ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ФАКТОР КОНФЛІКТОГЕННОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ РАКУРС

Автор(и)

  • М. П. Препотенська Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського", м. Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-5601-7472

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(88).2020.113-122

Ключові слова:

толерантність, межі толерантності, конфліктогенність, внутрішній діалог, зовнішній діалог, медіа-простір, еристика

Анотація

Статтю присвячено дослідженню феномену толерантності у дискурсивних практиках внутрішнього і зовнішнього діалогу та в сучасному медіа-просторі. Виявлено такі межі толерантності, за якими вона здатна перетворюватися у свою протилежність: витіснення внутрішнього конфлікту та псевдо-толерантність у маніпулятивному впливі. Встановлено, що однією з меж толерантності виступає також конформізм, який тільки "приміряє одяг" толерантності, а в дійсності є її симулякром і виявляє безпринципність тих співрозмовників, які ігнорують прояви зла та неправди з боку опонента заради самозбереження. Продемонстровано, як в сучасній медіа- комунікації нарощується конфліктогенність шляхом інноваційних ІКТ, які, розпалюючи риторику ворожнечі, розгортають перманентні батли мережевих ботів і тролів. Зазначено, що даний процес потребує інформаційної альтернативи: морального цензурування та творення духовно збагачених інформаційних ресурсів. Стверджується, що віртуальна комунікація, як і живе спілкування, потребує високого рівня емоційного інтелекту співрозмовників, коректного ставлення до опонентів та поміркованого мислемовлення. Виявлено, що надмірна толерантність у соціальних макровимірах в наш час антропологічної кризи, глобалізації, інформатизації та віртуалізації життя перетворюється у свою протилежність, призводячи до асоціальних явищ за умови потурання девіантній поведінці певних верств населення. З'ясовано, що захищені окремими законами про толерантність відносно себе з боку держави, деякі представники соціальних меншин періодично виявляють асоціальні наміри та ігнорують правовий порядок держав. Вочевидь політика толерантного мультикультуралізму переживає кризу в наш час і потребує всебічної кореляції заради істинної толерантності в суспільстві. Враховуючи те, що загалом сучасне людство і, зокрема, учнівська молодь занурені у конфліктогенний простір віртуальної комунікації, нагальним завданням сьогодення постає необхідність інноваційної освіти у сфері еристики. Широке включення еристики в освітні програми надасть реальні перспективи виховання навичок критичного мислення і толерантності учасників освітнього процесу та всебічних соціальних практик сьогодення.Статтю присвячено дослідженню феномену толерантності у дискурсивнихпрактиках внутрішнього і зовнішнього діалогу та в сучасному медіа-просторі. Виявленотакі межі толерантності, за якими вона здатна перетворюватися у своюпротилежність: витіснення внутрішнього конфлікту та псевдо-толерантність уманіпулятивному впливі. Встановлено, що однією з меж толерантності виступає такожконформізм, який тільки "приміряє одяг" толерантності, а в дійсності є її симулякром івиявляє безпринципність тих співрозмовників, які ігнорують прояви зла та неправди збоку опонента заради самозбереження. Продемонстровано, як в сучасній медіа-комунікації нарощується конфліктогенність шляхом інноваційних ІКТ, які, розпалюючириторику ворожнечі, розгортають перманентні батли мережевих ботів і тролів.Зазначено, що даний процес потребує інформаційної альтернативи: моральногоцензурування та творення духовно збагачених інформаційних ресурсів. Стверджується,що віртуальна комунікація, як і живе спілкування, потребує високого рівня емоційногоінтелекту співрозмовників, коректного ставлення до опонентів та поміркованогомислемовлення. Виявлено, що надмірна толерантність у соціальних макровимірах в нашчас антропологічної кризи, глобалізації, інформатизації та віртуалізації життяперетворюється у свою протилежність, призводячи до асоціальних явищ за умовипотурання девіантній поведінці певних верств населення. З'ясовано, що захищеніокремими законами про толерантність відносно себе з боку держави, деякі представникисоціальних меншин періодично виявляють асоціальні наміри та ігнорують правовийпорядок держав. Вочевидь політика толерантного мультикультуралізму переживаєкризу в наш час і потребує всебічної кореляції заради істинної толерантності всуспільстві. Враховуючи те, що загалом сучасне людство і, зокрема, учнівська молодьзанурені у конфліктогенний простір віртуальної комунікації, нагальним завданнямсьогодення постає необхідність інноваційної освіти у сфері еристики. Широке включенняеристики в освітні програми надасть реальні перспективи виховання навичок критичногомислення і толерантності учасників освітнього процесу та всебічних соціальних практиксьогодення.

Біографія автора

М. П. Препотенська, Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського", м. Київ, Україна

Доктор філософських наук, професор кафедри філософії

Посилання

Лекторский В. А. О толерантности, плюрализме и критицизме // Философия, наука, цивилизация. М.: Канон-Плюс, 1999. С. 284–299.

Habermas J. The structural transformation of the public sphere // Aninquiry into a category of bourgeois society. Cambridge: The MIT Press, 1989. 326 р.

Lacome D. The Limits of Tolerance. Enlightenment Values and Religious Fanaticism. Retrieved from: https://www.amazon.com/Limits- Tolerance-Enlightenment-Religious- Fanaticism-ebook/dp/B07L9GLT32 (last accessed: 05.08.2020).

Teaching Tolerance. Retrieved from: https://www.tolerance.org/about (last accessed: 04.08.2020).

Oberdiek H. Tolerance: Between Forbearance and Acceptance. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books?id =S1j8KXp20qwC&pg=PA9&redir_esc=y# v=onepage&q&f=false (last accessed: 04.08.2020).

Йоуменс Т. Практикум по психосинтезу : двенадцать классических упражнений. Психологическая рабочая тетрадь. Сан Хосе, 1989. 212 с.

Кучеренко В. Учение о человеке Г. И. Гурджиева в контексте духовных исканий современности. Автореф. дис. канд. филос. наук. Ростов-на-Дону: Рост. гос. ун-т, 2005. 16 с.

Сущность НЛП. [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://studopedia.su/8_18362_sushc hnost-nlp.html (дата обращения: 04.08.2020).

Frankl V. Der leidende Mensch. Anthropologische Grundlagen der Psychotherapie. München: Piper, 1990.

Фрейд З. Вытеснение. Психология бессознательного. М.: Фирма СТД, 2006. С. 79–110.

Бубер М. Я и Ты // Квинтэссенция: Философский альманах. М.: Политиздат, 1992. С. 355–366.

Флоренский П. У водоразделов мысли // Собр. Соч. в 2-х т. М.: Наука, 1990. С. 98–224.

Бахтин М. Автор и герой в эссеистической деятельности. М.: Искусство, 1979. 332 с.

Стивен Б. Карпман. Жизнь, свободная от игр. М.: Метанойя, 2016. 350 с.

Уолцер М. О терпимости. М.: Идея-Пресс, 2000. 159 с.

Феномен ресентименту в медіа просторі. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://politcom.org.ua/fenomenresentimentu- vmediaprostori? fbclid=IwAR35YHS32pk7 9uvXVTEzQNRaB_1lreNpXDG3fYEGXbr0qs9icGwyfpsNwM (дата звернення: 04.08.2020).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Social Philosophy