КОНФЕСІЙНЕ БУТТЯ ПРОТЕСТАНТИЗМУ У РЕЛІГІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті на основі комплексного філософсько-релігієзнавчого дослідження культурних, теологічних, релігійних, структурно-типологічних, світоглядних особливостей протестантизму в Україні аналізується конфесійне буття протестантських церков. Доведено, що онтологічне та сотеріологічне вчення протестантизму сформувалося на основі глибоких ідейних взаємовпливів західного і східного християнства. Пройшовши складний шлях трансформацій сотеріологія протестантських громад відрізняється особливостями доктринального змісту, які вплинули на поширенні протестантських релігійних організацій в Україні. Доведено, що сотеріологічними джерелами світоглядної системи протестантизму в Україні є вчення лютеранства і кальвінізму й українська релігійно-філософська спадщина, яка виражалася в утопії суспільного життя духовного християнства й моральних ідеалах євангельського руху. Встановлено зв’язок протестантських релігійних громад в Україні в умовах спільного функціонування з католицькою і православною церквами, що сприяло поглибленню їх міжкультурної взаємодії. Взаємодія протестантизму з православ’ям обумовила трансформацію ідеологічних засад у різних сферах релігійного життя, а також його входження до національної культурної традиції. Доведено, що становлення і розвиток в Україні протестантських релігійних організацій в умовах віддаленості від конфесійних центрів та суспільної упередженості зумовили довготривалий процес його інституціалізації. Визначено, що трансформація віровчення, приналежність до встановлених форм культової практики та суспільного життя зумовили формування у протестантському середовищі соціально активного віруючого, який у суспільному житті орієнтований на євангелізацію та просвітництво. Визначено територіальну організацію конфесійного простору протестантизму в Україні, що дозволило виявити релігійні особливості його формування: вплив географічного середовища, дія історичних чинників на формування території, особливості етнічної та соціальної структури населення тощо.