"СВІТ ЛЮДИНИ" ЯК "СВІТ КУЛЬТУРИ" У ДИСКУРСІ ПРЕДСТАВНИКІВ КИЇВСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(94).2023.57-65

Ключові слова:

світ людини, світ культури, атрибут людської особистості, відповідальність, реалізація людських цінностей

Анотація

Стаття присвячена науковому дослідженню культури як "світу людини" в контексті Київської філософської школи, що нині викликає значний дослідницький інтерес як "друге відродженням" в українському соціокультурному просторі, а на теренах сучасної української культури набуває статусу Київської світоглядно-антропологічної школи. Цей потужний інтелектуальний напрямок утримував  у полі зору ціннісний вимір людини, розуміння культури як специфіки людського існування, самоствердження і самореалізацію особистості та гарантування її прав та свобод. Встановлено, що у філософському дискурсі тенденції щодо  розуміння культури представлені  у світоглядно-антропологічному фокусі співвідношення "людина-світ" й висвітлення її як "світу людини" (В. Іванов, В. Шинкарук), "людського світовідношення", "людської відповідальності", "людського спілкування", "реалізації людських цінностей" (В. Малахов), "атрибуту людської особистості" (Є. Бистрицький), тощо. Метою даної розвідки постає аналіз концепту "світу людини" як "світу культури" у дискурсі  представників  Київської  філософської  школи.  У  запропонованому  дослідженні поставимо завдання експлікації світоглядно-антропологічних засад осмислення культури як "світу людини". Суттєвий вплив на розгортання проблематики даного дослідження має світоглядно-антропологічний дискурс представників Київської філософської школи, який відзначається поглибленою увагою до питань світогляду (П. Копнін), екзистенціалів віри, надії, любові (В. Шинкарук), досвіду (В. Іванов), духовності (С. Кримський), моральнісного світовідношення (В. Малахов). У формуванні теоретичної основи дослідження застосовано аналітичний історико-філософський підхід та компаритивіська й герменевтична метода.

Виділяється низка експлікацій світоглядно-гуманістичної тематики в координатах цілеспрямованої предметної діяльності як фундаментального світовідношення, що посилює в тогочасних дослідженнях шістдесятників культурні параметри перетворювальної активності. У такому вимірі суб’єктом культури стає людина як носій всього культурного світопорядку та духовного самовизначення у світі. А модус духовно-практичного відношення до світу передбачає розуміння духовного світу людини в контексті взаємнообумовлених фаз життєдіяльності особистості, що виражають трансформацію суспільно-людського змісту у внутрішнє надбання особистості. Форма буття, яка фіксує перехід двох реальностей людини та світу, внутрішнього та зовнішнього в єдину цілісність може бути формою духовного, оскільки предметна реальність переходить в духовну організацію духовного світопорядку людської суб’єктивності. Безумовно, увесь цей понятійний арсенал скерований у площину "людина-світ", яка стає основною філософською платформою наукових досліджень представників Київської філософської школи. Саме вона і давала змогу пов’язати між собою людину з дійсністю й зрозуміти трансформацію "об’єктивної реальності" у "світ людини", спонукаючи до пошуків евристичних потенцій світоглядної методології у сфері філософського знання.

Посилання

Huberskyi, L. V. (2019). Kyivska svitohliadno-hnoseolohichna shkola druhoi polovyny KhKh stolittia: monohrafiia [The Kyiv Worldview and Epistemological School of the Second Half of the 20th Century: A Monograph]. Kyiv. (in Ukrainian).

Zahorodniuk, V. (2021). Rozvytok filosofskoi antropolohii u Kyivskii svitohliadnii shkoli [The Development of Philosophical Anthropology in the Kyiv Worldview School]. Filosofska dumka. № 4. S. 112–122. URL: http://surl.li/mmdcl (last accessed: 12.09.2023). (in Ukrainian).

Iolon, P. (2015). "Kyivska filosofska shkola" yak yavyshche [The Phenomenon of the "Kyiv Philosophical School"]. Filosofska dumka. № 3. S. 77–89. (last accessed: 12.09.2023). (in Ukrainian).

Geneza filosofskykh sudii u Kyivskomu universyteti [Genesis of philosophical judges at Kyiv University]. Za zah. red. L. V. Huberskoho. Kyiv: FOP Kolisnyk K. I.. (in Ukrainian).

Krymskyi, S. B. (1989). Zaklyky dukhovnosti XXI stolittia: (3 tsyklu shchorichnykh pamiatnykh lektsii imeni A. Olenskoi-Petryshyn, 2002 r.) [Appeals to Spirituality in the 21st Century: (3 Annual Commemorative Lectures in Honor of A. Olenska-Petryshyn, 2002]. Kyiv: Akademiia, Kultura i rozvytok liudyny: (filos.-metodol. problem) [V. Ivanov i in.]. Kyiv: Nauk. dumka. (in Ukrainian).

Kulturotvorchi vymiry liudyny v suchasnomu universumi: kolekt. Monohrafiia [Cultural-Creative Dimensions of the Individual in the Contemporary Universe: Collective Monograph]. (2019). / I. V. Vernudina, V. P. Drapohuz, T. K. Humeniuk, L. P. Sarakun ta in.; za red. M. M. Brovka. Kyiv: Vydavnytstvo Lira-K. (in Ukrainian).

Malakhov, V. A. (1998). U napriamku etyky [In the Direction of Ethics]. Filosofska dumka. № 4–6. S. 57–71. (in Ukrainian).

Popovych, M. (2016). Buty liudynoiu [To Be Human]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia. (in Ukrainian).

Tabachkovskyi, V. H. (2002). U poshukakh nevtrachenoho chasu: (narysy pro tvorchu spadshchynu ukr. filosofiv-shistdesiatnykiv) [In Search of Lost Time: Essays on the Creative Legacy of Ukrainian Philosophers of the Sixties]. K.: Parapan. (in Ukrainian).

Khamitov, N. V. (2021). Filosofska antropolohiia: svitovyi ta vitchyznianyi konteksty [Philosophical Anthropology: Global and Domestic Contexts]. Visnyk NAN Ukrainy. № 5. S. 81–94. (in Ukrainian).

Shynkaruk, V. I. (1996). Poniattia kultury. Filosofski aspekty [The Notion of Culture: Philosophical Aspects]. Fenomen ukrainskoi kultury: metodolohichni zasady osmyslennia. Kyiv: Feniks. S. 8–61. (in Ukrainian).

Shynkaruk, V. (1994). Vira, nadiia, liubov [Faith, Hope, Love].Viche. № 3. S. 145–150. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-05

Номер

№ 2(94) (2023)

Розділ

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).