ФЕНОМЕН КОНСПІРАТИВІЗМУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.114-127Ключові слова:
теорії змови, конспіративізм, соціально-етичні цінності, комунікація, конспіративний дискурс, комунікативна кризаАнотація
Явище конспіративізму як створення й побутування "теорій змови" є достатньо поширеним у сучасному суспільстві. Воно є предметом міждисциплінарних досліджень, які фокусуються на виявленні його специфічних ознак, причин і наслідків існування в індивідуальній та суспільній свідомості. Метою статті є концептуальне осмислення феномена конспіративізму, визначення його сутнісних рис, в контексті чого здійснюється характеристика конспіративізму як суспільного явища та явища суспільної свідомості, аналізуються фактори причетності конспіративізму до поглиблення комунікативної кризи й втрати суспільної злагоди. У статті застосовуються філософсько-аналітичний, системно-логічний і синтетичний методи дослідження. Виокремлюється соціально-етичний вимір феномена конспіративізму та встановлюються змістові підходи до його окреслення. Стверджується можливість застосування міждисциплінарного способу дослідження конспіративізму як різновиду дезінформації в суспільній публічній сфері та здійснюється його оцінка як чинника соціального впливу. Можливі соціальні наслідки циркуляції "теорій змови" у публічному дискурсі аналізуються у контексті комунікативної кризи. В межах концептуального осмислення у статті визначаються філософсько-психологічні передумови формування конспіративного світогляду і демаркуються поняття "конспірологія", "конспіративізм", які використовуються для окреслення змістовних положень "теорій змови"та означуваного ними світогляду.
За результатами дослідження, феномен конспіративізму характеризується змістом специфічного конспіративного світогляду, в основі якого лежить пласт уявлень, переконань, спроб вибудови цілісної картини світу, змістом яких є контент неперевіреної, частково правдивої або й зумисно неправдивої інформації, псевдоекспертного чи хибного знання. Конспіративний світогляд функціонує в межах публічного дискурсу, виявляючись у тісних соціальних взаємозв’язках, що фактично забезпечує безперервний вплив на реципієнтів масової комунікації, є фактором формування суспільної свідомості, котра набуває ознак конспіративної ментальності як сталого способу мислення. Конспіративний дискурс оцінюється як чинник ушкодження комунікації і втрати суспільного конкордизму, злагоди з огляду на традиційне розуміння комунікації як основної людської якості й процесу, заснованого на справжніх соціально-етичних цінностях, зокрема правді й достовірному знанні як компонентах інформаційного обміну.
Посилання
Шевчук Д. До теорії "теорії змови". Часопис "Ї", ч. 54. 2009. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n54texts/shevchuk.htm (дата звернення: 14.02.2021).
Czech F. Saturation of the media with conspiracy narratives: content analysis of selected Polish news magazines. Środkowoeuropejskie Studia Polityczne. 2019. № 2. P. 151 – 171.
Conspiracy theory & conspiracism. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.butte.edu/departments/cas/tipsheets/thinking/conspiracy.html (дата звернення: 14.02.2021).
Uscinski, J. E. Conspiracy Theories and the People Who Believe Them. Oxford University Press, New York, 2019. 536 p.
Thalmann K. The Stigmatization of Conspiracy Theory since the 1950s: "A Plot to Make us Look Foolish". Routledge, 2019. 214 p.
Brotherton R. Suspicious Minds: Why We Believe Conspiracy Theories. Bloomsbury Publishing, New York, 2015. 288 p.
Cassam Q. Conspiracy Theories. Polity Press, Oxford, 2019. 140 p.
Резнік Я. Змова як кваліфікуюча ознака складів кримінальних правопорушень. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2019. № 2 (22). С. 113–126. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/2-2019/reznik.pdf (дата звернення: 14.02.2021).
Cassam Q. Epistemic Vices and Conspiracy Theories. (February 28, 2018) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://blog.apaonline.org/2018/02/28/epistemic-vices-and-conspiracy-theories/ (дата звернення: 17.02.2021).
Franks, Bradley; Bangerter, Adrian and Bauer, Martin W; Hall, Matthew, and Noort , Mark C. Beyond "Monologicality"? Exploring Conspiracist Worldviews. Frontiers in Psychology, 8 (861), 2017. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2017.00861/full (дата звернення: 17.02.2021).
Franks, Bradley; Bangerter, Adrian and Bauer, Martin W. Conspiracy theories as quasi-religious mentality: an integrated account from cognitive science, social representations theory, and frame theory. Front. Psychol., 16 July 2013. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2013.00424/full (дата звернення: 17.02.2021).
Douglas, Karen M. ; Sutton, Robbie M. ; Cichocka, Aleksandra. The Psychology of Conspiracy Theories. Current Directions in Psychological Science. Vol 26, Issue 6, 2017. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/0963721417718261 (дата звернення: 17.02.2021).
Nichols, Thomas M. The Death of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters. Oxford University Press, 2017. 252 p.
Zagzebski L. T. Epistemic Values: Collected Papers in Epistemology. Oxford University Press, 2020. 374 р.
Leman, Patrick J. and Cinnirella, Marco. Beliefs in conspiracy theories and the need for cognitive closure. Frontiers in Psychology. Vol. 4, 2013. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2013.00378/full (дата звернення: 14.02.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).