СИНТЕТИЗМ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ДІАЛОГ МИТЦЯ ІЗ СОЦІУМОМ (НА ПРИКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО СИНТЕЗУ В МУЗИЦІ С. ПРОКОФ’ЄВА)

Автор(и)

  • А. Ареф’єва Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(91).2022.78-86

Ключові слова:

символічне виробництво та обмін, соціальна криза, світоглядно - ціннісні переконання, діалог, художній синтез, синтетизм, сценічний простір, деконструкція

Анотація

Поглиблено уявлення про проблему синтезу мистецтв, як відображення культурно-історичної цілісності людини-митця, на основі реконструкції формотворчого пошуку в творчості відомого композитора С. Прокоф’єва, що здобув первинну музичну освіту в Україні. Мета статті – аналіз феномену синтезу мистецтв крізь призму цілісності світоглядно-ціннісних основ життя людини і культури конкретно-історичного періоду. Методологію дослідження становлять міждисциплінарний, системний підхід, звернення до феноменологічого, діалектичного, компаративістського методів. Це допомагає реалізувати програму аналізу музики як продукту символічного виробництва та обміну суспільства як явища культурної єдності індивідуальних ціннісних переконань особистості та соціального запиту на формотворчу новизну в умовах соціальної кризи та значних соціальних викликів.    При аналізі чинників детермінації творчості митця-новатора у дослідженні застосовано також біографічний метод.

Вказано на своєрідність творчого досвіду С. Прокоф’єва як митця-новатора, що був уродженцем України та долученим до її музичної культури, котрий залучився до формотворчих пошуків К. Дебюсі, М. Равеля та ін. Наукова новизна статті полягає у тому, що визначено феномен синтезу мистецтв в творчості С. Прокоф’єва як естетичну реальність із врахуванням її культурного контексту та соціально-історичних перепитій її детермінації.  Доведено, що сценічний синтез у творах С. Прокоф’єва формував особливі музичні образи, в яких формується універсальний синтез експресивного та лірико-поетичного витоків. Іншими словами, популярність митця була зумовлена зверненням до синтезування як своєрідної форми його діалогу із світом, що був на той момент "розгубленим світом" через значну кількість викликів.

Посилання

Artemenko, V. (2011). Poslednyaya symfonyya S. Prokofʹeva. [The last symphony of S. Prokofiev]. Muzychne mystetstvo : zb. statey. Vyp. 11. Donetsʹk; Lʹviv: Yuho-Vostok. S. 192–200.(In Ukrainian).

Benua, A. (1990). Moy vospomynanyya [My memories]: v 5 kn. Moskva: Nauka. Kn. 4–5. 744 s. (in Russian).

Vodolyeyeva, N.V. (2019). Pro arkhitektoniku Pershoho kontsertu dlya fortepiano z orkestrom Serhiya Prokofʺyeva [About the architecture of Sergei Prokofiev's First Piano Concerto with Orchestra]. Naukovyy visnyk Natsionalʹnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny im. P. I. Chaykovsʹkoho : zbirnyk statey. Kyyiv. Vyp. 126. S. 58–67. (In Ukrainian).

Denysov, É. (1989). Sonatnaya forma v tvorchestve Prokofʹeva [Sonata form in Prokofiev's work]. Sovremennaya muzyka y problemy évolyutsyy kompozytorskoy tekhnyky. Moskva : Sov. kompozytor. S. 31–46. (in Russian).

Nestʹeva, M.S. (1981). Prokofʹev. Chelovek. Sobytyya. Vremya [Prokofiev. Human. Developments. Time]. Moskva : Muzyka. 160 s. (in Russian).

Polishchuk, O.P. (2007). Khudozhnie myslennia myttsia: estetyko-kulturolohichnyi dyskurs [Artistic thinking of the artist: aesthetic and cultural discourse]. Kyiv: vyd. PARAPAN. 208 s. (In Ukrainian).

Prokofʹev. Balet "Stalʹnoy skok" [Ballet "Steel Jump"]. URL: www.belcanto.ru/ballet_steel.html. (Data obrashchenyya 12.03.2022).

Prokofʹev, S. (1982). Avtobyohrafyya [Autobiography]. 2-e yzd., dop. Moskva : Sov. kompozytor. 600 s. (in Russian).

Prokofʹev, S. (2002). Dnevnyk 1907–1933 [Diary 1907–1933]: V 3 t. Paris : Sprkfv. Tom 1. 1907–1918 (chastʹ pervaya). 812 s.

Prokofʹev, S.( 2002). Dnevnyk 1907–1933 [Diary 1907–1933]: V 3 t. Paris : Sprkfv. Tom 2. 1919–1933 (chastʹ vtoraya). 891 s.

Prokofʹev, S. (2002). Dnevnyk 1907–1933 [Diary 1907–1933]: V 3 t. Paris : Sprkfv. Tom 3: Lytsa. (chastʹ tretʹya). 61 s.

Rebrova, O.Ye. (2017). Metody stymulyuvannya khudozhnʹo-mentalʹnykh protsesiv u vykonavsʹkiy diyalʹnosti maybutnikh uchyteliv muzyky ta khoreohrafiyi [Methods of stimulating artistic and mental processes in the performance of future teachers of music and choreography]. Nauka i osvita. №4. S. 39-45. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-7(In Ukrainian).

Salenko, O.P. (2016). Synesteziya v konteksti art-terapiyi: estetychnyy aspekt [Synesthesia in the context of art therapy: aesthetic aspect]: avtoref. dys... kand. filos: 09.00.08 / Oksana Petrivna Salenko ; Nats. akad. nauk Ukrayiny, In-t filosofiyi im. H. S. Skovorody. Kyyiv. 20 s. (In Ukrainian).

Suryts, E.Ya. (1990). Balety Prokofʹeva v truppe "Russkyy balet Serheya Dyahyleva" (192–1929). Problemy yskusstva Frantsyy XX v. [Ballets by Prokofiev in the company "Russian Ballet of Sergei Diaghilev" (1921–1929)]. Moskva: Hos. Muzey ym. A.S. Pushkyna. 296 s. (in Russian).

Kholodynsʹka, S.M. (2008). Problema syntezu v konteksti vydovoyi spetsyfiky mystetstv (na materiali mizhvydovoyi interpretatsiyi "Lisovoyi pisni" Lesi Ukrayinky) [The problem of synthesis in the context of species specificity of arts (on the material of the interspecies interpretation of "Forest Song" by Lesya Ukrainka)] : dys. ... kand. filos. nauk : 09.00.08 / Kholodynsʹka Svitlana Mykolayivna ; Kyyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka. Kyyiv. 198 s. (In Ukrainian).

Shnytke, A. (1990). Slovo o Prokofʹeve [A word about Prokofiev]. Sovet•skaya muzyka. № 11. S. 1–3. (in Russian).

Brown, M. (1977). Prokofiev's War and Peace: A Chronicle. The Musical Quarterly Oxford : Oxford University Press. Vol. 63 (3). pp. 297–326.

McAllister, R. (2008). Prokofiev's Tolstoy Epic. The Musical Times : journal. London : Musical Times Publications Ltd, 1972. Vol. 113, No. 1555. Pr. 851–855.

Morrison, S. Sergey Prokofiev and His World. Princeton: Princeton University Press. 592 p.

Morrison, S. (2009). The People's Artist: Prokofiev's Soviet Years. Oxford: Oxford University Press. 491 p.

Robinson, H. (1987). Sergei Prokofiev: a Biography. London: Robert Hale. 573 p.

Seroff, V. (1968). Sergei Prokofiev: A Soviet Tragedy. The case of Sergei Prokofiev, his life & work, his critics, and his executioners. New York: Funk & Wagnalls. 339 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-30

Номер

№ 1(91) (2022)

Розділ

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).