ГОЛЯК У КАДРІ: RHETORIC STRIPPED BARE
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(99).2026.97-107Ключові слова:
цифрова риторика, візуальна риторика, афект, глітч, міфотворення, маргінальність, репрезентація, культурне вторгнення, Brassic, платформа, шумАнотація
У статті здійснено філософське осмислення серіалу "Brassic" як феномену візуальної та цифрової риторики нового типу – риторики, що не просто виходить за межі класичної репрезентаційної парадигми, а з ледь стримуваним глузуванням її підриває. Йдеться про культурну інтервенцію, яка не просить дозволу на участь у дискурсі – вона ламає двері в ефір, роблячи шум новою формою аргументації. Актуальність дослідження зумовлена не лише цифровою фрагментацією світу, а й "втомою" гуманітарного знання від власної благопристойності. Образ більше не репрезентує – він діє: афективно, миттєво, поза семіотичною етикеткою. "Brassic" постає не як черговий маргінальний серіал про "життя на узбіччі", а як візуальний вірус, що вражає рецепторну систему глядача – без попередження, без пояснень, без шансів на відсторонений аналіз. У фокусі – механіки риторики вторгнення: глітч, надмір, тіло без алібі, зображення без ритуалу пояснення. Усе це функціонує не як сюжет, а як стан – афективна конструкція, що підриває логіку впізнавання, кидаючи глядача в естетичний колапс. Камера тут не дивиться – вона тіпає; монтаж не формує цілісність, а скидає кадри з траєкторії, як уламки з розбитого сенсу. Персонажі… вони не "герої" й не "антигерої" – це елементи алгоритмічного розгортання культурного збою та нового міфотворення. Стаття поєднує різні підходи для аналізу того, як сучасна візуальна культура перетворює репрезентацію на подію, а медіапродукт – на риторичну зброю. У цьому сенсі серіал "Brassic" не ілюструє маргінальність – він створює її як новий естетичний режим, як міф платформи, як гучну, липку, трохи брудну, але вкрай ефективну форму філософського жесту. Об’єктом аналізу стає тіло – позажанрове, нефільтроване, вивернуте в камеру; а також сам кадр, що функціонує не як вікно, а як травма. Усе це разом – не просто контент, а епістемологічний скандал, що вимагає нової мови, нового риторичного опису: мови, здатної існувати на межі між філософією образу, теорією афекту, критичною медіааналітикою та добірним культурним тролінгом.
Посилання
Barletta, V. S., Caivano, D., Gigante, D., & Ragone, A. (2023). A rapid review of responsible AI frameworks: How to guide the development of ethical AI. Proceedings of the 27th InternationalConferenceonEvaluationandAssessmentinSoftwareEngineering (EASE), 358–367. https://doi.org/10.1145/3593434.3593478 (in English).
Barthes, R. (1981). Camera lucida: Reflections on photography (R. Howard, Trans.). Hilland Wang (in English).
Benjamin, W. (2008). The work of art in the age of mechanical reproduction (J. A. Underwood, Trans.). Penguin Books (in English).
Berry, D. M. (2014). Critical theory and the digital. Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781849664639 (in English).
Bolter, J. D., Grusin, R. (1999). Remediation: Understanding new media. MIT Press (in English).
Drucker, J. (2014). Graphesis: Visual forms of knowledge production. Harvard University Press (in English).
Elkins, J. (1999). The domain of images. Cornell University Press (in English).
Eyman, D. (2015). Digital rhetoric: Theory, method, practice. University of Michigan Press. https://doi.org/10.3998/dh.12220332.0001.001 (in English).
Foss, S. K. (2005). Theory of visual rhetoric. In K. L. Smith, S. Moriarty, G. Barbatsis, & K. Kenney (Eds.), Handbook of visual communication: Theory, methods, and media (pp. 141–152). Lawrence Erlbaum Associates. https://doi.org/10.1207/s15506878jcvss01_1 (in English).
Hansen, M. B. N. (2006). Bodies in code: Interfaces with digital media. Routledge (in English).
Hill, C. A., & Helmers, M. (Eds.). (2004). Defining visual rhetorics. Lawrence Erlbaum Associates. https://doi.org/10.4324/9781410609977 (in English).
Hughes, N. (2024). Non-ideal epistemic rationality. Philosophical Issues. 34 (1), 72–95. https://doi.org/10.1111/phis.12273 (in English).
Kress, G., van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design (2nd ed.). Routledge (in English).
Lindstrom, M. (2008). Buyology: Truth and lies about why we buy. Doubleday (in English).
Losh, E. (2014). The war on learning: Gaining ground in the digital university. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/9742.001.0001 (in English).
Manovich, L. (2001). The language of new media. MIT Press (in English).
Manovich, L. (2013). Software takes command. Bloomsbury Academic.
Manovich, L. (2017). Instagram and contemporary image. URL: http://manovich.net/index.php/projects/instagram-and-contemporary-image (in English).
Massumi, B. (2015). Politics of affect. Polity Press (in English).
Memarian, B., Doleck, T. (2024). A review of caveats and future considerations of research on responsible AI across disciplines. Human Technology. 20 (3), 488–524. https://doi.org/10.14254/1795-6889.2024.20-3.4 (in English).
Miller, C. R. (1984). Genre as social action. Quarterly Journal of Speech, 70 (2), 151–167. https://doi.org/10.1080/00335638409383686 (in English).
Mitchell, W. J. T. (2005). What do pictures want? The lives and loves of images. University of Chicago Press (in English).
Murray, J. H. (2017). Hamlet on the holodeck: The future of narrative in cyberspace (Updated ed.). MIT Press (in English).
Ong, W. J. (1982). Orality and literacy: The technologizing of the word. Methuen. https://doi.org/10.4324/9780203328064 (in English).
Pauwels, L. (Ed.). (2006). Visual cultures of science: Rethinking representational practices in knowledge building and science communication. Dartmouth College Press (in English).
Perelman, C., Olbrechts-Tyteca, L. (1969). The new rhetoric: A treatise on argumentation (J. Wilkinson& P. Weaver, Trans.). University of Notre Dame Press (in English).
Rushkoff, D. (2013). Present shock: When everything happens now. Current (in English).
Shipka, J. (2011). Toward a composition made whole. University of Pittsburgh Press (in English).
Thaler, R. H., Sunstein, C. R. (2008). Nudge: Improving decisions about health, wealth, and happiness. Yale University Press (in English).
Zeki, S. (2009). Splendors and miseries of the brain: Love, creativity, and the quest for human happiness. Wiley-Blackwell (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
