НЕОТРАДИЦІОНАЛІЗМ В ЕВРОПЕЙСЬКІЙ ХОРЕОГРАФІЇ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ЕСТЕТОСФЕРА СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(92).2022.129-137Ключові слова:
неокласика, синтез мистецтв, сценічний простір, хореографія, художній образАнотація
Наголошено на актуальностівизначення модерних інтенцій неокласики в реаліях хореографічної культури початку ХХ століття. Охарактеризовані спонуки синтезу мистецтв всценічному просторі, які презентують образ людини-митця модерну. На основі реконструкції формотворчого пошуку М. Фокіна проведено аналіз трансформації ідей романтичного класицизму у бік інновацій авангардного зразка. Мета статті – розглянутифеномен сценічного синтезу мистецтв в контексті діалогу стильових імплікацій хореографічного мистецтва початку ХХ століття. Методологія дослідження презентується компаративним та системним підходами; використані також трансцендентальний, феноменологічний, діалектичний методи щодо характеристики сценічного синтезу в контексті хореографічної культури як цілісності культуротворення. У дослідженні проаналізовані матеріали рефлексії практиків та теоретиків хореографії. Наукова новизна статті полягає у тому, що визначено феномен синтезу мистецтв в контексті хореографії М. Фокіна. Фокін, з одного боку, схожий на Станіславського, який привніс в театр психологію. М. Фокін привніс психологію в хореографію. Здругого, – Фокін привніс в хореографію автентику драми, костюма, реконструкцію подій, все те, що можна визначити як характер, образ персонажу. М. Фокін також чимось нагадує реформатора театру Всеволода Мейєрхольда, який "психологізував" сам сценічний простір, – наділив душею просценіум, лінію перед рампою, а, говорячи архітектурною мовою, зробив візуальний простір сцени "фронтальним", "рельєфним". Дещо подібне зробив і Фокін. Висновки. Фокін поєднував хореографічну діяльність з педагогічною. Він дуже рано, в 1902-му році, почав викладати в балетній школі. Ця педагогічна місія – донести, сформувати, створити – якоюсь мірою перетворила трупу акторів, задіяних в спектаклі, на своєрідну школу, де він був вчителем. Це та парадигма, яка свідчить про те, що Фокін є своєрідним хореографічним аналогом Станіславського.
Посилання
Benua, A. (1980). Moi vospominaniya [My memories]: v 2 t. Moskva : Iskusstvo. T. 1. 356 s. (in Russian).
Blok, L. D. (1978). Klassicheskiy tanets.Istoriya i sovremennost [Classical dance.History and modernity]. Moskva: Iskusstvo. 556 s. (in Russian).
Volynskiy, A. L. (2002). Stat'i o balete [Articles about the ballet]. Sankt-Peterburg: Giperion. 400 s. (in Russian).
Gayevskiy, V. M. (2008). Khoreograficheskiye portrety [Сhoreographic portraits]. Moskva: Artist. Rezhisser.Teatr.490 s. (in Russian).
Galeyev, B. M. (1987). Chelovek, iskusstvo, tekhnika [Man, art, technology]. Kazan': Izd-vo kazan. un-ta. 364 s. (in Russian).
Grigor'yev, S. L. (1993). Balet Dyagileva [Diaghilev's ballet]. Moskva: ART 267 s. (in Russian).
Dobrovol'skaya, G. N. (2004). Mikhail Fokin. Russkiy period [Mikhail Fokin.Russian period]. Sankt-Peterburg: Giperion. 496 s. (in Russian).
"Zhar-ptitsa" i "Petrushka" I. F. Stravinskogo ["The Firebird" and "Petrushka" by I. F. Stravinsky] (1963) / sost. G. N. Dobrovol'skaya. Leningrad: Gos.muz. izd-vo. 56 s. (in Russian).
Zis', A. YA. (1978). Teoreticheskiye predposylki sinteza iskusstv [Theoretical prerequisites for the synthesis of arts. Interaction and synthesis of arts]. Vzaimodeystviye i sintez iskusstv. Leningrad: Nauka. S. 5–20. (in Russian).
Karp, P. M. (1967). O balete [About ballet]. Moskva: Iskusstvo. 228 s. (in Russian).
Krasovskaya, V. M. (1971). Russkiy baletnyy teatr nachala ХХ veka [Russian ballet theater of the early twentieth century. Part 1: Choreographers]. CH. 1 : Khoreografy. Leningrad: Iskusstvo. 526 s. (in Russian).
Legen'kiy, YU. G. (1995). Kul'turologiya izobrazheniya (opyt kompozitsionnogo sinteza) [Culturology of the Image (Experience of Compositional Synthesis)] Kiyev: GALPU.412 s. (in Ukrainian).
Nizhinskaya, B. (1999). Ranniye vospominaniya [Early memories]. URL: https://www.livelib.ru/book/1000607795-rannie-vospominaniya-bronislava-nizhinskaya (Data zvernennya – 09.06.2022) (in Russian).
Stravinskiy, I. (1963). Khronika moyey zhizni [Chronicle of my life] / per. s fr. L. V. Yakovlevoy-Shaporinoy; red.per. A. M. Shadrin. Leningrad: Gosmuzizdat. 274 s. (in Russian).
Stravinskiy, I. (1975). Dialogi.Vospominaniya.Razmyshleniya. Kommentarii [Dialogues. Memories .Reflections. Comments]. Leningrad: Muzyka. 415 s. (in Russian).
Fokin, M. (1981). Protiv techeniya: Vospominaniya baletmeystera : stsenarii i zamysly. Stat'i, interv'yu, pis'ma [Against the current: Memoirs of a choreographer: scenarios and plans]; red. G. Dobrovol'skaya. 2-ye izd., dop. i ispr. Leningrad: Iskusstvo, 1981. 510 s. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
