ЕСТЕТИКА ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ "М’ЯКОЇ ВЛАДИ": ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЗДАТНОСТІ СПРИЙНЯТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.109-123Ключові слова:
метамодерн, структуралізм, Нова естетика, метаксис, дискурс, ностальгія, структура сприйняття, атмосфераАнотація
Об'єкт вивчення цієї статті – естетична концепція метамодерну, а точніше – одне з наріжних понять цієї концепції: "структура почуттів". Завдання дослідження – простежити зв'язок цього поняття зі світоглядно-ціннісними структуралістською та постструктуралістичною традиціями, які в межах метамодерних практик працюють за іншими напрямами, через нові форми і з іншими наслідками. Першим предметом аналізу статті є твердження, що культурні об'єкти є ресурсом розвитку суспільства. Контроль над цим ресурсом забезпечує управління перспективами суспільства. Проблеми переживання і структури почуттів аналізуються з точки зору управління естетичним досвідом. Творча дія постає актом управління і технологією формування життєвого простору та ідентичності людини.
Естетичні оціни, дизайнерські прийоми, функціональне використання простору – це є засіб управління соціальними процесами. На цьому фоні проявляється проблема нової системи експлуатації. Це експлуатація здатності людини до відчування. Це стає основою розвитку арт-ринку та складної системи виробництва естетичних об'єктів від дизайну речей до фільмів та комп'ютерних ігор. Сучасна культура є особливим видом виробництва та споживання товарів, який заснований на здатності до естетичного сприйняття. Для індустріального суспільства виробництво товару збігалося з маркетингової стратегією продажу не тільки речі, а й стилю життя. У XXI столітті виникла "індустрії світів". Це створення середовища, яке стимулює певні асоціації, переживання, уявлення. Автентичність простору та ідентичність людини можуть створюватися, як виробництво ментальних образів соціального, функціонального, комунікативного характеру. На фоні цих процесів аналізується поява Нової естетики, проявилась у формі метамодернізму. В статті простежується розвиток Нової естетики від робіт Гайдеггера, до концепцій "Атмосфери" Г. Бьоме та Thrilling О. Беккера.
Одне з ключових понять метамодерну "структура почуттів" проаналізовано як наслідок структуралістичної філософії. В статті порівнюються концепції структурі, дискурсу та структури почуттів. На підставі цього аналізується система бінарних опозицій для опису структури почуттів метамодерну. Модернізм реалізується як структура почуттів "прихильність", постмодернізм як "відчуженість", то метамодерн як "ностальгія". Постмодерн відкрив багатошаровість реальності, одночасність практик, традицій. Це складає своєрідну різноманітність ринку ідентичності. Це і є підґрунтями метамодерністському метаксису.
Посилання
Артеменко А.П. Місто метамодерну: проблема автентичності. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Історія». Вип. 57. 2020. С.13-28.
Артеменко A.П., Юджесой Э. Принцип атмосферы в урбанистической эстетике метамодерна. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки: науковий журнал. Житомир: Вид-во Житомирського держ. ун-ту імені І. Франка, 2021. Вип. 1 (89), 2021. C. 5-22.
Artemenko A.P., Artemenko Y. I. Metamodernism of Modern Turkish Urban Painting by Gazi Sansoy. Modern Türklük Araştırmaları Dergisi – MTAD. 2022,19(1). Р.121-137.
Jameson, F. Postmodernism, or, the Cultural Logic of Late Capitalism. Duke University Press, 1991. 461р.
Фуко М. Порядок дискурса. URL: https://gtmarket.ru/library/articles/777
Heskett, John. Industrial Design. Thames & Hudson, 1963.
Huppatz D. J. Globalizing Design History and Global Design History. Journal of Design History. 2015. 28 (2). Р.182–202.
Lees L., Slater, T., Wyly A. Gentrification. Routledge, 2013.
Williams R. Film and the dramatic tradition. In The Raymond Williams reader, edited by John Higgins, 2001, 25-41. Oxford Malden, MA: Blackwell Publishers.
Zukin S. The Cultures of Cities Blackwell Publishers, 1995. 336 p.
Zukin S. Naked City: The Death and Life of Authentic Urban Places. Oxford, Oxford University Press, 2010.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
