СТРУКТУРА ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ ДЖ. ЛОККА: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ УЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(95).2024.122-130Ключові слова:
емпіризм, знання, досвід, рефлексії, гносеологія, пізнання, чуттєве сприйняття, мисленняАнотація
Наприкінці XVII – першій половині XVIII століття актуалізується істотний переворот філософського мислення у намаганні пояснення реального змісту об’єктивного наукового пізнання. Одним з найавторитетніших та найвпливовіших філософів цієї доби став Дж. Локк – автор цілісної філософської системи, в якій органічно поєдналися теорія науки, ліберальна політична доктрина, концепція свободи совісті, педагогічні та економічні погляди. Дж. Локк як продовжувач матеріалістичної традиції, започаткованої Ф. Беконом, став на шлях ретельного аналізу і систематизації пізнавальних можливостей людини. Головним філософським твором дослідника є "Досвід про людське розуміння" (1690), в якому він подає системний виклад своїх гносеологічних поглядів і містяться деякі пояснення емпіричної філософії. Англійський учений виступив із спростуванням платонівсько-картезіанського вчення про вроджені ідеї. Ідеї, підкреслював він, набуваються у досвіді й аж ніяк не є вродженими. Душа дитини – це "чиста дошка" (tabula rasa), що наповнюється змістом завдяки досвідові. Мислитель розрізняв два різновиди досвіду – зовнішній (здійснюється як чуттєве сприйняття зовнішніх предметів) та внутрішній (шляхом рефлексії (самодіяльності душі), тобто шляхом спостереження, якому розум підпорядковує свою діяльність та способи її виявлення). Його ідея про те, що найважливішою гносеологічною основою дослідження наукових проблем виступає насамперед вивчення наших пізнавальних здібностей, меж людського пізнання, особливостей осягнення істини та об'єктивного знання про навколишню реальність є підставою для постановки та вирішення актуальних проблем теорії пізнання в сучасній філософії.
Посилання
Lokk, Dz. (2002). Rozvidka pro liudske rozuminnia. [Intelligence about human understanding]. U 4-kh kn., per. z anhl. N. Bordukova. Kharkiv: Akta. Kn. 1 (in Ukrainian).
Lokk, Dz. (2002). Rozvidka pro liudske rozuminnia. [Intelligence about human understanding]. U 4-kh kn., per. z anhl. N. Bordukova. Kharkiv: Akta. Kn. 2: Pro idei (in Ukrainian).
Lokk, Dz. (2002). Rozvidka pro liudske rozuminnia. [Intelligence about human understanding]. U 4-kh kn., per. z anhl. N. Bordukova. Kharkiv: Akta. Kn. 3: Pro slova (in Ukrainian).
Lokk, Dz. (2002). Rozvidka pro liudske rozuminnia. [Intelligence about human understanding]. U 4-kh kn., per. z anhl. N. Bordukova. Kharkiv: Akta. Kn. 4: Pro znannia i ymovirnist (in Ukrainian).
Petrov, Ye. P. (2016). Aktualni aspekty teorii idei Dzh. Lokka. [Actual aspects of J. Locke's theory of ideas]. Multyversum. Filosofskyi almanakh. Vyp. 3–4. S. 98–106 (in Ukrainian).
Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk. (2002). [Philosophical encyclopedic dictionary]. Za red. Ye. K. Bystrytskoho, M. O. Bulatova ta in. Kyiv: Abrys (in Ukrainian).
Bennett, J. (1971). Locke, Berkeley, Hume: Central Themes. Oxford University Press (in English).
Chappell, V. (1994). The Cambridge companion to Locke. Cambridge: Cambridge univ. Press (in English).
Cristophersen, H. O. (1930). A bibliographical introduction to the study of John Locke. Oslo (in English).
Harrison, R. (2003). Locke and Confusion’s Mas-Political Philosophy Cambridge: Cambridge University Press (in English).
Reale, G., Antiseri, D. (2014). Storia della filosofia. Volume 5: Empirismo e Razionalismo. Bompiani (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
