РОЛЬ РОЗСУДКУ В ЕСТЕТИЧНОМУ СУДЖЕННІ У КОНТЕКСТІ КЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ

Автор(и)

  • О. Павлова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.23-34

Ключові слова:

естетична здібність, естетичний досвід, розсудок і автономність мистецтва, почуття задоволення та незадоволення, уява, афекти, символічне виробництво та обмін

Анотація

Здійснено аналіз ролі розсудкової діяльності в структурі естетичного судження, що концептуалізована на засадах класичної естетики, зокрема аналітики прекрасного. Кантівське трансцендентальне припущення про апріорну значимість естетичного судження передбачає стан гри як динамічної рівноваги розсудку та уяви (як посередника сфери законодавства розуму). Звернуто увагу на те, що дана міра автономізації почуттів задоволення та незадоволення, яке забезпечує єдність вищих продуктивних здібностей людини та ґрунтується на аналогії з естетичною здібністю судження, корелюється з модерною формою організації естетичної сфери.

Трансформація останньої передбачає здійснення декількох етапів. Вихідна тотальність гри, що містить недиференційовані єдності чуттєвого та раціонального в ритуалі трансформується у видовище. Останнє передбачає протиставлення рухомого, "перевдягненого" (Г. Гадамер) тіла актора та нерухомого ока глядача. Новоєвропейський театр в логіці "парадокса актора" передбачає інтенсифікацію переживання глядача, а також перетворення обличчя актора на зображальний засіб, що вимагає значно більшої міри контролю розсудку над тілом. Кантівська вимога прекрасної форми як умови естетичного задоволення передбачає статичність суб’єкта споглядання та художньої композиції образотворчого мистецтва. Класична естетика, що включала два базових поняття - мімезис та вираження – ґрунтувалася на засадах єдності культури присутності та культури значення в практиці створення образу. Естетика доби Просвітництва на засадах автономії мистецтва виражала занепокоєність перспективою гонитви за задоволеннями та "розпутністю мислення" (Д. Дідро). Тоді як сучасні культурні індустрії демонструють потенціал продукування афектів такої надмірної інтенсивності, що динамічна гра розсудку та уяви (що забезпечує дієвість рефлективної здібності судження), ані заснована на цій грі єдність вищих продуктивних здібностей людини не можуть здійснитися.

Посилання

Кант И. Критика способности суждения. Собрание сочинений в 8 т. Т. 5. Москва: Чоро, 1994. С. 6-331.

Guyer P. Aesthetic Autonomy Is Not the Autonomy of Art. Beyond Autonomy in Eighteenth-Century Britishand German Aesthetics. New York, London: Routledge, 2021. Р. 135-161.

Гадамер Г. Философские основания ХХ века / пер. с нем. В. Бибихина. Актуальность прекрасного. Москва: Искусство, 1991. С. 16 - 26.

Holst J. The dynamics of play – back to the basics of playing. International Journal of Play. 2017. № 6(1). Р. 85-95.

Гумбрехт Г. Производство присутствия: чего не может передать значение/ пер. с анг. С. Зненкина. Москва: Новое литературное обозрение, 2006. 184 с.

Гадамер Г. Істина і метод / пер. з нім. О. Мокровольського. Київ: Юніверсус, 2000. 464 с.

Бурдьє П. Поле литературы /пер. с фр. М. Гронаса. Новое литературное обозрение. 2000. № 45. С. 22-87. Режим доступа: http://bourdieu.name/content/burde-pole-literatury (дата обращения: 1.05.2021).

Арістотель. Поетика / пер. з старогр. Б. Тен. Київ: Мистецтво, 1967. 139 с.

Флоренский П. Обратная перспектива. Режим доступа: https://ekniga.org/religiya-ezoterika/155146-obratnaya-perspektiva.html (дата обращения: 1.05.2021).

Дидро Д. Парадокс об актере. Режим доступа: https://fil.wikireading.ru/60508 (дата обращения: 1.05.2021).

Bird-Pollan S., Marchenkov V. Introduction. Hegel’s Political Aesthetics Art in Modern Society. Ed. and with an Introduction by Stefan Bird-Pollan London New York Bloomsbury, 2020. P. 1-11.

Сеннет Р. Падение публичного человека / пер. с англ. О. Исаева и др. Москва: Логос, 2002. ¬ 424 с.

Зиммель Г. Большие города и духовная жизнь / пер. с нем. Логос. 2002. № 3 (34). С. 1-12. Режим доступу: http://www.ruthenia.ru/logos/number/34/02.pdf (дата обращения: 1.05.2021).

Хайдеггер М. Время картины мира / пер. с нем. В. Бибихина. 16 травня 2021. Режим доступу: http://www.bibikhin.ru/vremya_kartiny_mira (дата обращения: 16.05.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-03

Номер

Розділ

ЕСТЕТИКА