ФЕНОМЕН САМОТНОСТІ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(98).2025.166-184Ключові слова:
самотність, екзистенціал самотності, аналіз самотності, осмислення самотності, історико-філософська реконструкціяАнотація
Статтю присвячено дослідженню історико-філософського шляху становлення феномену самотності як одного з фундаментальних екзистенціалів в умовах війни. Робота ґрунтується на припущенні, що самотність – це явище, здатне проявляти граничні обрії людського буття. Методологічною базою слугували концепції філософії екзистенціалізму (С. К’єркегор, М. Гайдеґґер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр) та метаантропології (Н. Хамітов), які дозволили розкрити самотність у її внутрішніх, комунікативних та граничних проявах. Історико-філософський аналіз дозволив простежити еволюцію трактування самотності: від античного бачення людини як "соціальної тварини"; через середньовічні погляди на усамітнення як шляху духовного вдосконалення; до модерного і постмодерного трактування як простору творчості, свободи та відповідальності. Досліджено інтерпретації самотності у працях С. К’єркегора (як передумови становлення автентичного "Я"), М. Гайдеґґера (як модусу буття Dasein, що протиставляється колективному безособовому das Man), К. Ясперса (як основи "комунікації" з Іншим), Ж - П. Сартра (як невід’ємного супутника свободи та відповідальності). Простежено концептуальні підходи А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, які вбачають у самотності можливість внутрішнього звільнення та творчої самореалізації. Акцентовано увагу на метаантропології Н. Хамітова, яка пропонує багатовимірну структуру екзистенціалу самотності, включаючи внутрішню, зовнішню, гендерну та граничну її форми. Результати дослідження розкривають феномен самотності як універсальну, проте соціокультурну змінну умову людського буття, що в умовах війни стає особливо інтенсивною. Запропонований аналіз не лише окреслює багатовимірність і динаміку феномену в історії філософії, а й формує теоретичне підґрунтя для подальшого дослідження самотності як нерозривного супутника буття людини в сучасних кризових обставинах.
Посилання
Bashmanivska, Ya. (2015). Samotnist liudyny v umovakh hlobalizatsii. [Human loneliness in the context of globalization]. Dys. kand. filosof. nauk: 09.00.03 / Bashmanivska Yana Vladyslavivna; Zhytomyrskyi Derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka. Zhytomyr (in Ukrainian).
Bilchuk, N. (2010). Ekzystentsiinyi vymir samotnosti: samotnist chy odynokist (za tvorom S. Kʼierkehora "Naineshchaslyvishyi"). [The Existential Dimension of Loneliness: Solitude or Loneliness (Based on S. Kierkegaard’s "The Unhappiest Man Alive")]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina: Seriia: Teoriia kultury i filosofiia nauky. № 900 (40). S. 105–110 (in Ukrainian).
Kibenko, E. (2022). Aktualizatsiia problemy samotnosti u filosofii XIX-XX stolit. [Actualization of the problem of solitude in 19th and 20th-century philosophy]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo. 2022. Tomy 9–10. S. 49–59 (in Ukrainian).
Mahda, Ye. (2015). Hibrydna viina: vyzhyty i peremohty. [Hybrid warfare: survive and win]. Kharkiv: Vivat (in Ukrainian).
Malimon, V. (2019). Fenomen samotnosti v budennomu, hranychnomu y metahranychnomu vymirakh liudskoho buttia. [Phenomenon of loneliness: from feeling to life strategy]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filos.-politoloh. studii. Vypusk 25. S. 35–41 (in Ukrainian).
Marchynskyi, A. Barbara Skarga: svit, samotnist, skinchennist. [Barbara Skarga: world, loneliness, finitude]: website. URL: https://www.polskieradio.pl/398/8124/artykul/3003566,barbara-skarga-svit-samotnist-skinchennist (last accessed: 25.07.2025) (in Ukrainian).
Marchynskyi, A. Viina: nemozhlyve movchannia [War: Impossible silence]: website. URL: https://www.polskieradio.pl/398/8124/artykul/3046128,viina-nemozhlyve-movchannia (last accessed: 25.07.2025) (in Ukrainian).
Movchan, M. (2008). Fenomen samotnosti yak problema buttia osobystosti v sotsialnomu seredovyshchi. [The phenomenon of loneliness as a problem of the existence of an individual in a social environment]. Dys. kand. filosof. nauk: 09.00.04 / Movchan Mykhailo Mykolaiovych; Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. Kyiv (in Ukrainian).
Paskal, B. (2009). Dumky [Pensées]. Kyiv: Dukh i litera (in Ukrainian).
Platon. (2008). Dialohy.[Dialogues]. Kharkiv: Folio (in Ukrainian).
Salii, A. (2017). Ekzystentsialy samotnosti ta vidchuzhennia v filosofii sribnoi doby: pervisnyky ta zavershuvachi (istoryko-filosofska retrospektyva): Monohrafiia. [Existentials of loneliness and alienation in the philosophy of the silver age: pioneers and finishers (historical and philosophical retrospective): monograph]. Poltava (in Ukrainian).
Snaider, T. Tretia svitova viina? Davaite dopomozhemo tym, khto yii strymuie. (pereklad S. Hromenka). [A Third World War?Let’s help those who are holding it back. (translated by S. Gromenko)]: website. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=9007009079365969&set=a.654286867971607 (last accessed: 29.07.2025) (in Ukrainian).
Tykholaz, A. (1995). Heraklit: navchalnyi posibnyk z davnohretskoi filosofii. [Heraclitus: a textbook on ancient Greek philosophy]. Kyiv: Abrys(in Ukrainian).
Florko, L. (2006). Samotnist liudyny yak problema suchasnoi yevropeiskoi filosofii. [Human loneliness as a problem of contemporary european philosophy]. Dys. kand. filosof. nauk: 09.00.05 / Florko Liliia Yaroslavivna; Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka. Lviv (in Ukrainian).
Fliachok, A. (2019). Samotnist yak ekzystentsiinyi fenomen. [Loneliness as an existential phenomenon]. Studentskyi naukovyi visnyk. Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka. Vypusk 44. S. 115–116 (in Ukrainian).
Khamitov, N. (2017). Samotnist v liudskomu butti. Dosvid metaantropolohii. [Loneliness in human existence. The experience of meta-anthropology]. Vydannia druhe, vypravlene i dopovnene. Kyiv: KNT (in Ukrainian).
Shainiuk, Kh. (2019). Liudyna i svit u filosofii A. Shopenhauera. [Man and the world in A. Schopenhauer’s philosophy]. Studentskyi naukovyi visnyk. Ternopil : TNPU im. V. Hnatiuka. № 44. S. 53–54 (in Ukrainian).
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. [Being and time]. URL: https://taradajko.org/get/books/sein_und_zeit.pdf (last accessed: 25.07.2025) (in German).
Jaspers, K. (1956). Philosophie 2: Existenzerhellung. [Philosophy 2: Enlightenment of Existence]. URL: http://archive.org/details/philosophieband10002karl (last accessed: 18.07.2025) (in German).
Kierkegaard, S. (1954). Fear and Trembling and the sickness unto death.URL: http://archive.org/details/feartremblingt00kier (last accessed: 26.07.2025) (in English).
Sartre J.-P. (1943). L’être et le néant.[Being and Nothingness]. URL: https://www.bard.edu/library/arendt/pdfs/Sartre-Neant.pdf (last accessed: 24.07.2025) (in French).
Schopenhauer, А. (1912). Die Welt als Wille und Vorstellung. [The world as will and representation]. URL: https://ia903400.us.archive.org/0/items/dieweltalswilleu00scho/dieweltalswilleu00scho.pdf (last accessed:11.07.2025) (in German).
Shevchuk, D., Shevchuk, K., Zaitsev, M. (2023). Existential resilience of human being in the wartime everyday life. Journal for the Study of Religions and Ideologies. Vol. 02, issue 65. P. 28–42 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
