ТЕОРІЇ "МНОЖИННИХ СЕКУЛЯРИЗАЦІЙ" ЯК ВІДПОВІДЬ НА КРИЗУ КЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(88).2020.41-49Ключові слова:
секуляризація, модернізація, секуляризм, Західна Європа.Анотація
У статті проаналізовано передумови виникнення та специфіку кількох соціологічних теорій секуляризації, які можна класифікувати як теорії множинних секуляризацій. Спільна риса цих теорій полягає в тому, що не існувало єдиного сценарію секуляризації навіть у межах західного суспільства. Натомість кожна спільнота й держава переживала секуляризацію в свій спосіб, навіть попри те, що сценарій модернізації в деяких інших аспектах міг бути подібним. Теорії множинних секуляризацій дозволили пояснити специфіку американської динаміки релігійного життя, не відмовляючись від концепту "секуляризація" як такого, що було притаманно іншим соціологам релігії, які переключилися протягом останньої чверті ХХ століття на інші способи пояснення релігійності. Разом із тим, дослідження останніх років демонструють наявність секуляризаційних процесів також і в американському суспільстві, що робить теорії множинних секуляризацій ще більш перспективними. Одним з класичних авторів, які зробили внесок до постання теорії множинних секуляризацій, був британський дослідник Д. Мартін. Він пов'язував свою теорію секуляризації з теорію "множинних модернізацій" Ш. Айзенштадта, наголошуючи на тому, що модернізація як загальний тренд могла призводити до різних наслідків у релігійній сфері. В певних випадках (наприклад, у Франції) модернізація призводила до розриву суспільства з релігійною ідентифікацією, в інших (наприклад, у Польщі) – до поєднання національної та релігійної ідентичностей. У деяких випадках раціоналізація та секуляризація призводили не до занепаду релігійності, а навпаки – до переосмислення та нового поширення християнства. Проте так чи інакше представники теорії множинних секуляризацій приходять до думки, що секуляризація як один з вимірів модернізації, все ж мала місце в різних суспільствах, попри те, що сценарії цього процесу залежать від контексту, в якому він відбувається.Посилання
Eisenstadt S. Multiple Modernities // Daedalus. 1999. V. 129, № 1. Р. 1–29.
Casanova J. Rethinking Secularization: A Global Comparative Perspective // The Hedgehog Review. Spring & Summer. 2006. P. 7–22.
Pew Research Center. In U.S., Decline of Christianity Continues at Rapid Pace. 2019. 26 p.
Martin D. Notes for a general theory of secularization // European Journal of Sociology. 1969 V. 10, № 2. Р. 192-201.
Martin D. Secularisation, Pentecostalism and Violence: Receptions, Rediscoveries and Rebuttals in the Sociology of Religion. N.Y., Routledge. 2017. 194 p.
Martin D. The Future of Christianity: Reflections on Violence and Democracy, Religion and Secularization. Farnham, Burlington, Ashgate Publishing, Ltd. 2011. 230 p.
Martin D. What I Really Said about Secularisation // Dialog. 2007. V. 46, № 2. Р. 139–152.
Bruce S. Secularization: In Defence of an Unfashionable Theory. Oxford, Oxford University Press. 2011. 243 p.
Bruce S. Choice and Religion: A Critique of Rational Choice Theory. Oxford, Oxford University Press. 1999. 247 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ю. Ю. Медведєва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).