ІДЕЯ СВОБОДИ ТА ІІ ВИСВІТЛЕННЯ В ТВОРІ МИХАЙЛИНИ КОЦЮБИНСЬКОЇ "ВІТЕР З УКРАЇНИ І НАШІ ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ЗУСИЛЛЯ": СВІТОГЛЯДНІ РЕФЛЕКСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(97).2025.70-78Ключові слова:
Свобода, культура, людина, релігія, мораль, світогляд, філософіяАнотація
У статті на основі аналізу проблеми свободи, висвітленої в творі Михайлини Коцюбинської "Вітер з України і наші екзистенційні зусилля", обґрунтовується сутність, основний зміст і культурно-історичне значення ідеї свободи для сучасної України та її народу. Процес відродження української держави, її національно-духовне становлення, не можливі без зростаючої зацікавленості до пошуків смислозначущості загальнолюдських цінностей в цілому, ідеї свободи та християнського гуманізму зокрема, які за своєю сутністю та спрямованістю є дієвим засобом "морального зцілення", "духовного відродження", формування самобутності нації, ствердження її культури та "здорової" свідомості українського народу. Різні філософські, наукові, релігійні та інші ідеї і погляди на екологію, природу й людину, сенс її існування, місце та роль у світі, які розроблялися та впроваджувалися у життя впродовж всього історичного розвитку світової філософії й культури в сучасній Україні потребують не лише світоглядно-теоретичного обґрунтування, а й наочної демонстрації взірців свободи та гуманізму одним із прикладів якого може служити життя та творчість Михайлини Коцюбинської. Пошук основ свободи волі та моральної поведінки людини в сучасних умовах з необхідністю підводить останню до усвідомлення потреби у власній самоідентифікації, власному самовизначенні. Для цього людина повинна повністю очистити зміст власного життя від соціуму як прагнення очної ставки з самою собою. Потреба у самоідентифікації та особистій свободі набуває великої гостроти і в зв’язку з тим, що на цей процес накладає свій відбиток культура модерну і постмодерну – культура у повному сенсі масового суспільства. Панування пересічної людини з набором середніх потреб, людей, які споживають одні й ті самі продукти, слухають одну й ту саму музику, дивляться одні й ті самі фільми тощо – це наслідки соціуму, що призвели до загострення проблеми про свободу особистості й особистісне самовизначення людини.
Посилання
Verheles, K. M., Kulish, P. L., Shkolnikova, T. Yu. (2022). Praktychna (moralna) filosofiia: vytoky i transformatsiia. [Practical (moral) philosophy: origins and transformation]. Kyivski filosofski studii: Materialy V Vseukrainskoi naukovoi konferentsii (m. Kyiv, 20 travnia 2022 r.): tezy dopovidei /za zah. red. prof. R. O. Dodonova. Kyiv: Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka. S. 39–44 (in Ukrainian).
Verheles, K. M. (2017). Antropolohichni vymiry pravoslavia: metodolohiia doslidzhennia, sutnist ta smysly: monohrafiia. [Anthropological Dimensions of Orthodoxy: Research Methodology, Essence and Meanings: Monograph]. Vinnytsia (in Ukrainian).
Kotsiubynska, M. Kh. (2005). Viter z Ukrainy i nashi ekzystentsiini zusyllia. [Wind from Ukraine and our existential efforts]. K.: Vyd. dim "Kyievo-Mohylianska akad." (in Ukrainian).
Svendsen, L. (2016). Filosofiia svobody. [Philosophy of freedom]. Per. z nor-vezk. Lviv: vydavnytstvo Anetty Antonenko; K.: Nika-Tsentr (in Ukrainian).
Konstytutsiia Ukrainy. (1996). [Constitution of Ukraine]. Pryiniata na piatii sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28 chervnia 1996 roku. Stattia 35. K.: "Femina" (in Ukrainian).
Verheles, K. M., Kondratieva, I. V. (2022). Liubomyr Huzar yak patriarkh UHKTs ta vzirets moralnosti suchasnoho ukrainstva. [Liubomyr Huzar as Patriarch of the UGCC and a model of morality for modern Ukrainians]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filosofski nauky. Vypusk 2 (92). S. 5–15 (in Ukrainian).
Arendt, H. (2017). The Origins of Totalitarianism. Penguin (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).