СИНКРЕТИЗМ ТА СИНТЕТИЗМ ЕВОЛЮЦІЇ МИСТЕЦТВА ЯК ЗАСОБИ КУЛЬТУРОТВОРЧОСТІ

Автор(и)

  • А. Ареф’єва Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(90).2021.165-176

Ключові слова:

синтез мистецтв, художній образ, художній твір, синкретизм, синтетизм, еволюція мистецтва

Анотація

У статті розкрито експлікації категорії "синтез мистецтв" в контексті категоріального простору понять "синкретизм", "еклектика", "взаємодія", "художній синтез". Доведено, що синкретизм, як механізм культуротворення, фіксує стадію "первинної простоти" та відображує потенціал художнього універсалізму конкретної доби, стилю, особливості поетики й естетичні вподобання митця – автора синтетичного художнього твору. Встановлено, що художній синтез відображує іманентну цілісність твору як синтез образу та предмета, натомість синтез мистецтв свідчить про взаємодію різних видів мистецтв.

Особлива увага у дослідженні сконцентрована на аналізі егалітаризму в грецькій та європейській культурі. З’ясовано, що мистецтву властивий розмірений ритм і метрика, яка була пов'язана з циклізмом і навіть своєрідним «метрономом» – протагоністом вітворення події. Водночас змагальна система гри (агон), коли в одному просторі грали декілька драм, потребувала певної акцентації, орієнтації в часові та просторі. Протагоністи, перші комуніканти були надзвичайно важливими детермінативами, а детермінантою, що допомагала увійти в наслідково-причину реальність, ставала обрана тканина події. Детермінативи розводили омоніми, розводили подібне, а детермінанти намагалися звернутися до засади, до метафізики, до того, що рухало подією в контексті змагальної акторської  драматургії.

Встановлено, що триєдина хорея як своєрідний образ, який в класицизмі досягає буквально канонічного принципу єдність місця, часу і дії, є своєрідним принципом самоздійснення сценічної дії. Системогенез як породження цілісності, де передбачається подія, що випереджається в образах, визначається надзвичайно гостро як маска. Маска була незмінною трагічною або ментальною іпостасью, яка проводила вісь, вертикаль. На основі цієї домінанти відбувалася інтрига події, яка мала своє місце і мала свою драматургію самоздійснення. Поряд з цим час моделював вічність і розгортався в надзвичайно широких чи більш малих діапазонах, але він завжди моделював ту одвічність, яка  усувала часовість в християнському розумінні за межі події.

Посилання

Anokhin, P. K. (1978). Filosofskiye aspekty teorii funktsional'noy sistemy [Philosophical aspects of the theory of functional systems]. Izbr. Trudy. Moskva: Nauka (in Russian).

Afanas'yev, V. A. (1992). Shmit. F. I. [Schmitt F. I.]. Kiyev: Naukova dumka (In Ukrainian).

Buber, M. (1993). YA i Ty [Me and You]. Moskva: Vysshaya shk (in Russian).

Bychkov, V. V. (2002). Estetika [Aesthetics]. Moskva: Gardariki (in Russian).

Galeyev, B. M. (1976). Tsvetomuzyka: stanovleniye i sushchnost' novogo iskusstva [Color music: the formation and essence of new art]. Kazan' (in Russian).

Klimov, R. B. (2002). Teoriya stadial'nogo razvitiya iskusstva i stat'i [The theory of stage deveopment of art and articles]. Moskva: OGI (in Russian).

Legen'kiy, YU. G. (1995). Kul'turologiya izobrazheniya: (opyt kompozitsionnogo sinteza) [Culturology of the image: (experience of compositional synthesis)]. Kiyev: GALPU (In Ukrainian).

Leont'yev, K. (1993). Izbrannoye [Favorites]. Moskva: Rarog, Moskovskiy rabochiy (in Russian).

Likhachev, D. S., Panchenko, A.M., Ponyrko, N. V. (1984). Smekh v Drevney Rusi [ Laughter in Ancient Russia]. Moskva: Nauka (in Russian).

Likhachov, D. (1991). Ekologiya – problema nravstvennaya [Ecology is a moral problem]. Nashe naslediye, №1(in Russian).

Losev, A. F. (1978). Estetika Vozrozhdeniya [Renaissance aesthetics]. Moskva: Mysl' (in Russian).

Losev, A. F. (1993). Bytiye. Imya. Kosmos [Being. Name. Space]. Moskva: Mysl' (in Russian).

Man'kovskaya, N. B. (2000). Estetika postmodernizma [Postmodern aesthetics]. Sankt-Peterburg: Aleteyya (in Russian).

Moren, E. (2005). Metod: Priroda Prirody [Method: Nature Nature] / per. s fr. Ye. N. Knyazeva. Moskva: Progress-Traditsiya (in Russian).

Ortega-i-Gasset, X. (1991). Chto takoye filosofiya? [What is Philosophy?]. Moskva: Nauka (in Russian).

Prokof'yev, V. N. (1981). Fedor Ivanovich Shmit (1877-1944) i yego teoriya progres¬sivnogo tsiklicheskogo razvitiya iskusstva [Fyodor Ivanovich Schmitt (1877-1944) and his theory of progressive cyclical development of art]. Sovetskoye iskusstvoznaniye – 80. Moskva: Sovetskiy khudozhnik (in Russian).

Tatarkevich, V. (1977). Antichnaya estetika [Antique aesthetics]. Moskva: Iskusstvo (in Russian).

Khudekov, S. N. (2009). Vseobshchaya istoriya tantsa [General history of dance]. Moskva: Eksmo (in Russian).

Shmit, F. I. (1919). Iskusstvo – yego psikhologiya, yego stilistika, yego evolyutsiya [Art is its psychology, ist style, its evolution]. Khar'kov: Soyuz (In Ukrainian).

Shpengler, O. (1993). Zakat Yevropy: Gashtal't i deystvitel'nost' [Sunset of Europe: Gastalt and reality]/ per. s nem. K. Svas'yana. Moskva: Mysl' (in Russian).

Eliade, M. (1987). Kosmos i istoriya [Space and history]. Moskva: Progress (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ