ТЮРКСЬКА СОЦІАЛЬНІСТЬ: ВІД КАГАНАТІВ ДО ПАРАДИГМИ КОНСОЛІДАЦІЇ ДЕРЖАВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.57-66

Ключові слова:

тюркський світ, тюркська соціальність, трансформація сучасного суспільства, символічне виробництво та обмін, концепт консолідації тюркських держав, тюркське суспільство і пандемія

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномена соціальності в тюркському світі. Основна складність в цілісному осмисленні матеріалу з даної проблематики полягає в тому, що в українському філософському дискурcі великий комплекс ідей не використовується для аналізу тюркської соціальності, що на наш погляд є важливим. Ми пропонуємо розглядати обрані нами для аналізу джерела з точки зору двох підходів аналітики соціального буття, взявши за основу методологію Ж.-Л. Нансі, який зазначав, що соціальне буття слід розглядати як взаємодію різних асоціацій і як пізнання онтології таких спільнот.

Особливістю дослідження ґенези філософського та соціально-гуманітарного осмислення феномена тюркської соціальності є виявлення та розвиток уявлень про еволюцію тюркського світу як "буття-разом", спів-буття відмінності та множинності. Така онтологія є не стільки "онтологією суспільства" в сенсі "регіональної онтології", скільки онтологією "соціальності".

Виходячи з цього, предмет нашого дослідження «тюркська соціальність» виступає своєрідною специфічною об'єднуючою філософією та ідеологією різних тюркських народів, які створили самостійні державно-політичні структури і певною мірою залишаються самостійними незалежними світовими акторами.

За допомогою методології соціального конструктивізму здійснено аналіз сформованих традицій тюркського соціокультурного простору, які стали екзистенціальною передумовою соціальності у формуванні нових зразків діяльності, котрі набудуть згодом статус традиційних. Удосконалено уявлення про структуру тюркського соціального буття, факторами якого є формування державності, розвиток урбанізаційних процесів, формування відповідної духовної релігійної ідеології тенгріанства та ісламу. Набуло подальшого розвитку з’ясування світоглядних засад (прагнення до гармонії, спів-буття разом, духовне самозаглиблення, традиційна, релігійна культура, патерналізм), які виступають важливим чинником об’єднувальної філософії та ідеології тюркської соціальності в сучасних умовах глобальних викликів.

Посилання

Bilokopytova N. The phenomenon of sociality in the Turkic world: socio-philosophical analysis. Author's abstract… Ph.D. 09.00.03, Zhytomyr, 2021. 18 p. URL: http://eprints.zu.edu.ua/32534/1/avt-Bilokopytova.pdf (Accessed: 15.05.21) (in Ukrainian)

Dobrov, E. and Sysoyev, T. (2020). 15 obrazov mira posle koronavirus. Expert, №15 (1159), Retrieved from http://www.sib-science.info/ru/news/15-obrazov-mira-posle-koronav-06042020 (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Ergan, Nevin Güngör (2018). Türkiye’nin toplumsal yapisi, (Social structure of Turkey) Kızılay‐Ankara, Siyasal Kitabevi (in Turkish)

Gimbatova, M.B (2012). Traditsiy gostepriimstva I kunatcestva u turkoyazychnyh narodov Dagestana Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/traditsii-gostepriimstva-i-kunachestva-u-tyurkoyazychnyh-narodov-dagestana-xix-nach-xx-v (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Gumilev, L. N. (1967). Drevniye turki. Akademiya nauk USSR, Institut narodov Aziyi. Moscow: Nauka, 504 p. Retrieved from http://gumilevica.kulichki.net/OT/index.html (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Gumilev, L. N. (2016). Etnoenez I biosfera zemli / Pod red. Goncharovoy, Leningrad.: Izd. Airi Press (in Russian)

Inanch, Gulnara (2015). Temu turkskogo edinstva podnimayut v osnovnom loyalist Kemalya Retrieved from https://www.turkishnews.com/ru/content/2015/09/29 (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Klyashtorny, S. G. (2010). Runic Inscriptions of Uyghur Khaganate and History of Eurasian Steppes. Saint-Petersburg: Izdatelstvo "Petersburgskoye vostokovedeniye".

Kradin, N. N. (2003). Nomadic Empires: Origins, Rise, Decline. In: Grinin, L. E., Bondarenko, D. M., and Barfield, T. (eds.), Nomadic Pathways in Social Evolution. Moscow: Center of Civilizational Studies.

Kovtunovich, G. O. (2000). Istoriya Vostoka, tom.3. Vostok na rubezhe srednevekovya I novogo vremeni XVI—XVIII vv, Moskva: Izdatelskaya firma "Vostochnaya literature" 696: 84 Retrieved from https://book.ivran.ru/f/istoriya-vostoka-tom-3-vostok-na-rubezhe-srednevekovya-i-novogo-vremeni-2000.pdf (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Koloskov, F. (2019). Kakim tselyam sluzhit TURKSOY. Retrieved from https://www.ritmeurasia.org/news--2019-10-22--kakim-celjam-sluzhit-tjurksoj-45536 (Accessed: 15.05.2021) (in Russian)

Khazanov, A. M. (1984). Nomads and the Outside World. Cambridge: Cambridge University Press.

Markov, G. E. (1976). Kochevniki Aziyi. Struktura khozyaistva I obschestvennoi organizatsiyi. Мoscow: Izdatelstvo Moskovskogo universiteta (in Russian)

Morgan, L. G. (2019). Drevneye obschestvo ili issledovaniye liniy chelovecheskogo progressa ot dikosti cherez varvarstvo k tsivilizatsiyi, Izdatelstvo URSS (in Russian)

Nancy, J.-L. (2000). "Being Singular Plural", Stanford University Press. 207.

Pletneva, S. A. (2018). Kochevniki russkih stepey IV-XIII veka. Мoscow: Lomonosov (in Russian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-03

Номер

№ 1(89) (2021)

Розділ

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).