НУМІНОЗНЕ ЯК КАТЕГОРІЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ РЕЛІГІЇ ТА ЙОГО ВТІЛЕННЯ В ОПЕРІ Р. ВАГНЕРА "ТАНГЕЙЗЕР"

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(90).2021.156-163

Ключові слова:

філософія, феноменологія релігії, історія музики, Р. Отто, нумінозне, Р. Вагнер, Тангейзер

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена значущістю творчості Р. Вагнера, інтерес до якої не вичерпується і потребує дедалі глибшого наукового осмислення, зокрема в аспекті феноменології релігії (окрім опери Тангейзер", це також "Лоенгрін", тетралогія "Перстень нібелунга" та "Парсифаль"). Постановка проблеми та ступінь наукової розробленості. Проблеми осмислення релігійного ставлення людини до дійсності належать до провідних завдань феноменології релігії. Якщо ж така проблематика розглядається в площині творів мистецтва, формується синергетичний ефект, який розкриває нові смисли як досліджуваного феномена, серед яких – творчість Р. Вагнера. Метою дослідження є аналітичний погляд на особливості розуміння та втілення нумінозного в опері Р. Вагнера "Тангейзер", звернення до лібрето та музики, які розглядаються як першоджерело без торкання змісту численних сценічних інтерпретацій та виконавських прочитань, хоча такий аспект також може бути вельми плідним у світлі заявленої проблематики. Наукова новизна полягає у виборі ракурсу дослідження, який дозволяє побачити та усвідомити розуміння нумінозного, репрезентоване композитором  в музичному творі. В такому аспекті опера Р. Вагнера "Тангейзер" розглядається вперше. Виклад основного матеріалу включає аналіз категорії нумінозного, запропонованій німецьким філософом Р. Отто. У цьому визначенні Р. Отто намагається зрозуміти первісний сенс поняття "священне", яке не може бути зведене до етичних категорій моральності, добра, блага та інших. В цьому сенсі ідеальним матеріалом може стати мистецтво, створення та сприйняття якого базується на відчуттях, і містить трансцендентність, духовність, самодостатність. "Нумінозні відчуття" складають особливий шар змісту опери і можуть вплинути на режисерські рішення при постановці твору. Водночас, напрацювання в сфері аналізу музичних творів в аспекті феноменології релігії розвивають ідеї Р. Отто, який запропонував використання категорії "нумінозне" до аналізу музики. Conclusion. Розглянувши нумінозне як категорію феноменології релігії та його втілення в опері Р. Вагнера "Тангейзер", можемо зробити наступні висновки: 1. Категорія "нумінозне" має великі перспективи застосування в мистецтвознавстві, розкриваючи в творах мистецтва нові грані смислів. 2. Застосування категорії «нумінозне» до аналізу опер Р. Вагнера, релігійна складова змісту яких не викликає сумніву, дозволяє відкрити нові смисли творів, які йдуть на сцені понад півтора століття. 3. Застосована як інструмент аналізу творів мистецтва, категорія "нумінозне" збагачує свій зміст і в сфері власне феноменології релігії. 4. Перспективою дослідження може стати аналіз й інших опер Р. Вагнера, зокрема "Лоенгрін", "Тристан і Ізольда", тетралогія "Перстень нібелунга", "Парсифаль".

Посилання

Cherkashyna-Gubarenko, M. (2015). Opernyy teatr u minlyvomu chasoprostori [Opera Theatre in the Changing Space-Time]. Kharkiv: "Acta" (in Ukrainian).

Naumova, O. A. 2006). Misterialʹnyy teatr Rikharda Vahnera: "Parsyfalʹ" ta yoho sakralʹna dramaturhiya [Mystery Theatre of Richard Wagner: "Parsifal" and its Sacral Dramaturgy]: avtoref. dys… kand. mystetstvoznavstva: 17.00.01. – Teoriya ta istoriya kulʹtury. Kharkivsʹka derzh. akademiya kulʹtury. Kharkiv (in Ukrainian).

Babiy, O. P. (2008). Y. V. Gete v khudozhniy svidomosti Rikharda Vahnera [J. V. Goethe in Artistic Perception and Creative Work of Wagner]: vtoref. dys… kand. mystetstvoznavstva: 17.00.03 – muzychne mystetstvo. Kharkivsʹkyy derzhavnyy universytet mystetstv im. I. P. Kotlyarevsʹkoho. Kharkiv (in Ukrainian).

Vahner i Nitsshe: 150-littya zustrichi [Wagner and Nietzsche: years of meeting] (2018): zbirnyk materialiv mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (Lʹviv: 7-8 lystopada 2018). Lʹviv (in Ukrainian).

Dvoretskiy, I. Kh. (1976). Latinsko-russkiy slovar' [Latin-Russian dictionary]. Izd. 2-ye, pererabot. i dop. Moskva: "Russkiy yazyk" (in Russian).

Otto, R. (1923). The Idea of the Holy. London: Oxford University Press.

Asche, S. (1954). Die Wartburg und ihre Kunstwerke. Eisenach und Kassel: Erich Röth-Verlag.

Levik, B. (1978). Rikhard Vagner [Richard Wagner]. Moskva: Muzyka (in Russian).

Hoffmann E. T. A. (2008). Der Kampf der Sänger // T. A. Hoffmann: Die Serapions-Brüder. Deutscher Klassiker Verlag im Taschenbuch. Bd. 28. Frankfurt am Main.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Номер

Розділ

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ