БЕЗУМОВНИЙ БАЗОВИЙ ДОХІД ЯК ФАКТОР НІВЕЛЯЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ INDUSTRY 4.0
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.76-87Ключові слова:
безумовний базовий дохід, соціальна справедливість, соціальні ризики, модернізаційні проекти, постіндустріальне суспільство, Industry 4.0Анотація
У статті розкрито вплив технологій четвертої індустріальної революції (роботизації, автоматизації, діджиталізації виробництва) на процеси соціального й матеріального розшарування в умовах постіндустріального суспільства, поляризацію у доходах між різними верствами населення у залежності від доступності для них інноваційних технологій, загрозу зростання масового безробіття як в країнах центру світ-системи, так і в країнах її периферії. Доведено ефективність використання механізмів безумовного базового доходу як чинника упередження і подолання технологічного безробіття, вирішення проблеми працюючих бідних, сповільнення прискореної поляризації у доходах між різними соціальними верствами, активізації купівельної спроможності громадян, подолання кризи пенсійних систем більшості країн світу, скорочення бюрократичного апарату в системі соціального захисту та ін.
Особлива увага у дослідженні сконцентрована на аналізі практик впровадження безумовного базового доходу в таких країнах, як США, Норвегія, ОАЕ, де безумовний базовий дохід формувався з ренти за використання природних ресурсів. З’ясовано, що впровадження в цих країнах безумовного базового доходу стало ефективним механізмом справедливого перерозподілу матеріальних багатств і способом досягнення принципів соціальної справедливості. Поряд з цим у країнах, які розвиваються (Індія, Уганда, Намібія), введення механізмів безумовного базового доходу призвело до зростання рівня фінансової стабільності і фінансової безпеки серед його отримувачів та зумовило покращення якості боргових зобов’язань серед бідних верств населення.
Встановлено, що введення механізмів безумовного базового доходу містить і ряд серйозних соціальних ризиків: зростання соціальної апатії, загальне зниження трудової активності, знецінення праці людини як такої. Водночас аргументовано, що введення безумовного базового доходу розвинутими країнами і обмеженість ресурсів на такі практики в країнах, які розвиваються, може ще більше поглибити вже існуючі диспропорції у їх соціально-економічному розвитку та зумовити стихійне зростання міграційних потоків з менш розвинутих країн у країни центру світ-системи.
На основі аналізу диспропорцій у соціальному розвитку сучасної української держави з’ясовано, що в Україні вже склалися умови для впровадження механізмів безумовного базового доходу: значна кількість пенсіонерів і людей з обмеженими можливостями, порівняно з працюючими; реальна відсутність середнього класу і належність левової частки населення держави до категорії бідних; концентрація суспільного багатства в руках незначної кількості олігархічних сімей і, як наслідок, величезний запит в українському суспільстві на дотримання принципів соціальної справедливості.
Посилання
Гаєк Ф. Шлях до кріпацтва. 1945. 25 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cost.ua/content/uploads/sites/2/2019/12/hayek_road_ukr.pdf (Дата звернення 29.01.2021).
Drucker Peter F. The New Society of Organizations // Harvard Business Review. (September–October 1992). E-resource. Access mode: https://hbr.org/1992/09/the-new-society-of-organizations (Last accessed: 24.01.2021).
Coote A. There are fairer ways to spread rosperity than universal basic income / Anna Coote // New Economics Foundation. 2018. E-resource. Access mode: https://neweconomics.org/2018/02/better-fairer-ways-spreading-prosperity-ubi (Last accessed: 11.03.2021).
Kangas O. The basic income experiment 2017–2018 in Finland / Olli Kangas, Signe Jauhiainen, Miska Simanainen // Ministry of Social Affairs and Health. 2019. E-resource. Access mode: https://cutt.ly/VbYhn0u (Last accessed: 17.03.2021).
Другопольський О. В., Другопольська Т. І. Концепція безумовного базового доходу як альтернатива бісмарківській моделі держави добробуту: від теоретичних студій до експериментальних практик // Економіка: реалії часу. 2017. № 2 (30). С. 32–46.
Goldsmith Scott. The Alaska Permanent Fund Dividend: A Case Study in Implementation of a Basic Income Guarantee // 13th Basic Income Earth Network Congress, Sao Paolo, Brazil. July 2010. Р. 1–25. E-resource. Access mode: https://iseralaska.org/static/legacy_publication_links/bien_xiii_ak_pfd_lessons.pdf (Last accessed: 22.01.2021).
Standing G. Basic Income as Common Dividends: Piloting a Transformative Policy / Guy Standing. London: Progressive Economy Forum, 2019. 81 с. E-resource. Access mode: https://www.progressiveeconomyforum.com/wp-content/uploads/2019/05/PEF_Piloting_Basic_Income_Guy_Standing.pdf (Last accessed: 18.02.2021).
The 2016-2017 Economic Survey Report // The Ministry of Finance, Government of India. – 2018. – E-resource. Access mode: https://www.indiabudget.gov.in/budget2017-2018/survey.asp. (Last accessed: 20.01.2021).
Standing G. Basic Income A Transformative Policy for India / Sarath Davala, Renana Jhabvala, Guy Standing, Soumya Kapoor Mehta. London: Bloomsbury Academic, 2015. 248 p.
Many in Silicon Valley support Universal Basic Income. Now the California Democratic Party does, too. E-resource. Access mode: https://www.vox.com/2018/3/8/17081618/tech-solution-economic-inequality-universal-basic-income-part-democratic-party-platform-california (Last accessed: 27.03.2021).
Ковтун Н. М., Венцель Н. В. Новий середній клас як фактор нівеляції соціальної невизначеності в умовах модернізаційних викликів Industry 4.0. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2020. Випуск № 1 (87). С. 86–99. DOI.10.35433/Philosophical Sciences.1(87).2020.86-99.
Рівень безробіття в Україні. Архів (2018-2020 рок) // Міністерство фінансів України. 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/unemploy/ (Дата звернення: 06.05.2021).
Інформація щодо чисельності отримувачів пенсій через банки та виплатні об’єкти поштового зв’язку. Архів (2018-2020 роки) // Пенсійний фонд України. 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/ebTYoCa (Дата звернення: 12.05.2021).
Інформація про надані субсидії // Державна служба статистики України. 2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/express/expr2019/11/158.pdf (Дата звернення: 20.04.2021).
Інформація про надані субсидії // Міністерство соціальної політики України. 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.msp.gov.ua/news/18429.html (Дата звернення 14.05.2021).
Ставицький А. В. Застосування концепції безумовного доходу в економіці України // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Економіка. 2016. 1(178). С. 29–34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).