ФІЛОСОФСЬКІ ГОРИЗОНТИ СУЧАСНОЇ НЕЙРОНАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.17-28Ключові слова:
нейронаука, філософія, соціогенез, теорія особистості, мотиваційно/емоційна система, афективна нейронаука, нейроекзистенціалізмАнотація
У статті презентується міждисциплінарний дискурс розуміння соціогенези особистості саме з погляду нейронауки, яка значною мірою співзвучна найгучнішим соціально-філософським проектам сучасності. Йдеться, насамперед, про теорії, які концептуально та ідейно відображають тенденції суспільства постмодерну, тобто пов’язані із загальним розумінням значення детермінант суспільного виробництва для "збереження", відтак, відтворення існуючого суспільного устрою. Означений міждисциплінарний дискурс знаходить свою методологічну основу в структуралізмі, особливо у постструктуралізмі, представники якого переконливо доводять кореляцію основних моделей орієнтації особистості та соціальної системи, а нейронауковий дискурс допомогає краще зрозуміти біологічні корені психічного функціонування людини. Така кореляція спостерігається у формуванні афективно-мотиваційної структури особистості, що доводиться низкою широко знаних науковців у галузі соціальної філософії, зокрема представниками психоаналітичної та структуралістської парадигм. Звернення до напрацювань у царині нейронаукового дискурсу, дозволить сформувати нову епістемологічну основу концепцій соціогенези особистості, особливо у контексті проявів її агресивності.
Метою статті є обґрунтування необхідності врахування новітніх відкриттів у галузі нейронаук у сфері філософського знання, що дозволить філософії концептуалізувати ідею "соціогенези" людських "пристрастей" та віднайти давно затребуване експериментальне підтвердження як ідеї соціальності людської природи, так і тези про біологічні основи соціального. Загальна логіка та аргументи на користь міждисциплінарного детермінізму дозволяють сформувати нову теорію особистості, соціогенези, в якій біологічне і соціальне наявно презентують, як взаємодіє мозок і тіло, щоб створювати і підтримувати усталені соціальні відносини, філософія ж надає цим розвідкам концептуальної форми та суттєвих світоглядних висновків.
Посилання
Cacioppo J.T., Berntson G.G., Decety J. Social neuroscience and its relationship to social psychology. Soc Cogn. 2010. 28(6). P. 675-685. DOI: 10.1521/soco.2010.28.6.675.
Decety J. & Jackson P.L. A Social-Neuroscience Perspective on Empathy. Current Directions in Psychological Science. 2006. 15 (2). P. 54-58. URL: https://doi.org/10.1111/j.0963-7214.2006.00406.x (дата звернення: 09.12.2022).
Goldman A. Simulating minds: The philosophy, psychology, and neuroscience of mindreading. New York: Oxford University Press, 2006. 377 s.
Надурак В.В. Система суспільної моралі: синергетичний підхід. Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2014. 230 с.
Герасименко Л. Психосоціальна дезадаптація (сучасні концептуальні моделі). Український вісник психоневрології. 2018. Том 26. Випуск 1 (94). С. 62-65.
Schutt R. K., Seidman L. J., & Keshavan M. S. (Eds.). Social Neuroscience: Brain, Mind, and Society. Harvard University Press, 2015. URL: http://www.jstor.org/stable/j.ctvjnrtvw (дата звернення: 28.02.2023).
Hooker C. I. Social Neuroscience and Psychopathology: Identifying the Relationship between Neural Function, Social Cognition, and Social Behavior. In R. K. Schutt, L. J. Seidman, & M. S. Keshavan (Eds.), Social Neuroscience: Brain, Mind, and Society. Harvard University Press. 2015. P. 123–146. URL: http://www.jstor.org/stable/j.ctvjnrtvw.8 (дата звернення: 12.01.2023).
The Neuroscience of Human Relationships: Attachment and the Developing Social Brain (2nd ed.). Louis Cozolino, New York, W. W. Norton& Company, 2014. 632 p.
Curley J. P., Jensen C. L., Mashoodh R., Champagne F. A. Social influences on neurobiology and behavior: epigenetic effects during development. Psychoneuroendocrinology. 2011. Apr; 36(3). P. 352-371. DOI: 10.1016/j.psyneuen.2010.06.005. Epub 2010 Jul 22. PMID: 20650569; PMCID: PMC2980807.
Michael P Kelly, Natasha M. Kriznik, Ann Louise Kinmonth & Paul C. Fletcher. The brain, self and society: a social-neuroscience model of predictive processing. Social Neuroscience. 2019. 14:3, P. 266-276, DOI: 10.1080/17470919.2018.1471003.
Parsons, Talcott. "An Outline of the Social System". In Classical Sociological Theory, 2nd ed., edited by Craig Calhoun, Joseph Gerteis, James Moody, Steven Pfaff, and Idermohan Virk, Oxford: Blackwell Publishing, 2007 [1961]. P. 421-440.
Giacolini T., Sabatello U. Psychoanalysis and Affective Neuroscience. The Motivational/Emotional System of Aggression in Human Relations. Front Psychol. 2019. Jan 14;9. 2475. doi: 10.3389/fpsyg.2018.02475. PMID: 30692947; PMCID: PMC6340068.
Camerer Colin, George Loewenstein and Drazen Prelec. Neuroeconomics: How Neuroscience Can Inform Economics. Journal of Economic Literature. 2005. 43 (1). P. 9-64.
Deleuze Gilles & Guattari Félix. Anti-Oedipus. Capitalism and Schizophrenia. Translated from the French by Robert Hurley, Mark Seem, and Helen R. Lane. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1983. URL: https://libcom.org/files/Anti-Oedipus.pdf (дата звернення: 27.02.2023).
Маркузе Г. Структура інстинктів і суспільство: Філософське дослідження вчення З. Фройда; пер. О. Юдін. К.: Ніка-Центр, 2010. 248 с.
Nestor P. G., Choate, V., & Shirai A. In Search of the Functional Neuroanatomy of Social Disturbance in Schizophrenia. In R. K. Schutt, L. J. Seidman, & M. S. Keshavan (Eds.), Social Neuroscience: Brain, Mind, and Society. Harvard University Press, 2015. P. 88-122. URL: http://www.jstor.org/stable/j.ctvjnrtvw.7 (дата звернення: 22.02.2023).
Fromm E. The anatomy of human destructiveness. HOLT, RINEHART AND WINSTON, New York, Chicago, San Francisco, 1973. 524 p.
Baudrillard J. Simulacra and Simulation. Michigan: University of Michigan Press, 1994. 164 p.
Clark, Thomas W. Locating Consciousness: Why Experience Can't Be Objectified. Journal of Consciousness Studies. 2020. 26. 11-12. P. 60-85.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
