СУГЕСТИВНО-КАТАРСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОГО ДУХОВНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(90).2021.20-29Ключові слова:
катарсіс, сугестивність, духовна музика, сакральне мистецтво, естетична насолодаАнотація
У статті представлені концепції філософсько-релігієзнавчих та мистецтвознавчих студій, які стосуються явища духовного в контексті релігійного музичного мистецтва, сугесивних аспектів впливу сакрального на людину та її буттєвість.
Наукова розвідка присвячена конкретним прикладам співвідношення естетичних аспектів, релігійного змісту та сакрального навантаження в розрізі духовного музичного мистецтва на тлі української традиційності. Ці приклади ілюструються в ракурсі різномаїття типологій вивчення, як традиційних так і новітніх філософсько-мистецтвознавчих та релігієзнавчих традицій. Акценти, котрі ставить автор статті, присвячені теоретичним та методологічним питанням в ракурсі поняття психологічного обґрунтування катарсичних та сугестивних навантажень в розрізі сприйняттєвості свідомістю українського музичного мистецтва релігійної спрямованості. Аналізуються зарубіжні підходи до дослідження духовного музичного мистецтва як явища культури.
Автор дослідження наголошує щодо необхідності акцентуації в ракурсі моральнісного наповнення духовної музики. Адже вона, будучи спрямованою до духовного світу людини, формує її етичні та естетичні почуття. Аргументовано, що духовна музика як важлива складова української національної культури містить в собі величезний потенціал у формуванні особистості.
Виявлено, що становлення високодуховної особистості не можливе без розуміння та відповідного сприйняття релігійного музичного мистецтва. В наших наукових пошуках особливе місце займає вивчення розвитку музичного сприйняття і музичного мислення, розуміння музики як особливої мови, що несе духовну інформацію і енергію думки. Вважаємо, що музичне духовне мистецтво в ракурсі християнської традиції може бути найважливішою частиною, квінтесенцієюцього процесу. Будучи "стрижнем", що пронизує всю українську і європейську музичну культуру, вона несе в собі "програмність", яка спрощує розуміння явищ музичної культури, що належать різним епохам, стилям і напрямкам.
Доведено, що духовна і, зокрема, українська духовна музика є найбільш суттєвими компонентами активізації музичного сприйняття і формування загальної і музичної культури.
Посилання
Kornij, L. (1996). Istoriyaukrayins`koyimuzy`ky` v 2-x Ch. [History of Ukrainian Music in 2 parts. Kуiv; Xarkiv; N`yu-Jork: Vy`d. M. P. Kocz`, 1 (in Ukrainian).
Jendrju, A. (1967). Mozg kak vychislitel'naja mashina [Brain as a Computing Machine. Moskva: Mir (inRussian).
Kolodny`j, A. (1999). Fenomen relihiyi: pryroda, struktura, funktsionalʹnistʹ, tendentsiyi [Phenomenon of Religion: Nature, Structure, Functionality, Trends]. Kуiv: Svit znanʹ, (inUkrainian).
Vundt, V. (1911). Fantazija kak osnova iskusstva [Fantasy as the Basis of Art]. Sankt-Peterburg – Moskva, 1911 (in Russian).
Rubinshtejn, S. (1957). Bytie i soznanie [Genesis and Consciousness]. Moskva: Izd-vo AN SSSR (in Russian).
Pavlov, I. (1949). Izbrannye proizvedenija [Selected Works]. Moskva: Gospolitizdat (in Russian).
Born, M. (1963). Fizika v zhizni moego pokolenija [Physics in the Life of My Generation]. Moskva: Izd-voinostrannojliteratury (in Russian).
Bychkov, V. (1984). Jestetika Avrelija Avgustina [Aesthetics Aurelius Augustine]. M.: Iskusstvo (in Russian).
Gross, K. (1899). Vvedenie v jestetiku [Introduction to Aesthetics]. K. Gross, Kуiv – Har'kov (in Russian).
Kucheryuk, D. (1971). Psy`xologichna pry`roda xudozhn`oyi diyal`nosti [Psychological Nature of Artistic Activity]. My`stecztvo, xudozhnyenachalo, suspil`stvo. [Red. kol. Mazepa V. I., Goncharenko M. V., Gavry`lyuk P. I.]. Kуiv: My`stecztvo (in Ukrainian).
Bassin, F. (1968). Problema bessoznatel'nogo [The Problem of Unconscious]. Moskva: Medicina (in Russian).
Pamjatniki mirovoj jesteticheskoj mysli (1969) [Monuments of World Aesthetic Thought]. Moskva: Iskusstvo, 4 (in Russian).
Fedin, K. (1966). Kak my pishem [As We Write]. Moskva: Rossija (inRussian).
Stanislavskij, K. Rabota aktera nad soboj [Actor Work over Himself]. Moskva: Hudozhestvennaja literatura (in Russian).
Balaklytskyi, M., Shevchuk, А. (2021). Ukrainian Protestants and Digital Culture. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe,41(4),182-193 (in English).
Bystrytska, E., Volik, N. (2021). The Question of the Autocephalous Status of the Polish Orthodox Church in the Documents of the Council For the Affairs of the Russian Orthodox Church (1944-1948). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe,41(3),20-37(in English).
Melnichuk, M. (2021). Symbols Of Sacred Filling Of Religious Musical Art Of Ukraine. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe,41(3), 37-49 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
