МЕТАФІЗИКА МИСТЕЦТВА ГЕЙМІНГУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(95).2024.112-121Ключові слова:
геймінг, мистецтво, метафізика мистецтво, фантазія, метамодерн, символ, постнекласична культура, граАнотація
Стаття експлікує особливості та поліфонізм явища сцчасного кібермистецтва – геймінгу. Автор акцентує увагу щодо місця та ролі новітнього виду мистецтва в ракурсі викликів неокультури сьогодення та відповідність трендів метамодерну, фантазійної, метафізичної наповненості та подальших перспектив в контексті реалій сучасної культури. У статті презентовано геймінг як результат культурних трансформацій, що знаходиться на постнекласичному етапі свого розвитку, пов’язаному з новим ірраціональним філософським дискурсом метамодерну сьогодення. Доведено, що геймінг як новий тип культури експлікує метафізичну, символічну, міфотворчу наповненість та залучає суб’єкта до свого простору, у свій власний метафізичний сюжет, приводить у дію фантазійний та семіотичний зміст кібермистецтва. Геймінг, відіграє значну роль у формуванні й трансформаційних етапах свідомості сучасної людини, здійснюючи базис ціннісно-смислових ідейних установок і є важливим інструментарієм в осмисленні метафізичності новітнього мистецтва. Встановлено, що геймінг виконує у сучасних суспільних реаліях конструктивні функції. Цей вид кібермистецтва надає можливість заміщення деструктивної поведінки соціально прийнятною формою гри, сприяє сублімаційному задоволенню низки особистісних потреб (у визнанні, самоствердженні, владі тощо), надає можливість конструювання бажаної ідентичності за умов наявності інформаційної культури та її вдосконалень. У дослідженні використовуються як загальнофілософські так і культурологічні методи дослідження, компаративний метод, психологічний аналіз, методи прикладної людології, мистецтвознавчі прийоми та аналітику. Зроблено висновок щодо значущості новітнього виду мистецтва в ракурсі кіберкультури як соціокультурного феномену, що сприяв появі нових форм соціальної організації та комунікації саме завдяки своїй символічній наповненості та сетинговому змісту; є породжувачем безлічі форм навколоігрових субкультурних явищ, практик гейміфікації та спеціалізованих науково-дослідних програм.
Посилання
Alforova, Z. I. (2003). Kiberkultura yak skladova postmodernoi kultury. [Cyberculture as a component of postmodern culture]. Sotsiokulturni komunikatsii v informatsiinomu suspilstvi. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Kharkiv. S. 11–12 (in Ukrainian).
Alforov, A. M., Alforova, Z. I. (2022). Morfolohiia audiovizualnoi sfery: praktychnyi aspekt. [Morphology of the audiovisual sphere: practical aspect]. Сolloquium-journal. Vol. 130 Р. 3–6. URL: https://colloquiumjournal.org/wp-content/uploads/2022/05/Colloquium-journal-2022-130-1.pdf (last accessed: 02.03.2024) (in Ukrainian).
Paul, C. (2015). Digital Art. London: Thames & Hudson (in English).
Desiateryk, D. Virtualna realnist. [Virtual reality]. URL: http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/virtualna-realnist (last accessed: 02.03.2024) (in Ukrainian).
Melnychuk, M. (2023). Symvolizm ta obraznist u videoihrovii kulturi. [Symbolism and Imagery in Video Game Culture]. Aktualni problemy suchasnoi filosofii ta nauky: vyklyky sohodennia: zb. nauk. prats / za red. O. L. Sokolovskoho. Zhytomyr: Vydavnychyi tsentr ZhDU imeni Ivana Franka, S. 45–48 (in Ukrainian).
Cremin, C. (2016). Exploring videogames with Deleuze and Guattari: towards an affective theory of form. NY: Routledge (in English).
Saukh P., Melnychuk M. (2020). Tendencies Of Desacralization And Symbolism In Spiritual Culture Through The Prism Of Modernity Challenges. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filosofski nauky. Vypusk 1 (87). С. 5–14 (in English).
Melnichuk, M., Zaluzhna, A., Zoshchuk, N., Koberska, T., Kovtun, O. Philosophical And Pedagogical Understanding Of Mythological 16 Approaches Of Theomachia In Video Games As Liter. Modern Science ̶ Moderni Veda. Praha. Ceska republika, Nemoros. № 3. P. 149–158 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).