СВІТОГЛЯДНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТАЛИЙ РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.88-101Ключові слова:
глобальна екологічна криза, демократизація, експансіонізм, світоглядна компетентність, соціальна відповідальність, сталий розвиток суспільства, символічне виробництво та обмін, техногенна цивілізаціяАнотація
У статті здійснено аналіз статистичних даних, що засвідчують критичний стан навколишнього середовища у результаті нестримного експансіонізму техногенної цивілізації та обґрунтовується необхідність сталого розвитку суспільства. Актуалізовано світоглядну компетентність особистості, яка має бути адекватною принципам, цілям і завданням сталого розвитку сучасного соціуму. Доведено, що у світогляді сучасних людей домінують цінності, які суперечать сталому розвитку. Масовій суспільній свідомості все ще не вистачає загостреного сприйняття кризового стану як природного, так і соціального середовища проживання людини. Пояснено, що без належної світоглядної компетентності сила знань у їх матеріалізації може набувати деструктивного спрямування й мати руйнівні наслідки. Обґрунтовано необхідність розмежування понять теоретичного і практичного світоглядів та визначено зміст поняття світоглядної компетентності. Стверджується, що причиною світоглядної некомпетентності є свавілля як результат розбалансування свободи і відповідальності. Надзвичайні загрози для сталого розвитку сучасного суспільства несе неврівноважена відповідальністю свобода владних суб’єктів, особливо в суспільствах з авторитарним управлінням. Тому демократизацію й утвердження верховенства права слід розглядати як безальтернативний шлях забезпечення сталого розвитку суспільства. Актуалізовано необхідність запровадження економічно-правових механізмів регулювання суспільних відносин, діяльності та природокористування, які б робили невигідним будь-яке порушення принципів сталого розвитку. Акцентовано, що для забезпечення сталого розвитку людство й соціум мають світоглядно переорієнтуватися у своєму ставленні до природи, відмовившись від парадигми панування "Людина над природою" і перейти у своїй життєдіяльності до парадигми співіснування "людина в Природі". Запропоновано розглядати світоглядну компетентність як самостійне поняття, що позначає здатність людини бути адекватною за світоглядом не лише у професійній діяльності, а й у житті загалом. Висловлено застереження щодо культивування ідеї космічного кочівництва як можливості втечі мешканців нашої планети від зруйнованого ними земного буття.
Посилання
"Стан планети", звернення Генерального секретаря ООН. Виступ Антоніу Гутерреша в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). (02 грудня 2020). https://ukraine.un.org/uk/103987-ctan-planeti-zvernennya-generalnogo-sekretarya-oon (дата звернення 03.04.2021)
Аджемоґлу Д., Робінсон Д. Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності [пер. з англ. Олександр Дем’янчук. 4-те вид.]. Київ: Наш формат. 2019. 440 с.
Аудит економіки України 2030. Кабінет міністрів України. 2020. № 4. https://nes2030.org.ua/docs/doc-audit.pdf (дата звернення 03.04.2021)
Аудит економіки України 2030. Кабінет міністрів України. 2020. № 5. https://nes2030.org.ua/docs/doc-audit.pdf (дата звернення 03.04.2021)
Аудит економіки України 2030. Кабінет міністрів України. 2020. № 11. https://nes2030.org.ua/docs/doc-audit.pdf (дата звернення 03.04.2021)
Десять принципів Глобального договору ООН. (н.д.). https://globalcompact.org.ua/pro-nas/desjat-principiv-gd-oon (дата звернення 03.04.2021)
Доклад Всемирной комиссии по вопросам окружающей среды и развития "Наше будущее". (н.д.). https://www.un.org/ru/ga/pdf/brundtland.pdf
Доклад Конференции Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию. Рио-де-Жанейро. (3-14 июня 1992 года). https://undocs.org/ru/A/CONF.151/26/Rev.1%28Vol.I%29 (дата звернення 03.04.2021)
Єлагін Ю. В. Механізми забезпечення сталого розвитку: проблеми та задачі. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Збірник наукових праць, 2012. № 41. С. 258 – 260.
Калита П. Системний менеджмент для сталого розвитку: моделі та проблеми. ICC-Ukraine. (08.01.2021). http://iccua.org/sistemnij-menedzhment-dlya-stalogo-rozvitku-modeli-ta-problemi/# (дата звернення 03.04.2021).
Кириченко М.О. Проблеми сталого розвитку інформаційного суспільства в умовах глобалізації. Актуальні проблеми філософії та соціології: 2017. № 18. С. 55 – 58. http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/11564
Кузнецов, П. Коротко о главном. Афоризмы Френка Ллойда Райта. Berlogos. (23.11. 2016). http://www.berlogos.ru/article/korotko-o-glavnom-aforizmy-frenka-llojda-rajta/ (дата звернення 03.04.2021).
Кутишенко, О. Дослідження: як олігархи впливають на економіку України. (27 березня 2017). LB.ua. https://lb.ua/economics/2017/03/27/362142_doslidzhennya_yak_oligarhi_vplivayut.html
Лебедєв І. В. Забезпечення сталого розвитку на засадах корпоративної соціальної відповідальності. Актуальні проблеми економіки. 2013. № 1. С. 106 – 116. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2013_1_14
Людство вже вичерпало запас ресурсів Землі на 2019 рік. https://p.dw.com/p/3MsFE (дата звернення 03.04.2021).
Міщенко В. Соціальна відповідальність як складник правової моделі сталого розвитку України. Знання європейського права, 2021. № 4. С. 67 – 70. https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.130
Надолішній П. І. Управління сталим розвитком на засадах демократичного врядування: світоглядний і політико-правовий аспекти. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2011. № 8. С. 142 – 171. http://nbuv.gov.ua/UJRN/tppd_2011_8_12
ООН називає зміну клімату найбільшою загрозою для природи й людства у 21 столітті. (н. д.). https://wwf.ua/our_work/climate_change/climate/why_climate_is_changing/ (дата звернення 03.04.2021).
Паризька угода. 2016. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text (дата звернення 03.04.2021).
Площадью с Францию: сколько тропического леса потеряла планета (11 марта 2021). Вокруг света. Главная. Экология. https://vokrugsveta.ua/ecology/ploshhadyu-s-frantsiyu-skolko-tropicheskogo-lesa-poteryala-planeta-11-03-2021 (дата звернення 03.04.2021).
Резолюція «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». (н. д.). http://greenworld.in.ua/index.php?id=1549045379
Рябченко В. Світоглядна компетентність як визначальний чинник успішної імплементації парадигми лідерства в управління вищою освітою. В Розвиток інституційного потенціалу університетів у контексті глобального лідерства: колективна монографія. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2017. С. 31 – 65.
Супрун Н. А. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в контексті вимог євро інтеграційного процесу. Економіка і прогнозування. 2016. № 4. С. 118 –131. http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2016_4_10
Цанько О. Принципи сталого розвитку і проблеми формування державної інвестиційної політики. Ефективність державного управління, 2017. № 4. С. 189 –196. http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2017_4_22
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
