ГЕЙМПЛЕЙ ТА ЙОГО СМИСЛОВО-ЗМІСТОВА НАПОВНЕНІСТЬ В РАКУРСІ КІБЕРКУЛЬТУРИ МЕТАМОДЕРНУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню місця та ролі відеоігорової культури в контексті тренду метамодерну; її смислової наповненості та перспектив в ракурсі викликів реалій сьогодення. З одного боку, відеоігри є породженням неокультури, що знаходиться на постнекласичному етапі свого розвитку, пов'язаному з новим типом раціональності та філософським дискурсом метамодерну. З іншого боку, відеоігри як нові медіа, що володіють символічною, міфотворчою силою та залучають суб'єкта до свого простору, у свій власний сетинг, приводять у дію архаїчні семантичні пласти. Відеоігри мають значний вплив на масову свідомість, формуючи ідейні та ціннісно-смислові установки, і можуть бути досліджені як продукт міфотворчості та міфодизайну. В нашій науковій розвідці маємо на меті дослідити відеоігри як неокультурний феномен у контексті постнекласичного сьогодення.

Автором статті експліковано, що відеоігри є невід'ємною частиною сучасної культури і виконують у ній конструктивні функції: вони надають можливість заміщення деструктивної поведінки соціально прийнятною формою гри; сприяють символічному задоволенню низки соціальних потреб (у визнанні, самоствердженні, владі тощо); відеоігри надають можливість конструювати бажаної ідентичності за умов інформаційної культури. У цьому полягає їхня терапевтична роль у ситуації постійної трансформації навколишньої реальності, жорсткої конкуренції індивідів, тенденцій до тотального нагляду та регулювання суспільних відносин.

Складний технокультурний характер досліджуваного у статті об'єкта потребує широкого спектра методологічних прийомів. В нашій науковій розвідці ми викристовували як загальнофілософські так і культурологічні методи дослідження, порівняльно-історичний метод, герменевтичний аналіз, методи прикладної людології.

Феномен відеоігр досліджений нами як продукт вимог та викликів постнекласичної неокультури, що відображає основні її характеристики та досвід світовідчуття сучасної людини. нами заакцетовано, що відеоігри як неокультурний феномен демонструють такі риси постнекласики: еклектичність, використання техніки бриколажу, символізм, співтворчість та нелінійність.

В нашій науковій розвідці дійшли висновку щодо значущості відеоігр як соціокультурного феномену, що став до теперішнього часу видом цифрового мистецтва та спорту, що сприяв появі нових форм соціальної організації та комунікації саме завдяки своїй символічній наповненості та сетинговому змісту; є породжувачем безлічі форм навколоігрових субкультурних явищ, практик гейміфікації та спеціалізованих науково-дослідних програм.