ТРАНСФОРМАЦІЯ СОТЕРІОЛОГІЧНОГО ВЧЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦЕРКОВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(95).2024.16-24Ключові слова:
соціальне буття, соціальна невизначеність, сотеріологія, спасіння, військова агресія, європейський вимір, екзистенційні викликиАнотація
У статті проаналізовано трансформацію сотеріологічного вчення догматичного богослов’я християнських церков в умовах російсько-української війни. Встановлено, що повномасштабне вторгнення російської армії в Україну вплинула на більшість життєвих і соціальних процесів. На стадії трансформації перебуває і церковне вчення, зокрема сотеріологічні погляди на людське життя, його цінність і призначення. Доведено, що характерною особливістю російсько-української війни є її релігійне забарвлення та виправдання. Традиційне церковно-догматичне вчення однозначно засуджує війну, як прояв смертного гріха – вбивства. Встановлено, що сучасні обставини соціальної невизначеності та екзистенційних викликів змінюють вчення про спасіння. Сьогодні відбувається переоцінка соціальних цінностей і буття людини. Новий документ Російського всенародного собору "Наказ" та його положення про "священну війну" свідчать про кардинальні зміни у сотеріологічному вченні Російської православної церкви у світі. Проаналізовано становище українських громадян в умовах російсько-української війни, які опинилися у стані соціальної невизначеності та екзистенційної загрози. Значна кількість населення вимушено покинули власні домівки та шукати притулку в країнах Західної Європи. Події в Україні засвідчили пошук нової парадигми існування християн у світі. Це сприяє новітній переоцінці сенсів і цінностей життя людини. Доведено, що класична християнська сотеріологія не є універсальною парадигмою в умовах війни та секуляризаційних процесах. Встановлено, що нової актуалізації набуває теорія захисту рідної землі в ім’я власної церковної традиції. Після початку повномасштабного вторгнення проблема мучеництва набула нових обрисів. Стверджується, що вчені і теологи всіх християнських конфесій повинні об’єднатися і напрацювати власне бачення і розуміння життя і порятунку людини в умовах російсько-української війни.
Посилання
Baloha, P. Muchenyky i muchenytstvo [Martyrs and Martyrdom]. Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy. URL: https://risu.ua/mucheniki-i-muchenictvo_n139536 (last accessed: 03.04.2024) (in Ukrainian).
Francis, L. Robbins, M., Astley, J. (2009). Empirical theology in texts and tables: qualitative, quantitative and comparative perspectives. Empirical studies in theology. Leiden: Brill (in English).
Kasper, V. (2002). Isus Khrystos. [Jesus Christ] Per. N. Velbovets. Kyiv: Dukh i Litera (in Ukrainian).
Kolodnyi, A. (2009). Relihiine sohodennia Ukrainy: rozdumy, otsinky i prohnozy (tematychna zbirka vybranykh statei i tez). [The Religious Landscape of Ukraine: Reflections, Assessments, and Forecasts]. Kyiv (in Ukrainian).
Nakaz XXV Vsesvitnoho rosiiskoho narodnoho soboru "Sohodennia ta maibutnie russkoho mira". [Decree of the XXV All-Russian People's Council on "The Present and Future of the Russian World"]. Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy. URL: https://risu.ua/nakaz-xxv-vsemirnogo-russkogo-narodnogo-sobora-nastoyashchee-i-budushchee-russkogo-mira_n147172 (last accessed: 03.04.2024) (in Ukrainian).
Robek, S. (2011). Azuza-strit: misiia i probudzhennia. [Azusa Street: Mission and Awakening]. Oleksandriia: Ezdra (in Ukrainian).
Solovii, R. (2017). Fenomen vynykaiuchoi tserkvy u konteksti teolohichnykh ta ekleziolohichnykh transformatsii u suchasnomu zakhidnomu protestantyzmi. [The Phenomenon of the Emerging Church in the Context of Theological and Ecclesiological Transformations in Contemporary Western Protestantism]. Dys na zdob. nauk. stup. dok. filosof. nauk. Spetsialnist 09.00.14 – bohoslovia. Kyiv (in Ukrainian).
Shevchenko, V. (2004). Slovnyk-dovidnyk z relihiieznavstva. [Dictionary and Handbook of Religious Studies]. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).
Levering, M. (2017). Engaging the Doctrine of Creation: Cosmos, Creatures, and the Wise and Good Creator. Grand Rapids, MI: Baker Academic, Р. 151–184 (in English).
Menn, S. (2013). Plato’s Soteriology? Philosophy and Salvation in Greek Religion. Berlin; Boston: De Gruyter. P. 191–216 (in English).
Paas, S. (2022). Soteriology in Evangelical Practice: A View from the Street. BRILL. Р. 323–342 (in English).
Paas, S., Stoppels, S., Zwijze-Koning, К. (2022). Ministers on Salvation: Soteriological Views of Pioneers and Pastors in the Protestant Church in the Netherlands. BRILL. Р. 119–138 (in English).
Рarkinson, S. (2023). Оne baptism for the remission of sins: exploring the harmony between christian platonism, reformed soteriology, and credobaptism. Perichoresis. Volume 21. Issue 2. Р. 65–83 (in English).
Watkins, C. (2020). Disclosing Church: An Ecclesiology Learned from Conversations in Practice. London: Routledge (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).