СУЧАСНІ ВИМІРИ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ: ЕТИКО-ЕСТЕТИЧНИЙ ДИСКУРС
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(98).2025.122-132Ключові слова:
культура поведінки, етикет, особистість, толерантність, відповідальність, повагаАнотація
Актуальність статті зумовлена необхідністю переосмислення філософських та етико-естетичних засад культури поведінки особистості в умовах трансформації сучасного комунікативного простору. У добу цифрових технологій, коли щоденні комунікації дедалі більше переміщуються у віртуальну сферу, постає потреба в уточненні критеріїв нормативної поведінки, адже традиційні етикетні форми стикаються з новими викликами мережевої культури та глобалізованих практик. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі нормативних вимірів формування поведінки в контексті викликів інформаційної доби, що передбачає поєднання індивідуальної автономії та соціальної відповідальності. Методологія дослідження базується на поєднанні історико-філософського аналізу, герменевтичного прочитання класичних і сучасних текстів та міждисциплінарного підходу, що дозволило інтегрувати філософську рефлексію з актуальними комунікативними практиками. Особливу увагу приділено історичній мінливості етикетних кодексів, які, попри різноманітність форм, зберігають інваріантне етичне ядро – принцип поваги. Аргументується теза, що культура поведінки не може зводитися лише до набору зовнішніх правил, оскільки вона завжди постає результатом гармонізації внутрішнього духовного змісту особистості та її зовнішньої естетичної виразності. У дослідженні показано, що автономія особистості у виборі вчинків невіддільна від відповідальності за їх наслідки, а моральний вибір набуває особливого значення в контексті плюралістичного суспільства. Розкривається діалектика загальнолюдських цінностей і конкретно-історичних форм їх реалізації: універсальні ідеали толерантності, взаємоповаги та справедливості набувають різних інтерпретацій у конкретних культурних контекстах. Водночас простежується тенденція до зростання значення міжкультурної комунікації, що висуває нові вимоги до гнучкості та відкритості поведінкових моделей. Експлікація авторської думки полягає в тому, що культура поведінки сучасної особистості повинна розглядатися не лише як інструмент ефективної соціальної презентації, а й як умова досягнення гармонії у взаєминах з іншими та успішної інтеграції в суспільстві. Збереження балансу між нормативністю і свободою, етичною вимогливістю та естетичною виразністю постає запорукою формування цілісного образу особистості, спроможної протистояти викликам інформаційно-комунікативної реальності сьогодення. Таким чином, запропонований аналіз спрямований на розкриття сучасних вимірів культури поведінки як багатогранного феномена, в якому поєднуються духовні засади, моральні орієнтири та естетичні форми їх втілення. Отримані результати відкривають перспективу для подальших досліджень у напрямку вивчення новітніх етикетних практик, а також для пошуку шляхів їх гармонійного інтегрування у глобальний культурний простір.
Посилання
Andros, Ye. (2003). Komunikatyvna pryroda liudskoho buttia. [The communicative nature of human existence]. Filosofiia: svit liudyny. Kurs lektsii. Lybid. Р. 225–242 (in Ukrainian).
Aristotel. (2002). Nikomakhova etyka. [Nicomachean Ethics]. Рer. z davnohrets. O. Kysliuk. Kyiv: Osnovy (in Ukrainian).
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press (in English).
Braidotti, R. (2013). Post-Humanism: Life beyond the Self. The Posthuman. Cambridge: Polity Press. Р. 13–55 (in English).
Verstyn, A. (2023). Transformatsiia moralnykh tsinnostei u postmodernu dobu: filosofskyi ta aksiolohichnyi aspect. [Transformation of moral values in the postmodern era: Philosophical and axiological aspect]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia Filosofsko-Politolohichni Studii. № 49. S. 35–38 (in Ukrainian).
Hehel, H. (2001). Filosofiia prava. [Philosophy of law]. Рer. z nim. M. Popovych. Kyiv: Yunivers (in Ukrainian).
Goyan, I., Lazor, O. (2024). Tsinnist yak determinanta moralnoho vyboru osobystosti. [Value as a determinant of a person’s moral choice]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia Filosofsko-Politolohichni Studii. № 54. S. 38–44 (in Ukrainian).
Grasiian, B. (2025). Kyshenkovyi orakul, abo Mystetstvo rozsudlyvosti. [Pocket Oracle, or The Art of Prudence]. Lviv: Apriori (in Ukrainian).
Dewey, J. (1993). Svoboda i kultura. [Freedom and culture]. Chytanka z istorii filosofii: U 6 kn. Vol. 6. Р. 38–46 (in Ukrainian).
Levchuk, L., Panchenko, V, Onishchenko, O. I., Kucheriuk, D. Yu. (Eds.). (2010). Estetyka. [Aesthetics]. (3rd ed.). Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian).
Kant, I. (2004). Krytyka praktychnoho rozumu. [Criticism of practical reason]. Рer. z nim. I. Burkovskyi. Kyiv: Yunivers (in Ukrainian).
Krasiutska, H. (2021). Istorychni peredumovy vynyknennia etyketu. [Historical preconditions for the emergence of etiquette]. Ucheni Zapysky TNU im. V. I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni Nauky. № 32 (71). S. 163–168 (in Ukrainian).
Lozovyi, V. O., Panov, M. I., Stasevska, O. A. (Eds.). (2004). Etyka. [Ethics]. Yurinkom Inter (in Ukrainian).
Nietzsche, F. (2002). Po toy bik dobra i zla. Preludiia do filosofii maibutnoho. Henealohiia morali. [Beyond good and evil: Prelude to a philosophy of the future. On the genealogy of morality] (A. Onyshko, Trans.). Litopys. (Original work published 1886). URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Nietzsche_Friedrich/Po_toi_bik_dobra_i_zla_Henealohia_morali.pdf (last accessed: 26.08.2025) (in Ukrainian).
Polishchuk, O. (2017). Dylema tolerantnosti/intolerantnosti v posthumanomu sviti [The dilemma of tolerance/intolerance in the posthuman world]. In O. Polishchuk, B. Trokh, M. Zhurba (Eds.). Dylema viiny/myru v posthumanomu sviti. Р. 19–23 (in Ukrainian).
Protsenko, O. P., Ushno, I. M., Gaplevska, O. I. (2025). Etyket: istoriia, teoriia, praktyka. [Etiquette: History, theory, practice]. National Aerospace University "Kharkiv Aviation Institute" (in Ukrainian).
Sotsialna filosofiia: korotkyi entsyklopedychnyi slovnyk. [Social philosophy: A short encyclopedic dictionary]. (1997). (V. P. Andrushchenko, M. I. Horlach, Eds.). Rubicon (in Ukrainian).
Khamitov, N. V., Harmash, L. N., Krylova, S. A. (2000). Istoriia filosofii: problema liudyny ta yii mezh. [History of philosophy: The problem of a person and their limits]. Naukova Dumka (in Ukrainian).
Dmytrenko, M., Chubenko, T., Protsenko, O. (2023). Tsyfrova reprezentatsiia osobystosti i tsyfrovyi etyket. [Digital representation of personality and digital etiquette]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia Filosofsko-Politolohichni Studii. № 47. S. 61–66 (in Ukrainian).
Jonas, H. (2001). Pryntsyp vidpovidalnosti. U poshukakh etyky dlia tekhnogennoi tsivilizatsii. [The imperative of responsibility: In search of an ethics for the technological age]. (A. Yermolenko, V. Yermolenko, Trans.). Libra. (Original work published 1979) (in Ukrainian).
Maggiolini, P. A. (2014). A deep study on the concept of digital ethics. Revista de Administração de Empresas. № 54 (5). Р. 585–591 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).