КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ ТА ПРОСТІР БУТТЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Анотація

Ефективність активності людини та спільноти, у т. ч. у розрізі підтримання і забезпечення невпинних процесів соціалізації – підготовки індивіда до життєдіяльності у спільноті, вихованнята освіти – формування і утвердження особистості, як і екзистенціальний затишок значною мірою залежать від спроможності адекватно визначатися з ситуацією людини та спільноти, формувати і підтримувати належне уявлення про людину, спільноту, простір їх буття, механізми соціалізації тощо. Безперечно досягнення зазначених умов не можливе без усвідомлення щонайменше функціонального навантаження культури та природи у бутті людини і спільноти, їх зв’язку зі світоглядом, а також механізмами"окультурення", зокрема в розрізі освіти і виховання. Покладання функціонального підходу в основу осмислення феномену культури дозволяє сформувати альтернативне бачення суті культури щодо загальноприйнятого, як наслідок, суттєво переглянути уявлення про дійсну ситуацію людини, а для тих, хто готовий піти далі в осмисленні власного буття, змісту існування як людини та людства загалом, так і приватного зокрема. Останнє неодмінно сполучене з переглядом бачення як суті освіти і виховання в бутті людини та людства, так і розкриття нових згаданих феноменів.

Відповідно у статті увага зосереджена на осмисленні культури як наперед сформованої умови та обставини буття людини; дослідженні різних спільнот на предмет їх можливості бути продуцентами, а також носіями, себто суб’єктами культури; встановленні співвідношення культури та світогляду. В результаті формується системне бачення щодо сучасної культури, ключових її ознак, а також ідеалів та ієрархії цінностей. Стаття може послугувати додатковим імпульсом особливо для тих, хто не знаходить задовільні відповіді на ті чи інші питання в розрізі традиційних теорій і тлумачень ключових феноменів світу.

Запропоноване у статті бачення обраного предмету дослідницької цікавості та супутніх йому феноменів стало можливим, окрім іншого, завдяки опорі на ідеї та думки, закарбовані в текстах, що репрезентують філософське мистецтво. Зокрема йдеться про світові шедеври літературної творчості, а також езотеричної літератури, у т. ч. українського авторства, приміром, спадкоємців етнічної світоглядно-технологічної системи "Спас". Саме звернення до останніх сприяло розширенню світоглядних горизонтів автора статті. Відтак, окрім іншого, покликання цієї статті за задумом автора полягає у сприянні розширенню меж сприйняття дійсності читачами, подоланню ними залежності від стереотипів, сформованих і підтримуваних системою в актуальному стані.