Інформаційне насилля у символічному обміні та сучасна медіа реальність: модусний вимір
DOI:
https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.25-35Ключові слова:
символічне виробництво та обмін, повсякденність, інтелектуальні практики, сучасне мистецтво, урбанізований простір, візуальна антропологія, постіндустріальне суспільствоАнотація
У статті проаналізовано інформаційне насилля як складову соціального насилля. У контексті визначення форм насилля, зокрема при класифікації його за суб’єктом і спрямованістю (самоспрямоване, міжособистісне та колективне) акцентовано увагу, що воно виражається у соціально-політичній, соціально-економічній та соціально-культурній формах. Складовою його реалізації є поширення надмірної чи неправдивої інформації. Це пояснюється тим, що його здійснення потребує створення соціокультурного продукту, яким є специфічно підібраний відеоряд новин, особливий порядок і форма подачі цих новин (порушення в них принципів об’єктивності, висвітлення позицій лише однієї сторін конфлікту, апелювання до примітивних бажань в телепередачах), агресивна реклама і т. д. Але перші із них використовують елементи інформаційного насилля у прихованій формі. Наголошено, що поняття "інформаційне насилля" позначає не роль інформації при здійсненні насильницьких актів, а інструментальне призначення новітніх засобів масової інформації (через фільми, телепередачі, відеоролики, компʼютерні ігри і т.д.) у продукуванні насилля, специфіку трансформації насилля в інформаційному суспільстві загалом. Крім того, виокремлено такий різновид інформаційного насилля як "потокове насилля" (соціально-культурне насилля, яке здійснюється у латентній формі на основі репрезентації недостовірної картини світу через введення дезінформації і збільшення обсягів інформації водночас). Різновидом інформаційного насилля є "фікціональне насилля" як продукування художніми засобами образів та символів насилля і поширення їх через медіа сферу. На відміну від документального фіксування актів насилля, які транслюються у репортажах чи спеціалізованих хроніках, фікційне насилля має місце у художніх фільмах, компʼютерних іграх, літературі та ін. Останнім часом поширеним став тролінг як різновид інформаційного насилля. Він часто має цілеспрямований характер і є інструментом впливу на соціальні процеси. Тролінг може здійснюватися спеціальними організаціями ("ботофермами") і формувати громадську думку на замовлення (стосовно конкретних осіб чи подій). Різновидом інформаційного насилля є рекламне насилля, що здійснюється через неправдиву рекламу чи перенасичення рекламними поданнями міського простору.
Посилання
Boiko, D. Symbolic Violence as the Object of Sociological Research: Inter Bourdieu and Zizek. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 2016, № 36, 57-61.
Christchurchshootings: 49 deadin New Zealand mosqueattacks (15 March 2019). E-resource. Access mode: https://www.bbc.com/news/world-asia-47578798 (Last accessed: 20.06.2019).
Eisermann, J. (2001). Mediengewalt. Die gesellschafliche Kontrolle von Gewaltdarstellungen im Fernsehen. [Mediaviolence. The social control of violence on television]. Wiesbaden: Westdeutscher Verlag GmbH (in Germany).
Galtung, J. Violence, Peace, and Peace Research. Journal of Peace Research, 1969, Vol. 6, No. 3, 167-191.
Galtung, J. (1998). Friedenmitfriedlichen Mitteln: Friede und Konflikt, Entwicklung und Kultur [Peace through peace fulmeans: peace and conflict, development and culture]. Opladen: Leske + Budrich (in Germany).
Jaeger, F. (2005). Der Mensch und die Gewalt. Perspektiven der historischen Forschung [Man and violence. Perspectives of historical research] In Jürgen Straub (Hg.). Wasist der Mensch, was Geschichte? Annäherungenaneine kultur wissens chaftliche Anthropologie [Whatisman, whatishistory? Approaches to a cultural anthropology]. Bielefeld: Transcript (in Germany).
Luhmann, N. (2012). Macht [Power]. Stuttgart: UTB GmbH (in Germany).
Nolting, H.-P. (2004) Psychologie politischer Gewalt: drei Ebenen [Psychology of political violence: threelevels]. In Gert Sommer, Albert Fuchs (Hrsg.) Krieg und Frieden. Handbuch der Konflikt- und Friedenspsychologie [Warandpeace. Handbook of Conflictand Peace Psychology]. Weinheim, Basel, Berlin: Beltz Verlag, 18-30 (in Germany).
Plante, C.N., Anderson, C.A. (2017). Media, Violence, Aggression, and Antisocial Behavior: Is the Link Causal? in Sturmey P. The Wiley Handbook of Violence and Aggression. New Jersey: Wiley-Blackwell.
Senghaas, D. (1974). Gewalt – Konflikt – Frieden. Essayszur Friedensforschung [Violence – Conflict – Peace. Essayson peace research]. Hamburg: Hoffmann&Campe Verlag (in Germany).
Sorel, G. (2004). Reflectionson Violence (edited by Jeremy Jennings). Cambridge: Cambridge University Press.
Waldmann, P. (1992). Politik und Gewalt [Politics and violence]. In Dieter Nohlen (herausgegeben) Lexikon der Politik. Gesamtwerk [Dictionary of Politics. Completeworks], Bd. 1-7. (Band I Politische Theorien München: Verlag C. H. Beck, 430-435) (in Germany).
Beker, D. (1994). Ponyatie sistemnogo nasiliya [The concept of systemic violence]. V Problemy teoreticheskoj sociologii. Sankt-Peterburg: "Petropolis", 55-72 (in Russian).
Burde, P. (2007). O simvolicheskoj vlasti [On the symbolic power]. V Burde P. Sociologiya socialnogo prostranstva. Moskva: Institut eksperimentalnoj sociologii ; Sankt Peterburg: Aletejya, 87-96 (in Russian).
Burde, P. Passron, Zh.-K. (2007). Vosproizvodstvo: elementy teorii sistemy obrazovaniya [Reproduction: Elements of the Theory of Education System. On Symbolic Power]. Moskva: Prosveshenie (in Russian).
Dzoban, O. P., Pylypchuk, V. H. (2011). Informatsiine nasylstvo ta bezpeka: svitohliadno-pravovi aspekty : monohrafiia [Media violence and security: legal aspects: a monograph]. Kharkiv (in Ukrainian).
Dzoban, O. P., Panfilov, O. & Sobolieva, S. M. Informatsiine nasylstvo: zmistovnyi aspekt [Mediaviolence: a meaningful aspect]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho". Seriia: Filosofiia, 2016, № 1, 136-151 (in Ukrainian).
Zhizhek, S. (2010). O nasilii [About violence]. Moskva: Evropa (in Russian).
Metilka, D. V. Nasyllia v infor-matsiinomu suspilstvi [Violence in the Information Society]. Hileia, 2009, Vyp. 209, 209-215 (in Ukrainian).
Nort, D. Uollis, Dzh., Vajngast, B. (2011). Nasilie i socialnye poryadki. Konceptualnye ramki dlya interpretacii pismennoj istorii chelovechestva [Violence and Social Orders: A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History]. Moskva: Izd. Instituta Gajdara (in Russian).
Ostroukhov, V. V. (zah. red.). (2016). Informatsiina bezpeka derzhavy [Information security of the state]. Kyiv. DNU "Knyzhkova palata Ukrainy" (in Ukrainian).
Skoryk, A. Nasyllia i subiekt v suchasnii audiovizualnii kulturi [Violence and subjectin to day's audio visual culture]. Muzychnemystetstvo i kultura. 2014, 20, 327-337 (in Ukrainian).
Slyusar, V. M. Sotsialnenasyllia: zmist i formyrealizatsii u transformatsiinykh protsesakh [Social Violence: The Content and Forms of Implementationin Transformational Processes]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. 2016, Vyp. 1 (82) "Filosofskinauky", 127-132 (in Ukrainian).
Slyusar, V. M. (2017) Nasyllia: sotsialno-filosofska pryroda [Violence: socio-philosophical nature [monograph]. Zhytomyr: Vyd. Yevenok O.O. (in Ukrainian).
Shipunova, T. V. Sistemnoe nasilie v kontekste socialnogo kontrolya deviantnosti [Systemic violence in the context of social control of deviance]. Rossijskij kriminologicheskij vzglyad. (2010, № 3, 313-320 (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. M. Slyusar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
