НЕОТРАДИЦІОНАЛІЗМ В ЕВРОПЕЙСЬКІЙ ХОРЕОГРАФІЇ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ЕСТЕТОСФЕРА СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ

Автор(и)

  • А. Ареф’єва Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова , Україна https://orcid.org/0000-0003-4619-9281

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(92).2022.129-137

Ключові слова:

неокласика, синтез мистецтв, сценічний простір, хореографія, художній образ

Анотація

Наголошено на актуальностівизначення модерних інтенцій неокласики в реаліях хореографічної культури початку ХХ століття. Охарактеризовані спонуки синтезу мистецтв всценічному просторі, які презентують образ людини-митця модерну. На основі реконструкції формотворчого пошуку М. Фокіна проведено аналіз трансформації ідей романтичного класицизму у бік інновацій авангардного зразка. Мета статті – розглянутифеномен сценічного синтезу мистецтв в контексті діалогу стильових імплікацій хореографічного мистецтва початку ХХ століття. Методологія дослідження презентується компаративним та системним підходами; використані також трансцендентальний, феноменологічний, діалектичний методи щодо характеристики сценічного синтезу в контексті хореографічної культури як цілісності культуротворення. У дослідженні проаналізовані матеріали рефлексії практиків та теоретиків хореографії. Наукова новизна статті полягає у тому, що визначено феномен синтезу мистецтв в контексті хореографії М. Фокіна. Фокін, з одного боку, схожий на Станіславського, який привніс в театр психологію. М. Фокін привніс психологію в хореографію. Здругого, – Фокін привніс в хореографію автентику драми, костюма, реконструкцію подій, все те, що можна визначити як характер, образ персонажу. М. Фокін також чимось нагадує реформатора театру Всеволода Мейєрхольда, який "психологізував" сам сценічний простір, – наділив душею просценіум, лінію перед рампою, а, говорячи архітектурною мовою, зробив візуальний простір сцени "фронтальним", "рельєфним". Дещо подібне зробив і Фокін. Висновки. Фокін поєднував хореографічну діяльність з педагогічною. Він дуже рано, в 1902-му році, почав викладати в балетній школі. Ця педагогічна місія – донести, сформувати, створити – якоюсь мірою перетворила трупу акторів, задіяних в спектаклі, на своєрідну школу, де він був вчителем. Це та парадигма, яка свідчить про те, що Фокін є своєрідним хореографічним аналогом Станіславського.

Посилання

Benua, A. (1980). Moi vospominaniya [My memories]: v 2 t. Moskva : Iskusstvo. T. 1. 356 s. (in Russian).

Blok, L. D. (1978). Klassicheskiy tanets.Istoriya i sovremennost [Classical dance.History and modernity]. Moskva: Iskusstvo. 556 s. (in Russian).

Volynskiy, A. L. (2002). Stat'i o balete [Articles about the ballet]. Sankt-Peterburg: Giperion. 400 s. (in Russian).

Gayevskiy, V. M. (2008). Khoreograficheskiye portrety [Сhoreographic portraits]. Moskva: Artist. Rezhisser.Teatr.490 s. (in Russian).

Galeyev, B. M. (1987). Chelovek, iskusstvo, tekhnika [Man, art, technology]. Kazan': Izd-vo kazan. un-ta. 364 s. (in Russian).

Grigor'yev, S. L. (1993). Balet Dyagileva [Diaghilev's ballet]. Moskva: ART 267 s. (in Russian).

Dobrovol'skaya, G. N. (2004). Mikhail Fokin. Russkiy period [Mikhail Fokin.Russian period]. Sankt-Peterburg: Giperion. 496 s. (in Russian).

"Zhar-ptitsa" i "Petrushka" I. F. Stravinskogo ["The Firebird" and "Petrushka" by I. F. Stravinsky] (1963) / sost. G. N. Dobrovol'skaya. Leningrad: Gos.muz. izd-vo. 56 s. (in Russian).

Zis', A. YA. (1978). Teoreticheskiye predposylki sinteza iskusstv [Theoretical prerequisites for the synthesis of arts. Interaction and synthesis of arts]. Vzaimodeystviye i sintez iskusstv. Leningrad: Nauka. S. 5–20. (in Russian).

Karp, P. M. (1967). O balete [About ballet]. Moskva: Iskusstvo. 228 s. (in Russian).

Krasovskaya, V. M. (1971). Russkiy baletnyy teatr nachala ХХ veka [Russian ballet theater of the early twentieth century. Part 1: Choreographers]. CH. 1 : Khoreografy. Leningrad: Iskusstvo. 526 s. (in Russian).

Legen'kiy, YU. G. (1995). Kul'turologiya izobrazheniya (opyt kompozitsionnogo sinteza) [Culturology of the Image (Experience of Compositional Synthesis)] Kiyev: GALPU.412 s. (in Ukrainian).

Nizhinskaya, B. (1999). Ranniye vospominaniya [Early memories]. URL: https://www.livelib.ru/book/1000607795-rannie-vospominaniya-bronislava-nizhinskaya (Data zvernennya – 09.06.2022) (in Russian).

Stravinskiy, I. (1963). Khronika moyey zhizni [Chronicle of my life] / per. s fr. L. V. Yakovlevoy-Shaporinoy; red.per. A. M. Shadrin. Leningrad: Gosmuzizdat. 274 s. (in Russian).

Stravinskiy, I. (1975). Dialogi.Vospominaniya.Razmyshleniya. Kommentarii [Dialogues. Memories .Reflections. Comments]. Leningrad: Muzyka. 415 s. (in Russian).

Fokin, M. (1981). Protiv techeniya: Vospominaniya baletmeystera : stsenarii i zamysly. Stat'i, interv'yu, pis'ma [Against the current: Memoirs of a choreographer: scenarios and plans]; red. G. Dobrovol'skaya. 2-ye izd., dop. i ispr. Leningrad: Iskusstvo, 1981. 510 s. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-19

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ