СИНКРЕТИЗМ ТА СИНТЕТИЗМ ЕВОЛЮЦІЇ МИСТЕЦТВА ЯК ЗАСОБИ КУЛЬТУРОТВОРЧОСТІ

Автор(и)

  • А. Ареф’єва Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(90).2021.165-176

Ключові слова:

синтез мистецтв, художній образ, художній твір, синкретизм, синтетизм, еволюція мистецтва

Анотація

У статті розкрито експлікації категорії "синтез мистецтв" в контексті категоріального простору понять "синкретизм", "еклектика", "взаємодія", "художній синтез". Доведено, що синкретизм, як механізм культуротворення, фіксує стадію "первинної простоти" та відображує потенціал художнього універсалізму конкретної доби, стилю, особливості поетики й естетичні вподобання митця – автора синтетичного художнього твору. Встановлено, що художній синтез відображує іманентну цілісність твору як синтез образу та предмета, натомість синтез мистецтв свідчить про взаємодію різних видів мистецтв.

Особлива увага у дослідженні сконцентрована на аналізі егалітаризму в грецькій та європейській культурі. З’ясовано, що мистецтву властивий розмірений ритм і метрика, яка була пов'язана з циклізмом і навіть своєрідним «метрономом» – протагоністом вітворення події. Водночас змагальна система гри (агон), коли в одному просторі грали декілька драм, потребувала певної акцентації, орієнтації в часові та просторі. Протагоністи, перші комуніканти були надзвичайно важливими детермінативами, а детермінантою, що допомагала увійти в наслідково-причину реальність, ставала обрана тканина події. Детермінативи розводили омоніми, розводили подібне, а детермінанти намагалися звернутися до засади, до метафізики, до того, що рухало подією в контексті змагальної акторської  драматургії.

Встановлено, що триєдина хорея як своєрідний образ, який в класицизмі досягає буквально канонічного принципу єдність місця, часу і дії, є своєрідним принципом самоздійснення сценічної дії. Системогенез як породження цілісності, де передбачається подія, що випереджається в образах, визначається надзвичайно гостро як маска. Маска була незмінною трагічною або ментальною іпостасью, яка проводила вісь, вертикаль. На основі цієї домінанти відбувалася інтрига події, яка мала своє місце і мала свою драматургію самоздійснення. Поряд з цим час моделював вічність і розгортався в надзвичайно широких чи більш малих діапазонах, але він завжди моделював ту одвічність, яка  усувала часовість в християнському розумінні за межі події.

Посилання

Anokhin, P. K. (1978). Filosofskiye aspekty teorii funktsional'noy sistemy [Philosophical aspects of the theory of functional systems]. Izbr. Trudy. Moskva: Nauka (in Russian).

Afanas'yev, V. A. (1992). Shmit. F. I. [Schmitt F. I.]. Kiyev: Naukova dumka (In Ukrainian).

Buber, M. (1993). YA i Ty [Me and You]. Moskva: Vysshaya shk (in Russian).

Bychkov, V. V. (2002). Estetika [Aesthetics]. Moskva: Gardariki (in Russian).

Galeyev, B. M. (1976). Tsvetomuzyka: stanovleniye i sushchnost' novogo iskusstva [Color music: the formation and essence of new art]. Kazan' (in Russian).

Klimov, R. B. (2002). Teoriya stadial'nogo razvitiya iskusstva i stat'i [The theory of stage deveopment of art and articles]. Moskva: OGI (in Russian).

Legen'kiy, YU. G. (1995). Kul'turologiya izobrazheniya: (opyt kompozitsionnogo sinteza) [Culturology of the image: (experience of compositional synthesis)]. Kiyev: GALPU (In Ukrainian).

Leont'yev, K. (1993). Izbrannoye [Favorites]. Moskva: Rarog, Moskovskiy rabochiy (in Russian).

Likhachev, D. S., Panchenko, A.M., Ponyrko, N. V. (1984). Smekh v Drevney Rusi [ Laughter in Ancient Russia]. Moskva: Nauka (in Russian).

Likhachov, D. (1991). Ekologiya – problema nravstvennaya [Ecology is a moral problem]. Nashe naslediye, №1(in Russian).

Losev, A. F. (1978). Estetika Vozrozhdeniya [Renaissance aesthetics]. Moskva: Mysl' (in Russian).

Losev, A. F. (1993). Bytiye. Imya. Kosmos [Being. Name. Space]. Moskva: Mysl' (in Russian).

Man'kovskaya, N. B. (2000). Estetika postmodernizma [Postmodern aesthetics]. Sankt-Peterburg: Aleteyya (in Russian).

Moren, E. (2005). Metod: Priroda Prirody [Method: Nature Nature] / per. s fr. Ye. N. Knyazeva. Moskva: Progress-Traditsiya (in Russian).

Ortega-i-Gasset, X. (1991). Chto takoye filosofiya? [What is Philosophy?]. Moskva: Nauka (in Russian).

Prokof'yev, V. N. (1981). Fedor Ivanovich Shmit (1877-1944) i yego teoriya progres¬sivnogo tsiklicheskogo razvitiya iskusstva [Fyodor Ivanovich Schmitt (1877-1944) and his theory of progressive cyclical development of art]. Sovetskoye iskusstvoznaniye – 80. Moskva: Sovetskiy khudozhnik (in Russian).

Tatarkevich, V. (1977). Antichnaya estetika [Antique aesthetics]. Moskva: Iskusstvo (in Russian).

Khudekov, S. N. (2009). Vseobshchaya istoriya tantsa [General history of dance]. Moskva: Eksmo (in Russian).

Shmit, F. I. (1919). Iskusstvo – yego psikhologiya, yego stilistika, yego evolyutsiya [Art is its psychology, ist style, its evolution]. Khar'kov: Soyuz (In Ukrainian).

Shpengler, O. (1993). Zakat Yevropy: Gashtal't i deystvitel'nost' [Sunset of Europe: Gastalt and reality]/ per. s nem. K. Svas'yana. Moskva: Mysl' (in Russian).

Eliade, M. (1987). Kosmos i istoriya [Space and history]. Moskva: Progress (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Номер

№ 2(90) (2021)

Розділ

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).