ТЕХНОКАПІТАЛІЗМ В УМОВАХ ПОСТ-ДЕМОКРАТІЇ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СВІТ-СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(96).2024.99-107Ключові слова:
світ-система, технокапіталізм, пост-демократія, зіткнення цивілізацій, зелена економіка, Україна, Китай, СШААнотація
Стаття присвячена аналізу синергії таких двох феноменів ХХІ століття як технокапіталізм та пост-демократія, а також окресленню тих дійсних та перспективних наслідків, які ці феномени актуалізують у розвитку сучасної світ-системи. Пропонований аналіз включає в себе як цивілізаційне протистояння між Сходом (Китай) та Заходом (США), так й технологічну складову сучасних військових конфліктів, які є виразом глобальної політичної кризи та здійснюють суттєвий вплив на прискорення й оновлення розвитку технологічного потенціалу сучасних розвинених країн. Досить показово виглядає в цьому відношенні факт посилення гарячих фаз у військових конфліктах периферії, де здебільшого відбувається утилізація застарілого озброєння, та нова "холодна війна" в центрі світ-системи, між країнами, які нарощують свої інноваційні технологічні потенціали та змінюють архітектуру сучасного світу, фактично переформатовуючи його політичну та економічну мапу.
Також в межах пропонованої розвідки взято до уваги й новітні розробки в галузі сучасної соціальної теорії, зокрема аргументовані концепції постдемократичного етапу розвитку сучасної світ-системи, які, зокрема, доводять й неможливість одночасного поєднання державного суверенітету, демократичних практик та збереження при цьому глобалізаційних векторів розвитку сучасних держав, що змушує національні держави обмежуватись лише двома з перерахованих трьох опцій. У зв’язку з цим у статті обґрунтовано, що сучасна світ-система все більшою мірою рухається до реалізації сценаріїв глобального тоталітаризму та поступово реалізовує тенденції до мінімізації в найближчій історичній перспективі кількісних показників населення планети задля зменшення екологічного відбитку задіяних економічних стратегій та досягнення відповідних показників у сфері реалізації моделей "зеленої економіки". І це в той час, коли дійсно продуктивні рішення в цій царині, які могли б суттєво покращити ситуацію, зустрічають суттєвий опір з боку транснаціональних корпорацій, більшість з яких належить розвиненим державам.
Посилання
Demichelis, L. (2022). Marx, Alienation and Techno-Capitalism (Marx, Engels, and Marxisms). London: Palgrave Macmillan (in English).
EIU’s 2023 (2024). Democracy Index: conflict and polarisation drive a newlow for global democracy. The Economist Group. https://www.economistgroup.com/press-centre/economist-intelligence/eius-2023-democracy-index-conflict-and-polarisation-drive-a-new-low-for (last accessed: 11.09.2024) (in English).
Huntington, S. P. (2011). The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. New York: Simon&Schuster (inEnglish).
Mazzucazto, M. (2021). Mission Economy: A Moonshot Guideto Changing Capitalism. London: Allen Lane (in English).
Mazzucazto, M. (2018). The Entrepreneurial State: Debunking Publicvs. Private Sector Myths. London: Penguin (inEnglish).
Miller, C. R. (2020). Livingunder Post-Democracy: Citizenship in Fleetingly Democratic Times. 1st Edition. Oxfordshire: Routledge (inEnglish).
Napoleoni, L. (2024). Techno-capitalism. The Rise of the New Robber Barons and the Fightfor the Common Good. New York: Seven Stories Press (in English).
Suarez-Villa, L. (2016). Globalization and Technocapitalism: The Political Economy of Corporate Power and Technological Domination. 1st Edition. Oxfordshire: Routledge (in English).
Rodrik, D. (2011). The Globalization Paradox: Democracy and the Future of the World Economy. 1st Edition. NewYork: W.W. Norton&Company (inEnglish).
Wallerstein, I. (1976). The Modern World-System: Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century. NewYork: Academic Press (in English).
Hlushko, T. (2024). Trylema D. Rodrika v konteksti dehlobalizatsiinykh tendentsii suchasnosti. [The Trilemma of D. Rodrikin the Context of Modern De-Globalization Trends]. Proceedings of the conference "V Academic Readingsin Memory of Professor H. I. Volynka: Philosophy, Science and Education". Kyiv: Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University Publishing House. S. 77–78 (in Ukrainian).
Yergin, D. (2022). Nova karta svitu. Enerhetyka, klimat, konflikty. [New world map. Enerqy, climate, conflicts] / per. z anhl. O. Hladkyy. Kyiv: Laboratory (in Ukrainian).
Ivanyshyn, P. (2023). Fenomen neoliberalizmu: ideolohichni sensy. Monohrafiia. [The Phenomenon of Neoliberalism: Ideological Meanings. Monograph]. Vydannya druhe, dop. Ternopilʹ: Vydavnytstvo "Kryla" (in Ukrainian).
Maxton, G., Randers, J. (2017). U poshukakh dobrobutu. Keruvannya ekonomichnym rozvytkom dlya zmenshennya bezrobittya, nerivnosti ta zmin klimatu. Dopovidʹ Rymsʹkomu klubu. [In search of well-being. Managing economic development to reduce unemployment, inequality and climate change. Report to the Club of Rome]. Kyyiv: Pabulum (in Ukrainian).
Piketty, T. (2016). Kapital u ХХІ stolitti. [Capital in the 21st cehtury] / per z anhl. N. Paliy. Kyyiv: Nash Format (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).