ТРАДИЦІЙНЕ, СУЧАСНЕ ТА СТАЛЕ СПОЖИВАННЯ: ФІЛОСОФСЬКИЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(96).2024.118-125Ключові слова:
споживання, констьюмеризм, щастя, задоволення, світогляд, етика, економіка, стале споживанняАнотація
Метою статті є дослідження трансформації моделей споживацтва – від традиційних до сталих в контексті філософського дискурсу. Цей аналіз має виявити те, як зміни споживання впливають на суспільні цінності, індивідуальну ідентичність тощо. Методологічними засадами дослідження стали концептуальні розвідки евдемонізму, гедонізму, утилітаризму, консьюмеризму за допомогою системного та компаративного аналізу. В статті окреслено типи споживання, що сформувались в контексті історико-філософського дискурсу. Виокремлено наступну трансформацію споживацьких моделей: традиційна – сучасна – стала, що супроводжується змінами у засобах виробничої діяльності та ціннісних орієнтирів. Досліджено складний взаємозв’язок між філософськими поглядами на щастя, задоволенням і прагненням до матеріальних благ. Заглиблюючись у теоретичні рамки концептів евдемонізму, гедонізму та утилітаризму, розкривається трансформація споживчих практик. Критично розглядається як в межах цих філософських доктрин концептуалізуються феномени щастя і задоволення, розкрито етичні та моральні виміри. Дослідження надає розуміння впливу світогляду на динаміку споживання, підкреслюючи важливість переоцінки споживчих практик у світлі етичних міркувань. Охарактеризовано типи споживацьких моделей. Традиційна модель визначається залежністю від місцевої економічної системи та залежності від зв’язків в громаді. Друга, яка поширена в сучасному суспільстві, позначена споживацтвом симулякрів, що мають символічне значення. Альтернативою сучасним моделям консьюмеризму є зосередження на сталому свідомому споживанні, яке сприяє особистісному зростанню та добробуту, як інших людей, так і планети загалом. Цей зсув у перспективі кидає виклик пріоритетності матеріальних чинників у визначенні щастя та відкриває шляхи для більш стійких і повноцінних підходів до життя. Саме в такому руслі може розвиватись практика споживацтва в майбутньому.
Посилання
Baladie, Sh., Ovrei-Asseia, K., Balode Zh.-F., Kassen, B., Klero, Zh.-P., Sen-Zhiron, B. (2009). Zadovolennia. [Pleasure]. Yevropeiskyi slovnyk filosofii. S. 513-526 (in Ukrainian).
Toro, H. D. (2020). Volden, abo Zhyttia v lisakh. [Walden, or Life in the Woods]. Kyiv: Tempora (in Ukrainian).
Toftul, M. H. (2014). Suchasnyi slovnyk z etyky: Slovnyk. [Modern Dictionary of Ethics: Dictionary]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka (in Ukrainian).
Baudrillard, J. (1998). The Consumer Society. Myths and Structures. SAGE Publications (in English).
Burke, E. (1757). A Philosophical Enquiry into the Origin of our Ideas of the Sublime and Beautiful. London: printed for R. and J. Dodsley. http://quod.lib.umich.edu/cgi/t/text/text-idx?c=ecco;idno=004807802.0001.000 (last accessed: 18.07.2024) (in English).
Martínez, M. A., Vázquez, A. N. (2022). Consumo político alimentario en la sociedad singularizada. Revista Española de Sociología. Vol. 31 (2), a101. https://doi.org/10.22325/fes/res.2022.101 (last accessed: 18.07.2024) (in English).
Quoquaba, F., Mohammadb, J. (2016). Sustainable Consumption: Sacrificing for the Future. Procedia - Social and Behavioral Sciences. Vol. 224. Р. 599–604 https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.05.44 (last accessed: 18.07.2024) (in English).
Vandermoere, F., Geerts, R., Vanderstraeten, R. (2020). Can Sustainable Consumption Trigger Political Activism? An Empirical Investigation of the Crowding-in Hypothesis. Sustainability. Vol. 12 (21). Р. 9082. http://dx.doi.org/10.3390/su12219082(last accessed: 18.07.2024) (in English).
Veblen, T. (1899). The Theory of the Leisure Class: An Economic Study of Institutions. New York: MacMillan (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).