Світоглядний імператив мистецтва Ієроніма Босха в контексті символічного виробництва та художніх практик сучасності

Анотація

У статті розглянуто світоглядний імператив творчості відомого нідерландського художника І. Босха, що полягає у сталому духовному розвитку людини як необхідної умови її подальшого існування, розкрито його актуальність у викликах й загрозах існування сьогоднішнього суспільства. Вказано, що І. Босх був не лише видатним митцем періоду Відродження, але й незвичним есхатологічним мислителем, який не поділяв пантеїстичний світогляд більшості інтелектуальної еліти того часу. Художнє мислення цього митця має есхатологічну спрямованість, апелює до інтуїції та розвинутої уяви глядача. Така  світоглядна позиція робить творчу спадщину митця особливою у тогочасному символічному виробництві соціуму та забезпечує його окремішність, неповторність у культурній спадщині людства. Також розглянуто вектори діалогічного моделювання в мистецтві та обґрунтовано наявність такого феномена у художній творчості Босха. Вказано, що підстава появи світоглядного імперативу випливає насамперед з діалогічності у творчості митця, коли пропонується дуалістичний вибір моральних цінностей, ідеалів і вчинків в повсякденному житті людини. При цьому його мистецтво носить пізнавальний і виховний, а не гедонічний характер, що вирізняє створені ним картини. Босх не є прихильником прекрасного, цим він відмінний від інших митців свого часу. Зазначено, що він неначе відсторонений від естетичного досвіду й культурної спадщини Відродження. У зв’язку з цим, нами указано на важливість дослідження витоків його творчості при аналізі популярності ідеалів потворного та низького в теперішніх художніх практиках та інтересу до цих явищ багатьох наших сучасників. Нами наголошено, що одна із причин цього може полягати у прагненні до таємниці, фантастичного, сприймаючись як гра. Ще одна можлива причина ґрунтована на розмиванні ідеалів, смаків, цінностей, втраті інтересу до вимог християнської моралі та своєї традиції. Таке відбувається в моменти суспільних потрясінь, світоглядної кризи й значних викликів, що є притаманними як суспільному життю Європи у часи Відродження, так й в нас час. Тому аналіз художнього мислення Босха дає змогу краще зрозуміти процеси духовного життя людини кінця ХХ – початку ХХІ століття.