ПРИНЦИП АТМОСФЕРИ В УРБАНІСТИЧНІЙ ЕСТЕТИЦІ МЕТАМОДЕРНА
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.5-22Ключові слова:
метамодерн, естетичний досвід, естетичні цінності, лофт, дизайн, урбаністика, міський простір і концепція , принцип атмосфери, символічне виробництво та обмінАнотація
У статті досліджуються формування урбаністичної естетики метамодерна. Поняття метамодерн використовується для позначення змін в світогляді і формах культури початку 21 століття. Указується чіткий зв'язок постмодерну, мультикультуралізму та міської культури кінця 20 століття, а також наголошується, що іронічність і колажність як принципи постмодерну створили розуміння багатошаровості реальності. Розвиток цих феноменів сформував нове ставлення до міського простору. Місто є і матеріальним об’єктом, і символічним проєктом. На основі цього ми розглядаємо архітектуру і міський простір як візуалізацію парадигми мета модерну. Ключовим поняттям дослідження є поняття "атмосфера", запропоноване в рамках Нової Естетики Гернота Бьоме. Вона активно використовується прихильниками мета модернізму. Методологічна основа дослідження – семіотичний аналіз візуального об'єкта, застосований в рамках теорії виробництва простору Лефебра і Бурдьє.
Предмет аналізу статті - архітектурний комплекс Левент Лофт (Стамбул, Туреччина). Мета статті – семіотичний аналіз архітектурного комплексу Левент Лофт для демонстрації переходу від постмодерністської парадигми до метамодерну. Предметом цієї статті є аналіз застосування дизайну лофт-стилю для створення міського простору. Архітектурно-конструкторське рішення комплексу Левент Лофт було створене у межах нової концепції міського простору. Еволюція лофт-стилю в рамках одного проекту відображає перехід до нової структури сприйняття сучасниками.
У Левент Лофт об'єкти та параметри спостерігача об'єднуються в інтегральну систему підготовленого простору, атмосфери. Принцип множинної реальності зберігається тут як один з параметрів спостереження. Проект також допускає присутність особистої моделі реальності, яка не передбачає історичної укоріненості. Реалізація цього проєкту продемонструвала зміни естетичних уподобань для міського перепланування. Це сприймалося як перехід до нового сприйняття світу. Проєкт відобразив нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста. Дизайн цього архітектурного об'єкта представлений як візуальна риторика, що створює міську антропологію епохи метамодерну. Як результат, ми приходимо до висновку, що лофт став інструментом для створення нового семіотичного поля метамодерна: комплекс Левент Лофт демонструє систему "налаштованого простору", атмосфери, де зберігається принцип множинної реальності, без історичної вкоріненості. Указується, що проект зафіксував нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста.
Посилання
Артеменко А. П., Артеменко Я. И. Гуманизация, или технологии "мягкой власти" в городском пространстве: семиотика лофта. Вестник Санкт-Петербургского университета. Социология. 2018. Т. 11. Вып. 3. С. 319-331. [Электронный ресурс]. Режим доступа: https:// doi.org/10.21638/spbu12.2018.304 (дата обращения 15.01.2021) .
Асташова Н.Д. "Культура кризиса" и современный город. Вестник Томского государственного университета. 2020. № 453. С. 47–53.
Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию. Москва: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.
Бёме Г. "Атмосфера" как фундаментальное понятие новой эстетики. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://metamodernizm.ru/atmosphere-and-a-new-aesthetics/ (дата обращения 15.01.2021)
Ван ден Аккер Р. Интервью в Москве. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://metamodernizm.ru/robin-van-den-akker-interview-in-moscow/ (дата обращения 15.01.2021)
Вермюлен Т., ван ден Аккер Р. Заметки о метамодернизме. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://metamodernizm.ru/notes-onmetamodernism/ (дата обращения 15.01.2021)
Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодерна. Москва: Сторойиздат, 1985. 136 с.
Зукин Ш. Культуры городов. Москва: Новое литературное обозрение, 2015. 419 c.
Латур Б. Пересобирая социальное. Введение в акторно-сетевую теорию. Москва: ИД ГУ ВШЭ, 2014. 384 c.
Лефевр Α. Производство пространства. Москва: Streike Press, 2015. 432 с.
Ло Дж. Объекты и пространства. Социология вещей: сб. ст. Москва: Территория будущего, 2006. С. 223–244.
Лэндри Ч. Креативный город. Москва: Издательский дом "Классика – ХХІ", 2006. 399 с.
Серто М. де. Изобретение повседневности. СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. 330 с.
Харман Г. Четвероякий объект: Метафизика вещей после Хайдеггера / пер. с англ. А. Морозов и О. Мышкин. Пермь: Гиле Пресс, 2015. 152 с.
Шумахер П. Параметризм - новый глобальный стиль для архитектуры и городского дизайна [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://www.patrikschumacher.com/Texts/Parametricism_Russian%20text.html (дата обращения 15.01.2021)
Цумтор П. Размышляя об архитектуре. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ec-a.ru/index.php?mn=razdel&mns=wzp6g59pplxu7_ru (дата обращения 15.01.2021)
Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. СПб.: ТОО ТК "Петрополис", 1998. 432 с.
Яковлева Л. Атмосфера архитектурно-городских пространств в эстетике Гернота Бёме. TERRA AESTHETICAE: THEORIA, 1 (3), 2019. P. 43-66.
Artemenko A., Artemenko Ya. Mental Image of the City. Humanities Bulletin. 2018. Vol. 1 (1). P. 82–90.
Harvey D. The Right to the City. Divided Cities: The Oxford Amnesty Lectures, Richard Scholar (ed.) Oxford: Oxford University Press, 2003. Р. 83–103.
Kuban D. Istanbul an urban history: Bizantin, Constantinopolis, Istanbul. Istanbul: İsbank, 2010. 592 p.
Murat Gül. Architecture and the Turkish City: An Urban History of Istanbul since the Ottomans. Bloomsbury Publishing, 2017. 336 p.
Tabanhoglu Partnership [Электронный ресурс]. Режим доступа: (http://www.tabanlioglu.com/project/levent-loft/) (дата обращения 15.01.2021)
Sennett R. Flesh and Stone: The Body and the City in Western Civilization. New York: W.W. Norton, 1994.
Zukin S. Naked City: The Death and Life of Aethentic Urban Places. Oxford, Oxford University Press, 2010. 294 р.
Zukin S. Loft Living: Culture and Capital in Urban Change. Baltimore, MD: Johns Hopkins, 1982.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
