ТІЛО, ПЛАСТИЧНІСТЬ ТА МЕЖІ "Я" ЯК ПАРАДИГМАТИЧНІ МАРКЕРИ МЕТА-СУЧАСНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(91).2022.69-77

Ключові слова:

метамодернізм, постмодернізм, тілесність, тіло, пластика, відступ, просторовий вимір

Анотація

Розуміння місця людини в хронотипах сучасності потребує реактуалізації тем тіла, його пластики та усвідомлення меж власного "я". Тема людського досвіду пластики тіла, як свого роду самометаморфози особистості, артикулює проблему трансцендування та залишає осторонь ідеологічні описові стереотипи.

Метою статті є з’ясування та опис образу особистості в метасучасній ситуації в аспекті її тілесності, а конкретніше – пластичних проявів тілесності. Поняття пластичності сприймається як здатність одночасно приймати і віддавати форми. Пластичність є способом авторепрезентації людини як в екзистенціальному ("я" вимірі), так і у фізичному просторі. Живучи у світі, ми залишаємо свої сліди для Інших. У цьому відношенні тілесність є водночас випадковістю пластичності (вона є, у гегелівському розумінні, пластично феноменальною), і створює такі пластичні явища, як резонуюче тіло-мембрана феноменологів, тіло без органів (А. Арто та Ж. Дельоз) або катастрофічне тіло (Ж. Нансі). Таким чином, уявне, мислиме, спроектоване чи фантомне тіло може існувати як пластична "проекція" суб’єкта, самоформування якого здійснюється через немеханічні зміни. Людський вимір можна розглядати через метафори руху, тілесності та пластики тіла, адже саме так відбувається формування та фіксація людських інтенцій. У статті досліджуються можливі філософсько-антропологічні шляхи й методи дослідження та опису "слідів" людської тілесності в сучасних умовах. Філософсько-антропологічний дискурс постає спробою реконструкцією і прочитанням "відбитків" особистості серед різноманітних культурних маркерів і демаркацій. Чутливість до індивідуально унікального тілесного досвіду має бути включена в ширший контекст універсалізаційного філософського погляду. Оскільки екзистенційний простір — це особливе "місце", де всі просторові виміри набувають абсолютно особистого значення, територія без кордонів, позиція без кордонів, "головна точка нашого свідомого життя, де ми щоразу заново створюємо світ", де "все звичні зв’язки вилучаються зі світу, і ми постаємо віч-на-віч із ним", будь-який опис людських рухів повинен враховувати цю подвійність коливань назовні-всередину та співіснування "Я"/"Інший".

Стверджуємо, що вирішення антропологічної проблеми сьогодення могло б полягати у поверненні на історичну сцену суб’єкта і як актора, і як автора самого себе, відповідального за власне життя. Саме в пластиці тіла, крізь крихкість тілесних форм і легкість рухів, безпосередньо простежується "дух нової щирості", завдяки здатності нашого тіла поєднувати як явне (фізичні форми та соціальні відбитки), так і приховане (психічні рухи) в людині. На нашу думку, така дослідницька оптика може бути забезпечена настановою, представленою у метамодерністській методології, яка переосмислює фундаментальні питання людського буття в термінах нової феноменології та "відродження" людського суб’єкта.

Посилання

Chumak, N. V. (2021). Plastychne samovyrazhennya lyudyny yak kulturno-antropologichnyi fenomen. Dysertatsia na zdobuttya naukovogo stupenya kandydata filosofskyh nauk za spetsialnistyu 00.00.04 - filosofska antropologiia, filosofia kultury [Plastic self-expression of a human as a cultural and anthropological phenomenon. PhD Thesis, speciality 00.00.04 - Philosophical anthropology and Philosophy of Culture] [Online resource]. URL: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/16167/3/%d0%94%d0%b8%d1%81%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f_%d0%a7%d1%83%d0%bc%d0%b0%d0%ba.pdf (last accessed 03.10.2021) (in Ukrainian)

Artemenko, A., Artemenko, Ya. Mental Image of the City. Humanities Bulletin. 2018. Vol. 1 (1). P. 82–90.

Echelman, R. Performatism, or the End of Postmodernism [Online resource]. URL: http://ewa.home.amu.edu.pl/eshelman_chapter01.pdf (Last accessed 03.10.2021)

Hirst, D. [Online resource]. URL: https://www.damienhirst.com/ (Last accessed 03.10.2021)

Malabou, C. Repetition, Revenge, Plasticity [Online resource]. URL: https://www.e-flux.com/architecture/superhumanity/179166/repetition-revenge-plasticity/ (Last accessed 03.10.2021)

Merleau-Ponty, М. (2005). Phenomenology of Perception. London & New York, 569 p. URL: https://voidnetwork.gr/wp-content/uploads/2016/09/Phenomenology-of-Perception-by-Maurice-Merleau-Ponty.pdf (Last accessed 03.12.2021)

Mingwei, L. [Online resource]. URL: https://www.leemingwei.com/(Last accessed 03.10.2021)

Vermeulen, T., Van den Akker, R. Notes on Metamodernism. [Online resource]. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3402/jac.v2i0.5677 (Last accessed 03.10.2021)

Nancy, J.-L., Rand, R. A. (2009). Corpus. Fordham: Fordham University Press, 208 p. URL: https://www.perlego.com/book/535884/corpus-pdf (Last accessed 03.12.2021)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-30

Номер

№ 1(91) (2022)

Розділ

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).