ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ФАКТОР КОНФЛІКТОГЕННОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ РАКУРС

Автор(и)

  • М. П. Препотенська Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського", м. Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-5601-7472

DOI:

https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(88).2020.113-122

Ключові слова:

толерантність, межі толерантності, конфліктогенність, внутрішній діалог, зовнішній діалог, медіа-простір, еристика

Анотація

Статтю присвячено дослідженню феномену толерантності у дискурсивних практиках внутрішнього і зовнішнього діалогу та в сучасному медіа-просторі. Виявлено такі межі толерантності, за якими вона здатна перетворюватися у свою протилежність: витіснення внутрішнього конфлікту та псевдо-толерантність у маніпулятивному впливі. Встановлено, що однією з меж толерантності виступає також конформізм, який тільки "приміряє одяг" толерантності, а в дійсності є її симулякром і виявляє безпринципність тих співрозмовників, які ігнорують прояви зла та неправди з боку опонента заради самозбереження. Продемонстровано, як в сучасній медіа- комунікації нарощується конфліктогенність шляхом інноваційних ІКТ, які, розпалюючи риторику ворожнечі, розгортають перманентні батли мережевих ботів і тролів. Зазначено, що даний процес потребує інформаційної альтернативи: морального цензурування та творення духовно збагачених інформаційних ресурсів. Стверджується, що віртуальна комунікація, як і живе спілкування, потребує високого рівня емоційного інтелекту співрозмовників, коректного ставлення до опонентів та поміркованого мислемовлення. Виявлено, що надмірна толерантність у соціальних макровимірах в наш час антропологічної кризи, глобалізації, інформатизації та віртуалізації життя перетворюється у свою протилежність, призводячи до асоціальних явищ за умови потурання девіантній поведінці певних верств населення. З'ясовано, що захищені окремими законами про толерантність відносно себе з боку держави, деякі представники соціальних меншин періодично виявляють асоціальні наміри та ігнорують правовий порядок держав. Вочевидь політика толерантного мультикультуралізму переживає кризу в наш час і потребує всебічної кореляції заради істинної толерантності в суспільстві. Враховуючи те, що загалом сучасне людство і, зокрема, учнівська молодь занурені у конфліктогенний простір віртуальної комунікації, нагальним завданням сьогодення постає необхідність інноваційної освіти у сфері еристики. Широке включення еристики в освітні програми надасть реальні перспективи виховання навичок критичного мислення і толерантності учасників освітнього процесу та всебічних соціальних практик сьогодення.Статтю присвячено дослідженню феномену толерантності у дискурсивнихпрактиках внутрішнього і зовнішнього діалогу та в сучасному медіа-просторі. Виявленотакі межі толерантності, за якими вона здатна перетворюватися у своюпротилежність: витіснення внутрішнього конфлікту та псевдо-толерантність уманіпулятивному впливі. Встановлено, що однією з меж толерантності виступає такожконформізм, який тільки "приміряє одяг" толерантності, а в дійсності є її симулякром івиявляє безпринципність тих співрозмовників, які ігнорують прояви зла та неправди збоку опонента заради самозбереження. Продемонстровано, як в сучасній медіа-комунікації нарощується конфліктогенність шляхом інноваційних ІКТ, які, розпалюючириторику ворожнечі, розгортають перманентні батли мережевих ботів і тролів.Зазначено, що даний процес потребує інформаційної альтернативи: моральногоцензурування та творення духовно збагачених інформаційних ресурсів. Стверджується,що віртуальна комунікація, як і живе спілкування, потребує високого рівня емоційногоінтелекту співрозмовників, коректного ставлення до опонентів та поміркованогомислемовлення. Виявлено, що надмірна толерантність у соціальних макровимірах в нашчас антропологічної кризи, глобалізації, інформатизації та віртуалізації життяперетворюється у свою протилежність, призводячи до асоціальних явищ за умовипотурання девіантній поведінці певних верств населення. З'ясовано, що захищеніокремими законами про толерантність відносно себе з боку держави, деякі представникисоціальних меншин періодично виявляють асоціальні наміри та ігнорують правовийпорядок держав. Вочевидь політика толерантного мультикультуралізму переживаєкризу в наш час і потребує всебічної кореляції заради істинної толерантності всуспільстві. Враховуючи те, що загалом сучасне людство і, зокрема, учнівська молодьзанурені у конфліктогенний простір віртуальної комунікації, нагальним завданнямсьогодення постає необхідність інноваційної освіти у сфері еристики. Широке включенняеристики в освітні програми надасть реальні перспективи виховання навичок критичногомислення і толерантності учасників освітнього процесу та всебічних соціальних практиксьогодення.

Посилання

Лекторский В. А. О толерантности, плюрализме и критицизме // Философия, наука, цивилизация. М.: Канон-Плюс, 1999. С. 284–299.

Habermas J. The structural transformation of the public sphere // Aninquiry into a category of bourgeois society. Cambridge: The MIT Press, 1989. 326 р.

Lacome D. The Limits of Tolerance. Enlightenment Values and Religious Fanaticism. Retrieved from: https://www.amazon.com/Limits- Tolerance-Enlightenment-Religious- Fanaticism-ebook/dp/B07L9GLT32 (last accessed: 05.08.2020).

Teaching Tolerance. Retrieved from: https://www.tolerance.org/about (last accessed: 04.08.2020).

Oberdiek H. Tolerance: Between Forbearance and Acceptance. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books?id =S1j8KXp20qwC&pg=PA9&redir_esc=y# v=onepage&q&f=false (last accessed: 04.08.2020).

Йоуменс Т. Практикум по психосинтезу : двенадцать классических упражнений. Психологическая рабочая тетрадь. Сан Хосе, 1989. 212 с.

Кучеренко В. Учение о человеке Г. И. Гурджиева в контексте духовных исканий современности. Автореф. дис. канд. филос. наук. Ростов-на-Дону: Рост. гос. ун-т, 2005. 16 с.

Сущность НЛП. [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://studopedia.su/8_18362_sushc hnost-nlp.html (дата обращения: 04.08.2020).

Frankl V. Der leidende Mensch. Anthropologische Grundlagen der Psychotherapie. München: Piper, 1990.

Фрейд З. Вытеснение. Психология бессознательного. М.: Фирма СТД, 2006. С. 79–110.

Бубер М. Я и Ты // Квинтэссенция: Философский альманах. М.: Политиздат, 1992. С. 355–366.

Флоренский П. У водоразделов мысли // Собр. Соч. в 2-х т. М.: Наука, 1990. С. 98–224.

Бахтин М. Автор и герой в эссеистической деятельности. М.: Искусство, 1979. 332 с.

Стивен Б. Карпман. Жизнь, свободная от игр. М.: Метанойя, 2016. 350 с.

Уолцер М. О терпимости. М.: Идея-Пресс, 2000. 159 с.

Феномен ресентименту в медіа просторі. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://politcom.org.ua/fenomenresentimentu- vmediaprostori? fbclid=IwAR35YHS32pk7 9uvXVTEzQNRaB_1lreNpXDG3fYEGXbr0qs9icGwyfpsNwM (дата звернення: 04.08.2020).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ