмальної специфіки сучасної православної євхаристійної теології спілкування Олександра Філоненка
У статті з’ясовано, що євхаристійна парадигма теології спілкування бере свій початок у вченні Йоанна Зізіуласа про буття як спілкування Трійці, участь в якому стає сенсом і змістом життя людини та церкви. Людина може виявити себе у повній мірі лише через спілкування. Без нього вона закрита не лише для іншого, але й для себе. Не менш важливими компонентами і джерелами теології О. Філоненка є різні версії теології спілкування, представлені у напрацюваннях Антонія Сурозького, Марії Скобцової, Олександра Шмемана, Сергія Аверінцева. У статті встановлено, що методологічною основою теології євхаристійного спілкування стає філософія Іншого Еммануеля Левінаса, теологія дару Жана Люка Маріона, який обґрунтовує тезу, що подяка має передувати дару. Лише через подяку ми отримуємо дари і розпізнаємо Христа у них.
На основі герменевтичної методології та теорії парадигмального аналізу в статті з’ясовано, що євхаристійна теологія Олександра Філоненка є постметафізичною. Вона постає не просто сучасною альтернативою до метафізичних парадигм неопатристики й софіології, але й претендує на статус генетично «першої теології», від якої виникають усі спекулятивні теології і церковні доктрини. Теологія спілкування фактично є началом будь якого слова про Бога, тому, що починається з гімну, піснеспіву Богу, з його хвали і прославлення, яке у подальшому оформлюється у філософські та догматичні шати. Така теологія є синтезом літургіки, етики, містики та умоспоглядання. Джерела цієї теології Філоненко вбачає в описі досвіду учнів Христа, які впізнали в невідомому супутнику свого Вчителя.
Посилання
Антоній Сурозький, митр. Слово Боже. Київ: Пролог, 2005. 340 с
Антоній Сурозький, митр. Світло у темряві. Київ: Дух і літера, 2015. 220 с.
Гаврилюк Т. В. Людина в християнській антропології ХХ – ХХІ століття. Монографія. Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс» ", 2013. 334 с.
Говорун Кирило, архім. Риштовання Церкви: вбік постструктуральної еклезіології / перекл. з англ. Олексій Панич. Київ: Дух і літера, 2019. 312 с.
Голубович І. Контури євхарістійної антропології Олександра Філоненка. Δόξα / Докса. 2018. Вип. 2 (30). С. 200-211.
Зізіулас Йоанн, митр. Буття як спілкування: дослідження особистості і Церкви / пер. з англ. Київ: Дух і літера, 2005. 276 с.
Пашков К. Дар и благодарение в контексте христианской и постмодернистской антропологий. Харьков: Богословський портал, 2010. 221 с.
Филоненко А. Присутствие Другого и благодарность: контуры евхаристической антропологии. Харьков, 2018. 392 с.
Филоненко А. Творчество митрополита Антония Сурожского в контексте современного богословия. Збірник наукових праць "Гілея: науковий вісник". Вип. 128. С. 162-167.
Филоненко О. Теоэстетика: URL: https://www.youtube.com/watch?v=DAebFYEQOTA [дата звернення: 28.04.2023].
Христокін Г. В. Неопатристика як парадигма сучасної православної теології. Українське релігієзнавство. 2007. № 43. С. 61-69.
Христокін Г. В. Методологія православної теології в її парадигмальних трансформаціях: Монографія. Ірпінь: УДФСУ, 2021. 404 с.
Христокін Г. В. Постмодерний неопатристичний екзистенціалізм Йоана Зізіуласа. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 7. 2010. Вип. 25 (38). С. 16-21.
Христокін Г. В. Софіологія отця Сергія Булгакова та неопатристика: порівняльний аналіз парадигм розвитку православної теології на поч. ХХ ст. Філософська думка: Спецвипуск Sententiae IV. Герменевтика традиції та сучасності у теології та філософії. 2013. С. 84-92.
Чорноморець Ю. Православна теологія на шляху до нової парадигми. Філософська думка. Sententiae. Спецвипуск. III (2012). Християнська теологія і сучасна філософія. ВНТУ. Вінниця. 2013. С. 74-88.
Lévinas E. Totalité et infini, Essai sur l'extériorité, La Haye, M. Nijhoff, 1961. XVIII 284 p.
Marion J.-L. Being Given: Toward a Phenomenology of Givenness. Stanford, California: Stanford University Press, 2002. 408 р.
Marion J.-L. God without Being. Chicago and London: The University of Chicago Press, 1991. 258 р.
Zizioulas J. Communion and Otherness. London, NewYork: T&T Clark, 2006. 315 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
