РЕЛІГІЙНА АНТРОПОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ: МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ ТА СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(95).2024.5-15Ключові слова:
православна антропологія, людина, релігія, віра, релігійна віра, цінність, метод, принцип, системаАнотація
В статті розглядається головна дискусійна проблема не лише філософії, а й релігієзнавства – проблема людини. Значущість цієї проблеми мабуть й стала однією з причин появи філософської антропології яка, як самостійний напрям, виникає саме в західноєвропейській філософії на межі ХІХ – ХХ ст. Проблема людини залишається однією з найважливіших проблем сучасності. В запропонованому дослідженні особливий акцент робиться на розумінні людини як багатогранної і багаторівневої, цілісної сутності, що з необхідністю зумовлює розгляд найрізноманітніших аспектів її буття, у тому числі й проблем релігії, віри, моралі та їх значимостей, які проявляються у різних сферах життєдіяльності людей.
Істотний вплив на розвиток і філософської, і релігійної антропології мала системна методологія, яка в 70-х роках ХХ ст. набула свого поширення в зв’язку з низкою завдань, у вирішенні яких необхідно було застосовувати математичні методи дослідження. Звісно, це насамперед торкається тих сфер знання, що досліджують проблеми ґенези, розвитку та функціонування багатокомпонентних і складних об’єктів.
Релігія та віра, в сучасних умовах сприйняття цінностей і моралі, явно чи приховано, функціонують у різних сферах людського буття. Проблеми глобального розвитку сучасної цивілізації нині не можуть аналізуватися лише в системі суто наукових понять і термінів. Повсякденність з її свідомістю вступає в моральну дію у порядку ціннісних світоглядів і форм незалежності, любові, особистісного відношення до Абсолюту тощо. Питання віросповідання набувають нової значущості в сучасному світі, в нинішніх реаліях українського сьогодення. Це пов’язано не лише з світовою економічною скрутою, а й екзистенціальними проблемами людства і людини, її гармонійним існуванням у всесвіті.
Посилання
Bertalanffy, von L. (1968). General System Theory: Foundations, Development. New York: George Braziller (in English).
Verheles, K. (2017). Antropolohichni vymiry pravoslavia: metodolohiia doslidzhennia sutnist ta smysly: monohrafiia. [Anthropological dimensions of Orthodoxy: a methodology for researching the essence and meanings: a monograph]. Kyiv: KNU im. T. Shevchenka (in Ukrainian).
Verheles, K. M. (2016). Samoidentyfikatsiia liudyny i relihiina kultura v prostori suchasnoi hlobalizatsii. [Human self-identification and religious culture in the space of modern globalization]. Hileia: naukovyi visnyk. Vyp. 111. S. 279–282 (in Ukrainian).
Verheles, K. M. (2015). Pravoslavna antropolohiia: holovni aspekty doslidzhennia. [Orthodox anthropology: main aspects of research]. Hileia: naukovyi visnyk. № 94. S. 76–80 (in Ukrainian).
Hegel, G. (1975). Lectures on the Philosophy of world history introduction. New York: Cambridge University Press (in English).
Delgado, J. (1817). Physical control of the Mind New York: Evanston, and London (in English).
Levi-Bruhl, L. (1935). Primitives and the Supernatural. New York: E. P. Dutton & Company (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
