КАДР ЯК АФЕКТ, КОЛІР ЯК ЗЛОЧИН: ВІЗУАЛЬНА РИТОРИКА В РЕЖИМІ НУАР
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(98).2025.94-105Ключові слова:
візуальна риторика, графічний роман, нуар, симулякр, афект, колір, тілесність, гіперреальність, Sin CityАнотація
У статті досліджено філософський потенціал візуальної риторики на матеріалі графічного роману Sin City та його екранізації. У контексті глобального "візуального повороту" (pictorialturn), коли зображення набувають статусу самостійних дискурсивних висловлювань, автор аналізує трансформацію традиційних риторичних засобів у візуальній площині. Теоретична база дослідження синтезує концепції: "punctum" Р. Барта як точки безпосереднього афективного впливу; "симулякру" Ж. Бодрійяра для розуміння гіперреальності екранного світу; "образу-руху" та "образу-часу" Ж. Дельоза як моделей візуального мислення; "розподілу чуттєвого" Ж. Рансьєра для політичного аналізу естетики; феноменології тілесного сприйняття М. Мерло-Понті та теорії "агентності зображень" В. Мітчелла. Аргументовано, що специфічна чорно-біла естетика Sin City з рідкісними кольоровими акцентами функціонує не як стилістичний прийом, а як радикальна риторична стратегія. Колір тут стає "злочином" – трансгресивним актом, що порушує монохромний порядок, створюючи інтенсивні афективні епіцентри (червоні туфлі Голді, жовта шкіра Жовтого Покидька). Апелюючи до концепції "профанації" Дж. Агамбена, продемонстровано, як обмежене використання кольору сакралізує його, перетворюючи на знак насильства або бажання. Методологічний інструментарій включає міждисциплінарний, герменевтичний та компаративний підходи, що дозволило розглянути окремі візуальні елементи (світло/тінь, композицію, фрагментацію тіл) як риторичні фігури з власною аргументативною силою. Порівняння з іншими графічними романами (Maus А. Шпігельмана, Watchmen А. Мура) увиразнює радикальність візуального висловлювання Sin City. У висновках стверджується, що візуальна риторика Sin City створює особливий тип "філософії подій" (Ж. Дельоз), де зображення не репрезентують реальність, а безпосередньо генерують афективний досвід, оминаючи раціональну рефлексію. "Кадр як афект" вказує на здатність візуального створювати інтенсивності, що передують значенню, змінюючи не лише естетичне сприйняття, але й етичну позицію глядача через "тілесне співбуття" (Мерло-Понті) з образом. Дослідження відкриває нові перспективи для аналізу сучасної візуальної культури, демонструючи, як графічні наративи здатні розробляти автономні форми філософського мислення.
Посилання
Agamben, G. (2007). Profanations / transl. by J. Fort. New York: Zone Books. URL: https://monoskop.org/images/5/5e/Agamben_Giorgio_Profanations.pdf (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Barthes, R. (1972). Mythologies / transl. by A. Lavers. New York: Hill and Wang. (Original work published 1957). URL: https://archive.org/details/mythologiesrolan0000bart (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Barthes, R. (1980). Camera Lucida: Reflectionson Photography / transl. by R. Howard. New York: Hill and Wang. URL: https://archive.org/details/cameralucidarefl00bart (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Baudrillard, J. (1994). Simulacra and Simulation / transl. by S. Glaser. AnnArbor: University of Michigan Press. (Original work published 1981). URL: https://monoskop.org/images/9/9e/Baudrillard_Jean_Simulacra_and_Simulation_1994.pdf (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Bogost, I. (2015). The Cathedral of Computation. The Atlantic. URL: https://www.theatlantic.com/technology/archive/2015/01/the-cathedral-of-computation/384300/ (last accessed:13.08.2025) (in English).
Crowther, P. (2019). The Emergence of Digital Art. Digital Art, Aesthetic Creation. P. 36–63. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429467943-4 (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Deleuze, G. (1986). Cinema 1: The Movement-Image / transl. by H. Tomlinson, B. Habberjam. Minneapolis: University of Minnesota Press. URL: https://monoskop.org/images/3/3e/Deleuze_Gilles_Cinema_1_The_Movement-Image.pdf (last accessed:13.08.2025) (in English).
Deleuze, G. (1989). Cinema 2: The Time-Image / transl. by H. Tomlinson, R. Galeta. Minneapolis: University of Minnesota Press. URL: https://monoskop.org/images/4/46/Deleuze_Gilles_Cinema_2_The_Time-Image.pdf (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Didi-Huberman, G. (2005). Confronting Images: Questioning the Endsof a Certain History of Art / transl. by J. Goodman. University Park: Penn State University Press. (Original work published 2000) (in English).
Diodato, R. (2022). Virtual Reality and Aesthetic Experience. Philosophies. Vol. 7, № 2. P. 29–30. DOI: https://doi.org/10.3390/philosophies7020029 (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Gadamer, H.-G. (1989). Truth and Method / transl. by J. Weinsheimer, D. Marshall. London: Continuum. (Original work published 1960). URL: https://archive.org/details/truthmethod0000gada (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Kress, G., van Leeuwen, T. (2006). Reading Images: The Grammar of Visual Design. 2nd ed. London: Routledge (in English).
McCarthy, J. (2007). What Is Artificial Intelligence? Stanford University. URL: http://jmc.stanford.edu/articles/whatisai/whatisai.pdf (last accessed: 13.08.2025) (in English).
McLuhan, M. (1994). Under standing Media: The Extensions of Man. Cambridge, MA: MIT Press. (Original work published 1964). URL: https://archive.org/details/understandingmed00mclu (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Merleau-Ponty, M. (1962). Phenomenology of Perception / transl. by C. Smith. London: Routledge (in English).
Merleau-Ponty, M. (1968). The Visible and the Invisible / transl. by A. Lingis. Evanston: Northwestern University Press (Original work published 1964) (in English).
Miller, F. (1991). Sin City: The Hard Goodbye. Milwaukie, OR: Dark HorseComics (in English).
Miller, F. (2005). (Director), Rodriguez R. (Director). Sin City [Film]. USA: Dimension Films (in English).
Mitchell, W. J. T. (2005). What Do Pictures Want? The Lives and Loves of Images. Chicago: University of Chicago Press (in English).
Moore, A., Gibbons, D. (1987). Watchmen. New York: DC Comics (in English).
Mutibwa, D. (2021). Contemporary Expressions of Arts and Cultureas Protest: Consonance, Dissonance, Paradox and Opportunitiesfor Community Development? Arts, Cultureand Community Development. Bristol: Policy Press. P. 89–110. DOI: https://doi.org/10.1332/policypress/9781447340508.003.0006 (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Ramsay, S. (2012). Programming with Humanists: Reflections on Raisingan Army of Hacker-Scholarsinthe Digital Humanities. In: Hirsch B. (ed.). Digital HumanitiesPedagogy: Practices, PrinciplesandPolitics. Cambridge: Open Book Publishers. P. 227–239. DOI: https://doi.org/10.11647/OBP.0024.09 (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Rancière, J. (2004). The Politics of Aesthetics: The Distribution of the Sensible / transl. by G. Rockhill. London: Continuum (in English).
Schiuma, G. (2017). Arts Catalyst of Creative Organisations for the Fourth Industrial Revolution. Journal of Open Innovation: Technology, Market, andComplexity. Vol. 3. № 1. DOI: https://doi.org/10.1186/s40852-017-0072-1 (last accessed:13.08.2025) (in English).
Shanken, E. (2016). Contemporary Art and New Media. In: Shanken E. (ed.). A Companionto Digital Art. Hoboken, NJ: John Wiley& Sons, Inc.. P. 461–481. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118475249.ch21 (last accessed: 13.08.2025) (in English).
Spiegelman, A. (1986). Maus: A Survivor’s Tale. Vol. I: My Father Bleeds History. New York: Pantheon Books (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
