ОСОБИСТІСТЬ VERSUS ЗАГАЛ У ХУДОЖНІЙ РЕЦЕПЦІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(91).2022.87-95Ключові слова:
філософія неоромантизму, націотворення, людина – нація, митець - пророк, воля, честь, славаАнотація
У статті встановлено, що важливою засадою філософії українського неоромантизму є романтична тенденція осмислення мистецтва як сакрального акту, що спроможний згуртувати і підняти на боротьбу. У статті окреслено неоромантичну модель розуміння ролі митця у процесах націєтворення. Неоромантичне трактування Лесею Українкою поета як охоронця чи опікуна духовних скарбів тяжіє до гайдеґґерівського визначення людини як пастуха буття. У створенні поетесою образів-символів простежуються дотримання принципів концепції прометеїзму, принципів індивідуалізму Ф. Ніцше, Г. Ібсена. принципу мужнього оптимізму Л. Стивенсона.
Обґрунтовано, що перебуваючи у стані конфлікту між "субстанційністю" та "зовнішнім" світом, герої "Вавилонського полону" і "Оргії" опиняються перед дилемою екзистенційного вибору подальшого вектору творчої діяльності. Й Елеазар, й Антей здійснюють вибір на користь національного обов’язку, підпорядковуючи йому творчу свободу. У художньо-філософській концепції Лесі Українки пріоритет належить концепту волі, що потрактовується на засадах шопенгаурівського волюнтаризму.
У контексті структурно-функціонального аналізу доведено, що воля функціонує на двох рівнях: по-перше, воля кожного свідомого патріота спрямовується назовні (тобто на боротьбу за визволення з-під іноземного гніту), і, по-друге, в глибину власного єства (придушення жадоби слави в серці). Погляди мисткині базовані також на ідеї, що митець спроможний змінити інертну, в-собі-сущу етнічну масу, й перетворити її на для-себе-сущу націю, що в свою чергу сприятиме формуванню нового суспільства – "союзу самостійних особистостей". У такий спосіб неоромантизм Лесі Українки стає орієнтиром українського державотворення, проголошує дихотомічну єдність "Я-самості" та "Ми-цілісності", у якій органічно поєднуються особистісна та природно-духовна складові як індивідуального "Я", та і національного "Ми". Для Лесі Українки вдосконалення себе, піднесення свого буття на вищий рівень проектується не на егоцентричну мету, а має альтруїстичні цілі (прометеївський дух).
Посилання
Dontsov, D. (2003). Tuha za heroichnym: Postati ta idei literaturnoi Ukrainy [Longing for the heroic: Figures and ideas of literary Ukraine]. Kyiv: Veselka. (in Ukrainian).
Shumylo, N. (2003). Pid znakom natsionalnoi samobutnosti. [Under the sign of national identity]. Kyiv: Zadruha. (in Ukrainian).
Huk, O. (2000). Zahublenist ukrainskoi liudyny ХХ stolittia v interpretatsii M. Shlemkevycha [The lostness of the Ukrainian man of the 20th century in thein terpretation of M. Shlemkevych]. Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Filosofiia. № 5. S. 20-23. (in Ukrainian).
Horskyi, V. (2001). Filosofiia v ukrainskii kulturi: (metodolohiia ta istoriia). Filosofski narysy [Philosophy in Ukrainian culture: (methodology and history). Philosophical essays]. Kyiv: Tsentrpraktychnoifilosofii. (in Ukrainian).
Lesia, Ukrainka. (1978) Tvory u 12-ty tomakh. [Works in 12 volume] T. 10. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).
Panchenko, V. (1998) Budynok z khymeramy. Tvorchist Volodymyra Vynnychenka 1900 – 1920 rr. u yevropeiskomu literaturnomu konteksti. [House with Chimeras. The creativity of Volodymyr Vinnichenko 1900-1920 in the European literary context]. Kirovohrad. (in Ukrainian).
Sartr, Zh-P. (2001). Buttia i nishcho: narys fenomenolohichnoi ontolohii [Being and Nothingness: An Essay on Phenomenological Ontology]. Kyiv: Vyd-vo Solomii Pavlychko "Osnovy". (in Ukrainian).
Zabuzhko, O. (1992) Filosofiia ukrainskoi idei: Frankivskyi period. [The philosophy of the Ukrainian idea: the Frankish period]. Kyiv. (in Ukrainian).
Kozak, S. (1992) Neoromantyzm Lesi Ukrainky. [Lesya Ukrainka's neo-romanticism.Visnyk NAN Ukrainy, 5, 31-37. (in Ukrainian).
Haievska, O. (2005). Typolohiia neoromantyzmu Yosany Akiko, Lesi Ukrainky ta Uily Keser [Typology of neo-romanticism by Yosana Akiko, LesyaUkrainka and Uila Keser]: dys… kand. filoloh. nauk: 10.01.05 / Kyivskyi natsionalnyi un-tim. Tarasa Shevchenka. Kyiv. (in Ukrainian).
Krylovets, A. (2005). Ukrainska literatura pershykh desiatyrich ХХ stolittia: filosofski problemy. [Ukrainian literature of the first decades of the 20th century: philosophical problems]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan. (in Ukrainian).
Yurchuk, O. (2014). Resentyment chy bunt? (na prykladi obrazu Anteia z "Orhii" Lesi Ukrainky). [Resentment or rebellion? (on the example of the image of Antey from "Orgy" by LesiaUkrainka)] Slovoi Chas. № 6. S. 57-61. (inUkrainian).
Yurkevych, P. (2001). Istoriia filosofii prava. Filosofiia prava. Filosofskyi shchodennyk. [History of the philosophy of law. Philosophy of law. Philosophical diary] Kyiv: Vyd-voim. OlenyTelihy. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
