ТЮРКСЬКА СОЦІАЛЬНІСТЬ: ВІД КАГАНАТІВ ДО ПАРАДИГМИ КОНСОЛІДАЦІЇ ДЕРЖАВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.57-66

Ключові слова:

тюркський світ, тюркська соціальність, трансформація сучасного суспільства, символічне виробництво та обмін, концепт консолідації тюркських держав, тюркське суспільство і пандемія

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномена соціальності в тюркському світі. Основна складність в цілісному осмисленні матеріалу з даної проблематики полягає в тому, що в українському філософському дискурcі великий комплекс ідей не використовується для аналізу тюркської соціальності, що на наш погляд є важливим. Ми пропонуємо розглядати обрані нами для аналізу джерела з точки зору двох підходів аналітики соціального буття, взявши за основу методологію Ж.-Л. Нансі, який зазначав, що соціальне буття слід розглядати як взаємодію різних асоціацій і як пізнання онтології таких спільнот.

Особливістю дослідження ґенези філософського та соціально-гуманітарного осмислення феномена тюркської соціальності є виявлення та розвиток уявлень про еволюцію тюркського світу як "буття-разом", спів-буття відмінності та множинності. Така онтологія є не стільки "онтологією суспільства" в сенсі "регіональної онтології", скільки онтологією "соціальності".

Виходячи з цього, предмет нашого дослідження «тюркська соціальність» виступає своєрідною специфічною об'єднуючою філософією та ідеологією різних тюркських народів, які створили самостійні державно-політичні структури і певною мірою залишаються самостійними незалежними світовими акторами.

За допомогою методології соціального конструктивізму здійснено аналіз сформованих традицій тюркського соціокультурного простору, які стали екзистенціальною передумовою соціальності у формуванні нових зразків діяльності, котрі набудуть згодом статус традиційних. Удосконалено уявлення про структуру тюркського соціального буття, факторами якого є формування державності, розвиток урбанізаційних процесів, формування відповідної духовної релігійної ідеології тенгріанства та ісламу. Набуло подальшого розвитку з’ясування світоглядних засад (прагнення до гармонії, спів-буття разом, духовне самозаглиблення, традиційна, релігійна культура, патерналізм), які виступають важливим чинником об’єднувальної філософії та ідеології тюркської соціальності в сучасних умовах глобальних викликів.

Посилання

Bilokopytova N. The phenomenon of sociality in the Turkic world: socio-philosophical analysis. Author's abstract… Ph.D. 09.00.03, Zhytomyr, 2021. 18 p. URL: http://eprints.zu.edu.ua/32534/1/avt-Bilokopytova.pdf (Accessed: 15.05.21) (in Ukrainian)

Dobrov, E. and Sysoyev, T. (2020). 15 obrazov mira posle koronavirus. Expert, №15 (1159), Retrieved from http://www.sib-science.info/ru/news/15-obrazov-mira-posle-koronav-06042020 (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Ergan, Nevin Güngör (2018). Türkiye’nin toplumsal yapisi, (Social structure of Turkey) Kızılay‐Ankara, Siyasal Kitabevi (in Turkish)

Gimbatova, M.B (2012). Traditsiy gostepriimstva I kunatcestva u turkoyazychnyh narodov Dagestana Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/traditsii-gostepriimstva-i-kunachestva-u-tyurkoyazychnyh-narodov-dagestana-xix-nach-xx-v (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Gumilev, L. N. (1967). Drevniye turki. Akademiya nauk USSR, Institut narodov Aziyi. Moscow: Nauka, 504 p. Retrieved from http://gumilevica.kulichki.net/OT/index.html (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Gumilev, L. N. (2016). Etnoenez I biosfera zemli / Pod red. Goncharovoy, Leningrad.: Izd. Airi Press (in Russian)

Inanch, Gulnara (2015). Temu turkskogo edinstva podnimayut v osnovnom loyalist Kemalya Retrieved from https://www.turkishnews.com/ru/content/2015/09/29 (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Klyashtorny, S. G. (2010). Runic Inscriptions of Uyghur Khaganate and History of Eurasian Steppes. Saint-Petersburg: Izdatelstvo "Petersburgskoye vostokovedeniye".

Kradin, N. N. (2003). Nomadic Empires: Origins, Rise, Decline. In: Grinin, L. E., Bondarenko, D. M., and Barfield, T. (eds.), Nomadic Pathways in Social Evolution. Moscow: Center of Civilizational Studies.

Kovtunovich, G. O. (2000). Istoriya Vostoka, tom.3. Vostok na rubezhe srednevekovya I novogo vremeni XVI—XVIII vv, Moskva: Izdatelskaya firma "Vostochnaya literature" 696: 84 Retrieved from https://book.ivran.ru/f/istoriya-vostoka-tom-3-vostok-na-rubezhe-srednevekovya-i-novogo-vremeni-2000.pdf (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Koloskov, F. (2019). Kakim tselyam sluzhit TURKSOY. Retrieved from https://www.ritmeurasia.org/news--2019-10-22--kakim-celjam-sluzhit-tjurksoj-45536 (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Khazanov, A. M. (1984). Nomads and the Outside World. Cambridge: Cambridge University Press.

Markov, G. E. (1976). Kochevniki Aziyi. Struktura khozyaistva I obschestvennoi organizatsiyi. Мoscow: Izdatelstvo Moskovskogo universiteta (in Russian)

Morgan, L. G. (2019). Drevneye obschestvo ili issledovaniye liniy chelovecheskogo progressa ot dikosti cherez varvarstvo k tsivilizatsiyi, Izdatelstvo URSS (in Russian)

Nancy, J.-L. (2000). "Being Singular Plural", Stanford University Press. 207.

Pletneva, S. A. (2018). Kochevniki russkih stepey IV-XIII veka. Мoscow: Lomonosov (in Russian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-03

Номер

Розділ

Philosophy of Culture