ЕТНОРЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ПРАВОВИХ ТА ІНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМАХ ЗАХИСТУ РЕЛІГІЙНОЇ ТА ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МЕНШИН
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(99).2026.57-67Ключові слова:
етнорелігійна політика, Європейський Союз, релігійна ідентичність, соціальна ідентичність, релігійні та етнічні меншини, правове регулювання, інституційні механізми, свобода віросповідання, відчуження, міжрелігійний діалогАнотація
У статті проаналізовано етнорелігійну політику країн Європейського Союзу в контексті взаємодії правових, інституційних та соціокультурних механізмів регулювання релігійного й етнічного різноманіття. Розглянуто теоретичні засади та моделі інтеграції релігійних і етнічних меншин у процесі трансформацій сучасного європейського суспільства з урахуванням принципів свободи віросповідання, рівності та запобігання дискримінаційним практикам. Акцентовано увагу на ролі релігійної ідентичності як структурного елементу соціальної ідентичності в умовах плюралістичного публічного простору. Охарактеризовано нормативно правові інструменти захисту прав меншин, зокрема законодавство щодо запобігання дискримінаційним практикам, акти про свободу віросповідання та договірні форми взаємодії держави з релігійними організаціями. Обґрунтовано, що їх сукупність формує систему гарантій автономії конфесійних спільнот за одночасного забезпечення громадського порядку й правової визначеності. Проаналізовано інституційні механізми реалізації етнорелігійної політики та роль національних і наднаціональних структур у моніторингу дотримання стандартів прав людини. На основі порівняльного аналізу окреслено моделі державної політики щодо релігійних і етнічних меншин та виявлено їх вплив на збереження конфесійної ідентичності, рівень соціальної інтеграції й характер публічної присутності релігії. Висвітлено значення соціальних програм, освітніх ініціатив і міжрелігійного діалогу як чинників зниження конфліктного потенціалу та формування культури толерантності. Доведено, що ефективність етнорелігійної політики зумовлюється комплексністю підходу, який поєднує законодавчі гарантії, інституційну координацію та участь громадянського суспільства. У сучасному європейському контексті етнорелігійна політика постає не лише механізмом захисту прав меншин, а й інструментом регулювання публічного вияву релігійної ідентичності та підтримання соціальної стабільності у багатоконфесійному середовищі.
Посилання
Davymuka, S. A., Kuibida, V. S., Fedulova, L. I. (2019). Tendentsii rozvytku novoi-rehionalnoi polityky krainchleniv Yevropeiskoho Soiuzu. [Trends in the Development of the New Regional Policy of the Member States of the European Union]. Rehionalna ekonomika. № 1. S. 76–87 (in Ukrainian).
Zdioruk, S. (2023). Derzhavno-tserkovni ta suspilno-relihiini vidnosyny v umovakh viiny Rosii proty Ukrainy: analit. dop. [State–Church and Socio-Religious Relations in the Context of Russia’s War against Ukraine: An Analytical Report]. Kyiv: NISD (in Ukrainian).
Keda, M. K., Solomenna, T. V. (2022). Kulturna polityka Yevropeiskoho Soiuzu. Khrestomatiia: navch. posib. [Cultural Policy of the European Union. Reader: Study Guide]. Chernihiv: Natsionalnyi universytet "Chernihivskyi kolehium" imeni T. H. Shevchenka (in Ukrainian).
Natsionalna stiikist Ukrainy: stratehiia vidpovidi na vyklyky ta vyperedzhennia hibrydnykh zahroz: natsionalna dopovid. (2022). [National Resilience of Ukraine: A Strategy for Responding to Challenges and Preempting Hybrid Threats: National Report]. Red. kol. S., I. Pyrozhkov, O., M. Maiboroda, N., V. Khamitov, Ye., I. Holovakha, S., S. Dembitskyi, V., A. Smolii, O., V. Skrypniuk, S., V. Stoietskyi / Instytut politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy (in Ukrainian).
Mishyna, N. (2023). European court of human rights judgements implementation by local and regional authorities: relevant publications on the topic. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu "Odeska yurydychna akademiia". T. 33. S. 52–57 (in English).
Vasin, M. S. (2017). Pravovi aspekty uchasti relihiinykh orhanizatsii u hromadskomu zhytti, formuvanni ta realizatsii derzhavnoi polityky. [Legal Aspects of the Participation of Religious Organizations in Public Life and in the Formation and Implementation of Public Policy]. Sotsiolohiia prava. № 3-4. S. 24-29 (in Ukrainian).
Iurii, M. (2022). Relihiina identychnist u systemi tsyvilizatsiinykh tsinnostei. [Religious Identity within the System of Civilizational Values]. Mediaforum: analityka, prohnozy, informatsiinyi menedzhment. № 11. S. 180–196 (in Ukrainian).
Palinchak, M. M. Steblak, D. M. (2023). Svitova praktyka pobudovy modelei derzhavno-tserkovnykh vidnosyn: Avstriia ta Nimechchyna. [Global Practice of Building Models of State–Church Relations: Austria and Germany]. Rehionalni studii: naukovyi zbirnyk. Vyp. 35. S. 108–112 (in Ukrainian).
Kukharuk, O. Yu. (2021). Teoriia sotsialnoi identychnosti ta prohnozuvannia sotsialnoi povedinky: osnovni pidkhody. [Social Identity Theory and the Prediction of Social Behavior: Key Approaches]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii. Vyp. 48 (51). S. 16–23. URL: http://files.znu.edu.ua/files/2023/NSSPP/NSSPP2021v48/16.pdf (last accessed: 11.01.2026) (in Ukrainian).
Sokolovskyi, O. (2025). The Role of Religious Associations of Ukraine in the Development of Civil Society. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. Vol. 45. Iss. 1. P. 1–23 (in English).
Sokolovskyi, O., Garaschuk, D. (2025). Religious Communication in Ukraines Media Space as Factor in the Formation of Confessional Identity. Ocasional Papers on Religion in Eastern Europe. Vol. 45. Iss. 10. P. 59–78 (in English).
Sokolovskyi, O., Yurchuk, O. (2026). Religious Radio Broadcasting In Ukraine In The Context Of Digital Mediatisation And Social Transformation. Ocasional Papers on Religion in Eastern Europe. Vol. 46. Iss. 1. P. 240–261 (in English).
Terletskyi, R. V. (2024). Harantuvannia prava na svobodu virospovidannia pry zaprovadzhenni instytutu derzhavnoi tserkvy v Ukraini. Istorychni peredumovy ta suchasnyi aspekt. [Guaranteeing the Right to Freedom of Religion in the Context of Introducing the Institution of a State Church in Ukraine: Historical Preconditions and the Contemporary Dimension]. Yurydychna Ukraina. № 2 (254). S. 45–54 (in Ukrainian).
Laukhina, I., Paladieva, A., Lytvynenko, V. (2020). Novi pidkhody do vprovadzhennia znan pro relihii u shkolakh Frantsii v rusli yevropeiskykh kulturnykh tradytsii. [New Approaches to Introducing Knowledge about Religions in French Schools within the Framework of European Cultural Traditions]. European Humanities Studies: State and Society. 2020. Issue 3 (1). P. 69–82 (in Ukrainian).
Zinkin, O. M. (2025). Shchodo zmistu katehorii "svoboda virospovidannia". [On the Content of the Category “Freedom of Religion”]. Pravnychyi chasopys Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa. 2025. № 2. S. 12–22 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
