ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДОСЛІДНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(90).2021.94-102Ключові слова:
філософія наукової освіти, конструктивізм, навчання шляхом відкриття, інтерактивна педагогіка, критичне мисленняАнотація
Потяг до розв’язання проблемного положення речей - це природна риса людської пізнавальної складової. Як наслідок, більшість філософських систем і шкіл, бачать власне завдання як у формулюванні особливо складних питань, так і в тому, щоб надати розв'язання (відповіді) таких наріжних загадок як характер реальності, які способи її сприйняття існують і, як наша діяльність взаємопов'язана в рамках цієї реальності. Відповідно, автори даної статті розглядають мету поточного досліду в роз'ясненні ряду взаємозалежних (філософських та інших) аспектів методології викладання заснованої на проблемному підході, що слугує альтернативою більш традиційним, дидактичним способам отримання інформації та формування знань. Останні, на нашу думку, часто виявляються контрпродуктивними щодо дійсно Сократичного методу, що лежить в основі як конвенційних, так і прогресивних освітніх підходів. Зокрема, на відміну від переважно механічного накопичення та поширення, що переважають у методології консервативної освіти, навчання, засноване на дослідженні, забезпечує необхідні засоби для досягнення плідної функціональної педагогічної діалектики, що дозволяє учням об'єднати кваліфікований інструктаж викладача з поглибленою самореалізацією. Таким чином, при правильному підході метод навчання шляхом відкриття допомагає педагогу домогтися вироблення навчального плану, який містить комплекс завдань, що базуються на реальних проблемних ситуаціях, культивує підхід до активного нарощування знань, коли від студентів вимагається проаналізувавши актуальну проблему розробити ефективні шляхи її вирішення, як самостійно, так і взаємодіючи спільно в групі. Автори глибоко переконані, що впровадження і цільове використання подібних і інших схожих стратегій в рамках освітнього процесу, має ряд виражених переваг в порівнянні з більш консервативними методиками навчання. Зокрема, в рамках критично-дослідної парадигми учні здатні збагатити не тільки тематичні (предметні) знання, але, (що і є відмінною рисоюз прагматичної точки зору) укоренити пізнавальні навички та прагнення до нарощування постійно удосконалюючихся навчальних компетенцій.
Посилання
Cam, P. (2020). Philosophical Inquiry : Combining the Tools of Philosophy with Inquiry-based Teaching and Learning. Lanham: Rowman & Littlefield.
Davson-Galle, P. (2004). Philosophy of Science, Critical Thinking and Science Education. Science & Education 13, 503–517.
Hodson, D. (1985). Philosophy of Science, Science and Science Education. Studies in Science Education, 12(1), 25–57. https://doi.org/10.1080/03057268508559922
Inquiry-based learning. (2021, October 19). In Wikipedia:https://en.wikipedia.org/wiki/Inquiry-based_learning.
Lourenço, O. (2012). Piaget and Vygotsky: Many resemblances, and a crucial difference. New Ideas in Psychology, 30(3), 281–295. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2011.12.006
Lovell K., Shayer M. (1978). The Impact of the Work of Piaget on Science Curriculum Development. In: Gallagher J. M., Easley J. A. (eds) Knowledge and Development. Springer, Boston, MA. https://doi.org/10.1007/ 978-1-4684-3402-6_4
Matthews, M. R. (1997). Introductory Comments on Philosophy and Constructivism in Science Education. Science & Education, 6(1/2), 5–14. doi:10.1023/a: 1008650823980 https://doi.org/10.1023/B:SCED.0000042989.69218.77
McCormack, A. J., & Bybee, R. W. (1971). Piaget and the training of elementary science teachers: Theory into practice. Science Education, 55 (2), 233–240. https://doi.org/10.1002/sce.3730550222
Mellado, V., Ruiz, C., Bermejo, M. L. et al. (2006). Contributions from the Philosophy of Science to the Education of Science Teachers. Sci Educ 15, 419–445. https://doi.org/10.1007/s11191-005-8920-y
S. E. Smith. (2017, November 20). QUARTZ. https://qz.com/1132948/why-philosophy-is-so-important-in-science-education/
Nicholson, D. W. (2016). Philosophy of education in action: An inquiry-based approach. Routledge.
Peters, M. A. (2006). Special issue-Philosophy of Science Education. Educational Philosophy and Theory, 38(5), 579–584. https://doi.org/10.1111/ j.1469-5812.2006.00223.x
Shepardson, D. P., & Britsch, S. J. (2015). Mediating Meaning in the Social World of the Science Classroom. The Electronic Journal of Science Education, 19, 1-13.
Tyler, R. W. (1984). Personal Reflections on The Practical 4. Curriculum Inquiry 14. (1): 97–102
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
