ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ТА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ НА РИНКУ ПРАЦІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.5-16Ключові слова:
діджиталізація, символічне виробництво та обмін, соціальна невизначеність і ризики, повсякденність, соціальні цінності, зникаючі професії, емоційне вигорання, трудова міграція, художні практики та креативні індустрії, явище а-логікиАнотація
У статті привернуто увагу до соціальної невизначеності та викликів, які спричинені діджиталізацією виробництва та повсякденного життя мешканців країн Європи, Північної Америки і країн Далекого Сходу. Звернуто увагу, що феномен хронічної втоми працівника є одним із наслідків швидких темпів діджиталізації, у яких зацікавленою стороною є, насамперед, великий бізнес, виробники комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, розробники робототехніки й їхні інвестори та ін. Хронічна втома або емоційне вигорання працівника, як інша назва цього явища, вже у недалекій перспективі може стати однією зі значних загроз сталого розвитку не лише окремих країн, а й сучасного суспільства у цілому.
Метою цієї статті є, насамперед, аналіз витоків феномена емоційного вигорання працівників, з яким зіштовхнувся соціум на початку ХХІ століття та з’ясування впливу діджиталізації у сучасній виробничій сфері на зникнення популярних у попередні роки професій. Також у ній розглядається, як одне із завдань дослідження, зв'язок підвищення рівня конкурентності на ринку праці, насамперед у країнах Східної та Центральної Європи, і появою нових соціальних пріоритетів внаслідок діджиталізації. Завданням дослідження є також аналіз впливу діджіталізації на символічне виробництво та обмін суспільства, виробництво й побут та ін. Здійснюватися він буде із врахуванням новітньої ситуації, яка виникла через демографічний чинник, а саме явище "старіння націй" в європейських країнах, Північній Америці та деяких країнах Далекого Сходу.
На основі методу порівняльного аналізу встановлено, що при швидких темпах діджиталізації в найближчій перспективі під загрозою зникнення будуть професії і робочі місця, пов’язані з шаблонною інтелектуальною роботою, для якої не є потрібним творче чи критичне мислення. З іншого боку, сучасникам варто очікувати соціальний запит на працівників креативних індустрій, художніх практик, психологів, окрім попиту на розробників робототехніки, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, фахівців із кібербезпеки, інформаційних систем та технологій.
Стверджується, що в Україні діджиталізація матиме власне "обличчя" через дуже складну демографічну ситуацію, яка поглибилась внаслідок російсько-української війни. Зокрема, мова йде не тільки про соціальні виклики, складнощі для середнього і малого бізнесу, але й явище "емоційного вигорання" або хронічної перевтоми працівників. Наголошено, вже сьогодні тягар усіх соціальних викликів і негараздів знаходиться переважно "на плечах" осіб, вік яких від "45+", як основної частки працездатного населення України.
Посилання
Киселиця О. М., Богданюк А. М., Гуліна Л. В., Свекла Р. М. Прогнозування та запобігання синдрому професійного вигорання і хронічної втоми учителів фізичної культури. Молодий вчений. 2018. № 3.3 (55.3). С. 89–92.
Населення України. Імперативи демографічного старіння [монографія]. Київ: ВД "АДЕФ-Україна", 2014. 288 с.
Тополь О. В. Філософія похилого віку: екзистенційний та соціокультурний вимір: дис. ..наук. ступеня доктора філос. наук / Тополь Ольга Володимирівна. Київ, 2012. 366 с.
Світ у цифрах 2013 року. Київ: ECEM Media Україна. 256 с.
Соціально-демографічна ситуація в Україні: шляхи подолання наслідків війни. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/sotsialno-demohrafichna-sytuatsiya-v-ukrayini-shlyakhy-podolannya (дата звернення: 5.03.2023).
Шевчук В. В. Сучасні підходи до визначення категорії "емоційне вигорання". Габітус. 2020. Вип. 17. С. 141-145. URL: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.17.25 (дата звернення: 10.01.2023).
Cortes Guido Matias; Jaimovich Nir; Siu Henry E. Disappearing routine jobs: Who, how, and why? Economics. 2017. Volume 91. P. 69-87. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0304393217300958 (last accessed: 10.01.2023).
Frey Carl Benedikt, Osborne Michael A. The future of employment: how susceptible are jobs to computerisation? University of Oxford. September 17, 2013. 72 р. URL: https://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/downloads/academic/future-of-employment.pdf (last accessed: 10.01.2023).
Fleming Peter. Robots and Organization Studies: Why Robots Might Not Want to Steal Your Job. Organization Studies. 2019. Vol. 40(1). P. 23-37. DOI: 10.1177/0170840618765568 URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/0170840618765568 (last accessed: 10.01.2023).
Jaimovich Nir, Siu Henry E. Job Polarization and Jobless Recoveries. The Review of Economics and Statistics. 2020. 102 (1). P. 129-147. URL: https://doi.org/10.1162/rest_a_00875. E-resource. Access mode: https://direct.mit.edu/rest/article-abstract/102/1/129/58559/Job-Polarization-and-Jobless-Recoveries?redirectedFrom=fulltext (last accessed: 10.04.2023).
Kovtun N. M., Polishchuk О. P., Kovtun Yu. V. Disappearing professions: labor market transformation in the condition of modernization challenges of post-industrial society. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2022. № 1(91). С. 23-34. DOI 10.35433/PhilosophicalSciences.1(91).2022.23-34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).