НЕОРЕЛІГІЙНІ КУЛЬТИ І ВІДЧУЖЕННЯ ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

У статті обґрунтовано, що в умовах інформаційної глобалізації релігійно вмотивований фанатизм і фундаменталізм у поєднанні з різними формами відчуження людини стали невід’ємною частиною суспільної свідомості. Метою статті є аналіз сутнісних характеристик та форм релігійно вмотивованого відчуження адептів неорелігійних культів в умовах інформаційного суспільства. У дослідженні виділено такі сутнісні ознаки релігійно вмотивованого відчуження адептів неорелігійних культів деструктивного характеру: жорстка ієрархічність у структурі взаємодії неорелігійних культів; суворий конспіративізм в організації їх діяльності; маскування деяких неорелігійних культів під вивіски легальних і цілком дружніх релігійних спільнот, які займаються благодійністю; зведення до мінімуму врахування особистісних прагнень та інтересів віруючого; цілеспрямований перехід у ставленні до неофітів культу, від періоду "позитивної опіки" і "бомбардування любов’ю" до жорсткого контролю і обмеження нерелігійних соціальних зв’язків; часто насильницький характер заходів, що здійснюються щодо рядових членів неорелігійних культів; прояви жорстокості у процесі обмеження соціальної комунікації рядових членів неорелігійних спільнот; вигнання "відступників", які є колишніми представниками культу з забороною будь-якого спілкування з рідними. З’ясовано, що світоглядними підставами відчуження представників неорелігійних культів в сучасному інформаційному суспільстві є: контрмодернізм як спосіб несприйняття будь-чого нового; фанатизм, активізм і жорсткість у процесі захисту своїх релігійних переконань; нетолерантність щодо іновірців та неприхильників їх фундаменталістських ідей; патерналізм як переконаність в безапеляційному авторитеті Бога, пророків і харизматичних лідерів неорелігійних культів та інших. У широкому розумінні безумовне підкорення адептів неорелігійних культів означеним світоглядним позиціям у поєднанні з обмеженням їх спілкування з нерелігійним соціальним оточенням призводить не тільки до зростання ризику їх відчуження, поневолення та експлуатації, а й часто загрожує їх безпеці та життю.