СЕМІОТИКА ОБРАЗУ СТАМБУЛА В ЛІТЕРАТУРІ І ЖИВОПИСІ ТУРЕЧЧИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(91).2022.41-58Ключові слова:
символічне виробництво та обмін, соціальний простір, соціальні виклики, атмосфера міста, ментальний образ міста, міський пейзаж, турецький живопис, турецька літератураАнотація
Стаття присвячена дослідженню семіотичної моделі творів турецької літератури та живопису початку ХХ століття та її світоглядно-ціннісним основам. Мета статті – розглянути динаміку візуального та вербального образу Стамбула початку ХХ століття. Об'єкт дослідження – образ цього міста періоду окупації, як періоду особливих соціальних викликів, створений сучасниками подій. Місто сприймається як самостійний актор творів, він перетворюється на учасника історії та зберігача колективної пам'яті про неї. Разом з цим народжується образ автентичності міста, культурної та історичної вкоріненості. Аналізується процес створення ментального образу міста за допомогою естетичних та психологічних інструментів. Дослідження має міждисциплінарний характер і передбачає поєднання філософського, літературознавчого та мистецтвознавчого підходів до вивчення вербальних та візуальних пам'яток епохи. У теоретичному плані робота зорієнтована на феноменологічну концепцію культури. Методологічна основа дослідження – семіотичний та герменевтичний аналіз творів літератури та живопису.
Висновки: образ Стамбула у живописі та літературі, як продукт символічного виробництва та обміну, дає можливість побачити закінчений, оформлений образ епохи у соціальному бутті конкретної спільноти. Для сучасної людини це маркер історичного минулого, національної ідентичності, регіональної автентичності. У ньому розкривається складна еволюція подій історії, відбита у художніх творах, та їх сучасна інтерпретація. Це визначено як прояв метаксису чи зависання між різними формами реальності, що дозволяє переживати минуле у теперішньому.
Посилання
Artemenko, A.P., Artemenko, Ya.I. (2014). Ontolohiya toposu. [Ontology of topos] Naukovi zapysky. Seriya "Filosofiya". Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalʹnoho universytetu "Ostrozʹka akademiya". Vol.15. 84-87. (in Ukrainian)
Böhme, G. (2018). "Atmosfera" kak fundamental'noye ponyatiye novoy estetiki. ["Atmosphere" as a fundamental concept of new aesthetics]. E-resource. Access mode: http://metamodernizm.ru/atmosphere-and-a-new-aesthetics/ (Last accessed: 15.12.2021) (in Russian)
Gadamer, G.-Kh. (1988). Istina i metod. [Truth and Method] Moscow: Inostrannaya literatura (in Russian)
Oldzhay, T. (2020). Belyye Russkiye v Stambule. [White Russians in Istanbul.] Slavistika.24 (1). 83-94. (in Russian)
Iankovskyi, S.V. Ontohenetychnyi kontsept sotsiokulturnoho svitu v konteksti sotsialnoi identychnosti za doby tsyvilizatsiinykh vyklykiv i nevyznachenosti [The ontogenetic concept of the sociocultural world in the context of social identity in the age of civilizational challenges and uncertainty]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filosofski nauky. Vyp. 1(87). S. 131-140. DOI 10.35433/PhilosophicalSciences.1(87).2020.131-140. (in Ukrainian)
Afyoncu, Fatma (2009). Osmanlı Arşiv Belgelerine Göre İşgal Döneminde İstanbul (16 Mart 1920- 31 Aralık 1922) [Istanbul During the Occupation Period According to Ottoman Archive Documents] İstanbul: Marmara Üniversitesi, Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü, Atatürk İlkeleri ve İnkılap Tarihi Anabilim Dalı, X-XI. 25-26. (in Turkish)
Alver, Köksal (2002). Üç İstanbul Romanı Üzerine Sosyolojik Okuma Denemesi. [Sociological Reading Essay on Three Istanbul Novels] İlmi Araştırmalar 15. 19-26. (in Turkish)
Arslan, M. Abdullah (2000). Edebiyat Sosyolojisi Açısından Sodom ve Gomore Romanına Bir Yaklaşım (Zaman ve Mekanın Edebi Haritaları ile Nesnel Haritanın Karşılaştırılması ya da Osmanlı’nın Son Payitahtı İstanbul’un İşgal Yılları) [An Approach to the Novel of Sodom and Gomorrah in terms of Literary Sociology (Comparison of Literary Maps of Time and Space with the Objective Map or The Years of Occupation of Istanbul, the Last Capital of the Ottoman Empire)]. A. Ü. Türkiyat Arastırmaları Enstitüsü Dergisi, (14). 325-332. (in Turkish)
Bayrak, Özcan & Dağ, Necla (2019). Distopyadan Milli Uyanış Mekânına Dönüşen Sodom ve Gomore’nin İstanbul’u [The Istanbul of Sodom and Gomorrah Transformed from Dystopia to a Place of National Awakening] Adıyaman Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Dergisi, 12 (33). 227-245. (in Turkish)
Bozkurt, Abdurrahman (2009). İtilaf Devletlerinin İstanbul’da İşgal Yönetimi [Occupation Management of the Allied Powers in Istanbul] İstanbul: İstanbul Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, Tarih Anabilimdalı.
Bourdieu P. Sur le pouvoir symbolique. Annales. Économies, Sociétés, Civilisations. 1977. Vol. 32, № 3, pp. 405–411.
Farajova, Turan (2015). İstanbul’un İşgali (18 Kasım 1918-16 Mart 1920).[ Occupation of Istanbul (18 November 1918-16 March 1920)]. İstanbul: İstanbul Üniversitesi, Atatürk İlkeleri ve İnkılâp Tarihi Enstitüsü. (in Turkish)
Gürsoy, Yasemin (2018). (Ed. Ayla Kaşoğlu), Yevgeni Yevtuşenko’nun Yaban Yemişleri Romanında Algısal Mekan Olarak Ev ve Tayga [House and Taiga as Perceptual Space in Yevgeni Yevtushenko's Novel Wild Nuts]. Rus Edebiyatında Kent/Kasaba İmgesi. Ankara: Bilgin Kültür Sanat Yayınları. 153-171. (in Turkish)
İlkay Canan Okkalı (2019a). II Meşrutiyet Dönemi Resim Sanatında Nesne ve Özne Olarak Kadın. [Woman as Object and Subject in Painting Art of the II Constitutional Period] Art-Sanat, 11 (Ocak 2019). 47–70. (in Turkish)
İlkay Canan Okkalı (2019b). Osmanli’da gündelik hayatin değişimini edebiyat ve resim üzerinden okumak. [The Transformation Of Daily Life In The Ottoman Over Literature And Painting] AMİSOS.
Karabulut, Mustafa (2009).’Esir Şehrin İnsanları’ Romanı Üzerine Bir İnceleme. [A Study on the Novel 'People of the Captive City']. ERDEM İnsan ve Toplum Bilimleri Dergisi, (54). 127-135. (in Turkish)
Marttin, Volkan (2018). Misak-I Millî’nin Kabulü ve İstanbul’un İşgali Sürecinde 1920 Sultanahmet Protesto Mitingi’nin Önemi ve Etkisi.[ The Acceptance of the National Pact and the Importance and Effect of the 1920 Sultanahmet Protest Meeting in the Occupation Process of Istanbul.] Çağdaş Türkiye Tarihi Araştırmaları Dergisi, (XVIII). 257-295. (in Turkish)
Narlı, Mehmet (2002). Romanda Zaman ve Mekan Kavramları. [Concepts of Time and Space in the Novel] Balıkesir Üniversitesi Fen Edebiyat Fakültesi, 5 (7), 91-106. (in Turkish)
Öksüz, Gamze (2018). (Ed. Ayla Kaşoğlu), Şalamov’un Kolıma Öyküleri’nde Ölüm Kenti Magadan [The City of Death Magadan in Shalamov's Tales of Kolyma] Rus Edebiyatında Kent/Kasaba İmgesi. Ankara: Bilgin Kültür Sanat Yayınları, 82-102. (in Turkish)
Önberk, Nevin (1986). Ahmet Hamdi Tanpınar’ın Mahur Beste, Huzur ve Sahnenin Dışındakiler Romanlarında Milli Kültür Meselelerine Bakış. [An Overview of National Cultural Issues in Ahmet Hamdi Tanpınar's Novels Mahur Beste, Huzur and Outside the Scene] Erdem, (4). 189-203. (in Turkish)
Özcan, Nezahat (2014). Mithat Cemal Kuntay’ın Üç İstanbul Romanında Tiplerin ve Dönemlerin Aynası Eşya. [The Mirror of Types and Periods in Mithat Cemal Kuntay's Three Istanbul Novels]. A. Ü. Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü Dergisi, (52). 181-214. (in Turkish)
Özdemir, Mehmet (2000). İstanbul'un İşgalini Takip Eden Dönemde Türk Milletinin Egemenlik Haklarını Ele Almasına Yönelik. [On the Turkish Nation's Handling of Sovereignty Rights in the Period Following the Occupation of Istanbul.] Atatürk Araştırma Merkezi Dergisi, (46). E-resource. Access mode https://web.archive.org/web/20180325161259/http://www.atam.gov.tr/dergi/sayi-46/istanbulun-isgalini-takip-eden-donemde-turk-milletinin-egemenlik-haklarini-ele-almasina-yonelik-calismalar (Last accessed: 13.12.2021). (in Turkish)
Pehlivan, Burcu (2019). “1914 kuşaği” sanatçilarinin resimlerinde istanbul izleği (temasi). [Istanbul theme in the paintings of “1914 generation” artists] `Dumlupınar Üniversitesi Sosyal Bilimler Dergisi, Özel Sayı, Mart 2019. 100-118. (in Turkish)
Saylan, Gürkan Fırat (2014). İstanbul’un Resmen İşgali (16 Mart 1920) [Official Occupation of Istanbul (16 March 1920)] Marmara Üniversitesi Öneri Dergisi, 11 (41). 17-40. (in Turkish)
Şener, Merve (2020). Mehmet Rauf’un “Halâs” Adlı Romanında İşgal ve Direniş. [Occupation and Resistance in Mehmet Rauf's Novel "Halâs"] Akademik Dil ve Edebiyat Dergisi, 4 (4). 983-1000. (in Turkish)
Şengül, Mehmet Bakır (2010). Romanda Mekân Kavramı. [The Concept of Space in the Novel] Uluslararası Sosyal Aratırmalar Dergisi, 3 (11). 528-538. (in Turkish)
Törenek, Mehmet (2002). Türk Romanında İşgal İstanbul’u. [Istanbul of Occupation in Turkish Novel] İstanbul: Kitabevi Yayınları. (in Turkish)
Tunçay, Mete (2015). Mütareke İstanbul’u (1918-1923) [Armistice Istanbul (1918-1923)] Antik Çağ’dan XXI. Yüzyıla Büyük İstanbul Tarihi cilt 2. İstanbul:TDV İslam Araştırmaları Merkezi. 242. (in Turkish)
Tükel Usun (2009). Une Approche Semiotique de la peinture moderne turque: la mort et le sacrifice mis en oeuvre par BN İslimyeli, Synergies Turquie. 23-32. (in French)
Türkmen, Emre (2017). Bir Varoluş Mücadelesi Olarak ‘Ateşten Gömlek’ Romanına Söylem Analizi İle Yaklaşım. [A Discourse Analysis Approach to the Novel 'Fire Shirt' as a Struggle for Existence] Gazi Türkiyat, (21). 181-195. (in Turkish)
Yılmaz, Coşkun (2015). (Ed. Coşkun Yılmaz & M. Akif Aydın). Önsöz [Preface] Antik Çağ’dan XXI. Yüzyıla Büyük İstanbul Tarihi 1. Cilt, İstanbul’un Emperyal Dönüşümleri, Dünya Ölçeğinde İstanbul, Topoğrafya ve Yerleşim. İstanbul: TDV İslam Araştırmaları Merkezi. 13-23. (in Turkish)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
