ЕСТЕТИКА КОРАНІЧНИХ ТЕКСТІВ КУЛЬТОВИХ СПОРУД ІСЛАМСЬКОГО СХОДУ В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ АРХІТЕКТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(99).2026.156-166Ключові слова:
Коран, іслам, мечеть, архітектура, філософія, естетика, каліграфія, хронотоп, символАнотація
У філософському сенсі архітектура створює модель світу, адекватну певним історичним умовам і соціальним запитам, в елементах якої вибудовується розлога галерея символічних образів і подій. Архітектура в історії цивілізації набула багатьох форм, смислових виражень і символічних персоніфікацій, що не дозволяє однозначно оцінити справжнє ставлення філософів до цього культурного феномена. Особливе місце у світі архітектури займають релігійні споруди, філософсько-історична рефлексія, над якими актуалізує таємничий, навіть сакральний простір суспільної свідомості. Стаття присвячена дослідженню естетики коранічних текстів як смислотворчих компонентів оздоблення культових архітектурних споруд ісламського Сходу. Для цього здійснюється філософська інтерпретація архітектури як трансіторичного культурного феномена, робиться спроба виявити функціональні та естетичні значення культової архітектури ісламського світу, а також розглядається естетика каліграфічного втілення коранічних текстів у релігійних будівлях на конкретних прикладах. Зокрема, висвітлюються такі аспекти, як хронотоп архітектурної споруди, що дозволяє людині переходити від давнини до реального світу і навіть у майбутнє; органічність ісламської культової будівлі та її мальовничо-регулярний характер, який забезпечує самобутність, неповторність і оригінальність архітектури ісламського світу; естетика коранічних текстів ісламської культової архітектури, що втілює вічні образи прекрасного, безмежного і вічного. Митець, який творить у просторі ісламської культової споруди, особливим чином осмислює свою працю в обов’язковому контексті співвідношення з божественним; суперечність утвердження покори й гріховної гордині синтезує ключову максиму ісламського мистецтва лише Аллах здатний творити й наповнювати життям усе, що Він забажає. Зазначено, що філософський аналіз естетики коранічних текстів культових споруд ісламського Сходу потребує уточнення їхньої колективної природи залежно від індивідуальних і соціальних смислових характеристик реальності.
Посилання
Benjamin, W. (2019). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. Anthologie Kulturpolitik. Р. 629–634. https://doi.org/10.1515/9783839437322-042 (in German).
Burckhardt, T. (1967). Sacred art in East and West. Perennial Books (in English).
Fahimifar, A. (2009). On the concept of the aesthetics of the islamic art. Research on Culture and Art. № 1 (2). Р. 73–82 (in English).
Ghasemzadeh, B., Fathebaghalli, A., Tarvirdinassab, A. (2013). Symbols and signs in islamic architecture. Revista Europeia de Estudos Artisticos. № 4 (3). Р. 62–78. URL: https://doi.org/10.37334/eras.v4i3.86 (last accessed: 12.12.2025) (in English).
Kostiuchkov, S., Garaschuk, D., Serhieiev, V., Volkova, K. (2024). Religious symbolism in rhetoric of right populist parties. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. № 44 (6). Article 5 (in English).
Loumer, S. H. (2014). Quranic themes and reflections in Islamic art and architecture. Trends in Life Sciences. № 3 (in English).
Malik, A., Aamir, N. (2021). Compositional aesthetics of sacred text the contribution of Pakistani artists to painterly calligraphy. Al-Qalam. № 25 (2). Р. 437–454 (in English).
Okhovat, H. (2012). Recognition of identity criteria of traditional housing in view of the Quran and the Infallibles (AS). Interdisciplinary Quranic Studies. Р. 67–86. URL: http://jiqs.ir/en/Article/36976 (last accessed: 12.12.2025) (in English).
Omer, S. (2002). Studies in the Islamic built environment. IIUM Press. URL: http://irep.iium.edu.my/id/eprint/42393 (last accessed: 12.12.2025) (in English).
Saeed, K. M. (2011). Islamic art and its spiritual message. International Journal of Humanities and Social Science. № 1 (2) (in English).
Slyusar, V., Kondratiuk, Yu., Vitiuk, I., Mosienko, O. (2025). Topics of historical memory in the PR activities of religious organizations in present-day Ukraine. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. № 45 (8). Р. 104–125 (in English).
Slyusar, V., Sokolovskyi, O., Slyusar, M. (2024). PR activity of Muslim organizations of Ukraine (on the example of the RAMU "Ummah"). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. № 44 (1). Р. 91–104 (in English).
The Quran. (n.d.). URL: https://quran.com/ (last accessed: 12.12.2025) (in Arabic).
Bilyk, A., Sikorska, V. (2020). Mystetstvo i kultura mista: naukovi dialohy. [Art and culture of the city: scientific dialogues]. Vydavnychyi dim "Helvetyka" (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).